08 червня 2017 року м. Київ К/800/692/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Гончар Л.Я.
Шведа Е.Ю.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року за позовом ОСОБА_4 до Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та зобов'язання видати витяг, -
У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Дніпропетровської митниці державної фіскальної служби, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, що полягають у безпідставній відмові в задоволенні клопотань про закриття провадження у справі про порушення митних правил, розпочатої на підставі протоколу № 0012/110080000/15 від 23.01.2015 року; зобов'язати відповідача закрити провадження у справі про порушення митних правил та повернути ТОВ «Атомтехнології» тимчасово вилучений товар.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що по справі про порушення митних правил відповідачем не вчинено жодної дії з метою прийняття рішення по справі (справу не було передано до суду для розгляду та не було закрито), хоча минуло вже більше 6 місяців з дати виявлення правопорушення та оформлення протоколу про порушення митних правил № 0012/110080000/15 від 23.01.2015 року.
Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо невжиття заходів відносно направлення до суду матеріалів адміністративної справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_4 неправомірними. Зобов'язано відповідача передати матеріали адміністративної справи, складеної на підставі протоколу про порушення митних правил № 0012/110080000/15 від 23.01.2015 року, складеного на ОСОБА_4 за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України на розгляд суду. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року скасовано рішення суду першої інстанції. Провадження у справі № 206/4401/15-а (2-а/206/49/15) за позовом ОСОБА_4 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрито.
На ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.01.2015 року державним інспектором Дніпропетровської митниці складено протокол відносно позивача про порушення митних правил № 0012/110080000/15 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, а саме: вчинення дій спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прокату сталі з наданням документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.
Під час здійснення кримінального провадження 10.03.2015 року слідчим на підставі відповідної ухвали суду (а.с.53) у відповідача вилучено оригінали документів адміністративної справи щодо позивача про порушення митних правил.
На звернення позивача до відповідача з клопотаннями про закриття провадження у справі про порушення митних правил, зобов'язання передати адміністративне провадження у справі про порушення митних правил до суду та повернення тимчасово вилученого товару, відповідачем відмовлено у їх задоволенні.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача позивач звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що терміни передачі протоколу органу уповноваженому на розгляд справи у Кодексі України про адміністративні правопорушення не встановлені. Також цей строк не регламентується відповідними відомчими актами митної служби, проте бездіяльність відповідача з приводу не направлення справи до суду на протязі півтора місяця є безпідставною та неправомірною.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність; розгляд такої категорії справ; накладення адміністративних стягнень; оскарження дій у справі про порушення митних правил здійснюються у порядку, передбаченому Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, та не відноситься до компетенції адміністративних судів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 486 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Згідно із ч. 2 ст. 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471-473, 476, 482-484 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 529 Митного кодексу України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Також за приписами ст. 530 Митного кодексу України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Такий процесуальний порядок встановлено виключно для перегляду справ про порушення митних правил, передбачених статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, що розглядаються органами доходів і зборів.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій відповідачем складено протокол відносно позивача про порушення митних правил № 0012/110080000/15 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України. За правилами ч. 2 ст. 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України розглядаються місцевими судами (суддями) в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що аналіз статей 529, 530 Митного кодексу України вказує на те, що розгляд питання про законність та обґрунтованість здійснення проваджень про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України не віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Оскільки провадження у справах про порушення митних правил за ст. 483 Митного кодексу України здійснюються у порядку, передбаченому Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, та не відноситься до компетенції адміністративних судів, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення щодо закриття провадження у даній справі як такої, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: