29 червня 2017 року м. Київ К/800/21390/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.04.2017р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання протиправним рішення Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 31.01.2017р. про відмову в реєстрації місця проживання, прийнятого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання від 30.01.2017р.
Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.04.2017р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р., в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Разом з тим, у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.
Суди встановили, що 30.01.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Відділу реєстрації місця проживання у Московському районі м.Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Московського району з заявою про реєстрацію місця проживання.
За результатами розгляду вказаної заяви 31.01.2017р. начальником відділу реєстрації місця проживання у Московському районі м.Харкова прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання з посиланням на п.11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016р. №207 (далі - Правила - 207), у зв'язку з відсутністю у військовому квитку позначки про взяття на військовий облік за місцем проживання, за яким особа реєструється.
Як передбачено ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Разом з тим, відповідно до абз.4 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992р. №2232-XII (далі - Закон №2232) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з п.2 ч.1 ст.37 цього Закону взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію місця проживання чи перебування осіб, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані, зокрема, здійснювати реєстрацію за місцем проживання або перебування чи зняття з реєстрації призовників, військовозобов'язаних та резервістів лише в разі наявності в їхніх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання або перебування (ч.2 ст.38 Закону №2232).
За змістом ч.5 ст.33 Закону №2232 військовий облік призовників і військовозобов'язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. №921 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - Порядок №921), який містить перелік питань, які підлягають перевірці з організації та ведення військового обліку та забезпечення функціонування системи військового обліку.
Так, п.15 Порядку №921 визначає, що військовий облік здійснюється, зокрема, з урахуванням встановлених в Україні правил реєстрації місця проживання фізичних осіб.
Відповідно до абз.1 п.58 Порядку №921 органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб здійснюють реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов'язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок районних (міських) військових комісаріатів про зняття з військового обліку або перебування на військовому обліку за місцем проживання (додаток 15 «Вимоги щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників і військовозобов'язаних»).
Так, зазначеним додатком передбачено проведення перевірки наявності відміток відповідного районного (міського) військового комісаріату про взяття (зняття) призовника або військовозобов'язаного на військовий облік за новим місцем проживання чи перебування. У разі відсутності такої відмітки призовник або військовозобов'язаний направляється до відповідного районного (міського) військового комісаріату для взяття його на військовий облік або зняття з військового обліку.
Згідно з ч.3 ст.37 Закону №2232 призовники та військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
Отже, чинним законодавством встановлено строки постановки на військовий облік (7 днів) та реєстрації нового місця проживання (30 днів), при цьому першочерговим є обов'язок громадянина особисто з'явитися в районний військовий комісаріат та подати письмову заяву про взяття на військовий облік.
Відповідно ж до п.11 Правил №207 орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала необхідних документів або інформації.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановивши, що у військовому квитку ОСОБА_1 міститься відмітка про зняття з військового обліку у Київському РВК м.Харкова, але відсутня відмітка про взяття на військовий облік у Московському РВК м.Харкова, суди прийшли до висновку про правомірність прийнятого відповідачем 31.01.2017р. рішення про відмову у реєстрації місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.04.2017р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, що її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник