23 червня 2017 року м. Київ К/800/21001/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси про визнання незаконними дій та скасування постанов, -
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою на вказане судове рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною другою статті 2 цього Кодексу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа № 21-278а15), з посиланням на положення пункту 1 частини другої статті 17, частини першої статті 181 КАС України, вказав, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Боржемського С.І., щодо відмови у скасуванні постанови № 49345214 від 23 листопада 2015 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 44421,92 грн., та постанови № 49645214 від 26 січня 2016 року про арешт нерухомого майна і оголошення заборони на його відчуження на виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2014 року у цивільній справі №496/4015/14-ц, в якій ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що спір, який виник не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивачу роз'яснено, що вона має право звернутися для вирішення спірних правовідносин до суду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси про визнання незаконними дій та скасування постанов.
Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець