29 червня 2017 року м. Київ К/800/21657/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправною відмови в поверненні зайво сплачених коштів, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Личаківському районі м. Львова, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5224,40 грн. згідно з квитанцією № 86 від 25.10.2016 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова вчинити дії щодо підготовки та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про повернення позивачу помилково сплачених коштів при укладені договору купівлі - продажу нерухомого майна від 25 жовтня 2016 року в сумі 5224,40 грн. згідно з квитанцією № 86 від 25.10.2016 року; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 5224,40 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова щодо відмови у видачі подання до Управління державного казначейства України у Личаківському районі м. Львова про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна в сумі 5224,40 грн. Зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернутись із поданням до територіального органу Державної казначейської служби України для повернення ОСОБА_1 помилково сплачених 5224,40 грн. - збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна. В решті позовних вимог відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи частково адміністративний позов встановили, що ОСОБА_1 25 жовтня 2016 року укладено договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1. Зазначений договір 25 жовтня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Паук А.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 2175. До державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 17113244 від 25 жовтня 2016 року про державну реєстрацію прав на вказаний об'єкт.
Згідно пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 вказаного Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи частково адміністративний позов, виходили з того, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений ОСОБА_1 при укладанні 25 жовтня 2016 року договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що громадяни які придбають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно - правового договору.
Крім того, відповідач зазначає в касаційній скарзі, що на даний час відсутній механізм врегулювання спірних правовідносин.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Викладені доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що ними допущені порушення норми матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправною відмови в поверненні зайво сплачених коштів, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.
Суддя М.М. Заїка
Вищого адміністративного
суду України