08 червня 2017 року м. Київ К/800/24626/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Гончар Л.Я.
Шведа Е.Ю.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014р. у справі № 2а-752/10/1570 за позовом ОСОБА_4 до Південної митниці, за участю Прокуратури м. Одеси, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_4 звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати неправомірними дії Південної митниці Державної митної служби України щодо визначення митної вартості товару, які полягали у відмові здійснення митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007 року, №153/11 від 26.11.2007 року, №156/11 від 26.11.2007 року,
- визнати протиправними та скасувати Рішення Південної митниці від 09.10.2009р. №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідку Південної митниці від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару,
- визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України Південної митниці від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422,
- зобов'язати Південну митницю здійснити митне оформлення зазначених автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ- 11 5А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю на підставі вказаних Висновків експертиз.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення митної вартості та необґрунтованим витребуванням у позивача додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товару.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2013 року позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування Рішень Південної митниці від 09.10.2009р. №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідки від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422 залишено без розгляду відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, у зв'язку із пропуском позивачем законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів в даній частині позову.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Південної митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р. Зобов'язано Південну митницю здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.04.2008 року та 16.06.2008 року повноважним представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ввезено до м.Одеса автомобілі марок ЗІЛ-41047 (1987р.в., за ПТС 95МВ355540, шасі-НОМЕР_1, кузов-НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2), ЗІЛ-115А (41042, 1981р.в., за ПТС 7ЕК259338, шасі-НОМЕР_3, кузов-НОМЕР_3, двигун-НОМЕР_4) та ЗІЛ-111В (1961р.в., за ПТС AV1459919, шасі - НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6), які доставлені на митну територію України за товарно-транспортними накладними CARNET TIP XQ58730379 та CMR №334202, транспортно-морською накладною CNDODS-01.
06.06.2008 року та 13.05.2009 року, згідно ВМД (ІМ 40Г) №№50000002/8/000478, №50000002/8/000480 від 13.05.2008року, №500000002/8/000599 від 06.06.2008року, позивачем до Південної митниці було заявлено до митного оформлення автомобілі ЗІЛ 41047, ЗІЛ 115А, ЗІЛ 111В, для підтвердження митної вартості яких, а також колекційної цінності, довіреною особою позивача до Південної митниці були надані висновки експертного автотоварознавчого дослідження "Е.К.О. Гупп" від 24.04.2008року № 015/08-NB, від 24.04.2008 року № 016/08-NB, висновки автотоварознавчого дослідження Київського науково-дослідного інститут судових експертиз від 05.05.2008 року №4209, від 05.05.2008 року № 4210, висновки науково-технічної експертизи ДП "Державтотрансдніпроект" від 29.11.2007 року №775/3275, від 29.11.2007року №775/3274, від 31.101.2007року №775/3270, експертні висновки Державного Політехнічного музею Національного технічного університету України "Київського політехнічного інституту" від 30.08.2007року №135/08, від 26.11.2007року №153/11, від 26.11.2007року №156/11.
Задекларована вартість вищевказаних автомобілів склала: ЗІЛ 41047 - 99737,50грн., ЗІЛ 115А - 189375,00грн., ЗІЛ 111В - 54190,06грн. На підтвердження митної вартості та класифікаційного коду УКТЗЕД до Південної митниці також були надані інвойси, паспорти транспортних засобів, довідки-рахунки, довідки про транспортні витрати, договори про транспортне обслуговування, копії ВМД країни відправлення, дозволи Міністерства транспорту та зв'язку України на ввезення автомобілів в Україну.
З метою забезпечення повноти оподаткування вказаних транспортних засобів Південною митницею був проведений аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що аналоги автомобілів у митному відношенні не оформлялись, у зв'язку з чим та з огляду на відсутність достовірних підтверджень щодо вартості автомобілів, а також з метою забезпечення повноти оподаткування та запобігання втрат державного бюджету Південною митницею було підготовлено та направлено на адресу Управління митної вартості Держмитслужби України листи про надання методологічної допомоги щодо порядку дій посадових осіб при визначенні митної вартості зазначених транспортних засобів, за результатами розгляду яких Управлінням митної вартості Держмитслужби України були надані відповіді, відповідно до яких для визначення митної вартості автомобілю марки ЗІЛ 111В доцільно проведення додаткової експертизи щодо якісних та вартісних характеристик автомобілів.
22.08.2008 року Південною митницею на адресу ДП "Державтотранс НДІ проект" був направлений лист №15/28-05/4510 щодо проведення додаткової державної експертизи щодо якісних та вартісних характеристик автомобіля, за результатами розгляду якого Підприємство надало відповідь від 25.09.2008року №1.12-06-3904, у якій зазначено, що фахівці ДП "Державтотранс НДІ проект" не компетентні вирішувати питання проведення державної експертизи щодо якісних та вартісних характеристик транспортних засобів.
09.10.2009р. Південною митницею прийнято Рішення №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідку від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, у яких митну вартість транспортних засобів митним органом було визначено відповідно до ст.249 Митного кодексу України, зокрема за наявності інформації у мережі Інтернет, на рівні: ЗІЛ 115А - 100000,00 дол. США, ЗІЛ 41047 - 117000,00 дол. США, ЗІЛ 111В - 231030,01 дол. США.
Отже, предметом даного спору є правомірність визначення митної вартості товару.
Суд першої інстанцій задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування сумніву у достовірності наданих декларантом відомостей.
Натомість суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог вмотивував свої висновки тим, що митницею доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих оскаржуваних картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про визначення митної вартості товару.
Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України від 17.11.2002р. (далі - МК України) митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Згідно зі ст. 86 МК України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 265 МК митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає, що у разі незгоди Митниці із митною вартістю імпортованого товару, вона відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язана провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.
У випадку якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Як вбачається з матеріалів справи, Південною митницею було відмовлено у митному оформлені автомобілів за заявленою у ВМД митною вартістю товару, з огляду на те, що за інформацією, наявною в мережі Internet, митна вартість транспортних засобів визначена на рівні: ЗІЛ-41047 - не менш як 117.000,00 доларів США, ЗІЛ-115А - не менш як 100.000,00 доларів США, ЗІЛ-111В - 150.000,00, внаслідок чого виникають сумніви щодо достовірності даних зазначених декларантом.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підтвердження митної вартості імпортованих автомобілів позивачем надано висновки Державного політехнічного музею від 30.08.2007 року №135/08, від 26.11.2007 року №№153/11 та 156/11, згідно яких вартість наданих на експертизу предметів може приблизно скласти 4 700 дол. США, НОМЕР_1 000 дол. США, та 100 000 дол. США відповідно. Зі змісту вказаних Висновків вбачається, що в якості джерела інформації при складанні висновків експертиз Політехнічний музей користувався матеріалами інтернет-сторінок.
Поряд з цим, в ході проведення перевірки щодо відповідності заявленої митної вартості імпортованих автомобілів фактичній ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, Південною митницею встановлено, що дві інтернет-сторінки, на які зроблено посилання у вказаних експертних Висновках, взагалі не існують, одна - не знайдена, а сам сайт містить лише опис раритетних автомобілів без зазначення цін на них. Крім цього, експертизи автомобілів проведено Політехнічним музеєм без огляду зазначених транспортних засобів, адже у 2007 році вказані автомобілі не знаходились на митній території України. До того ж зазначена в цих висновках ринкова вартість автомобілів є приблизною.
Також, як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки обґрунтованості заявленої митної вартості автомобілів, митницею отримано інформацію про те, що вартість транспортних засобів марки «ЗИЛ 115А» та «ЗИЛ 41047» з об'ємом двигуна 7 695 см3 у країні продажу становить від 100 000 до 200 000 дол. США.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з судом апеляційної інстанції стосовно того, що у митного органу виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була нижчою рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна в митному органі. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів, що ввозились позивачем на митну територію України, за заявленою митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007 року, №153/11 від 26.11.2007 року, №156/11 від 26.11.2007 року, за першим методом.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: