Ухвала від 14.06.2017 по справі 363/4064/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року м. Київ К/800/35573/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Фонду комунального майна Вишгородського району, Вишгородської районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Фонду комунального майна Вишгородського району від 27 вересня 20116 року №22-К про його звільнення, визнати протиправним та скасувати частину третю та четверту розпорядження Вишгородської районної ради Київської області від 12 вересня 2016 року №67-ОС про його звільнення, визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної ради Київської області від 15 вересня 2016 року №55 «Про умови праці працівників Фонду комунального майна Вишгородського району» та визнати протиправними і скасувати пункти четвертий та шостий рішення Вишгородської районної ради Київської області від 21 липня 2016 року №134-11-МШШ «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району».

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, позовну заяву повернуто з підстав непідсудності справи цьому суду.

У поданій касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні лише адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Оскільки ж Фонд комунального майна Вишгородського району є органом державної влади, то дана справа не підсудна місцевому суду як адміністративному, а підсудна окружному адміністративному суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 КАС України, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Частиною другою статті 18 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до положень статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Частиною другою статті 2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району, останнє є органом уповноваженим Вишгородською районною радою Київської області управляти майном, яке перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, та органом приватизації. Фонд створений рішенням Вишгородської районної ради Київської області від 2 червня 1999 року № 71-07-ХХIII «Про Фонд коммунального майна Вишгородського району» Фонд у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний Вишгородській районній раді (пункти 1.1, 1.2, 1.3 Положення).

З огляду на наведене, Фонд комунального майна Вишгородського району не є органом місцевого самоврядування, в розумінні статті 140 Конституції України та Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Між тим, Фонд комунального майна Вишгородського району фактично виконує функції органу місцевого самоврядування щодо управління майном, яке перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що Фонд комунального майна Вишгородського району є органом державної влади та, відповідно, що справа не підсудна місцевому суду як адміністративному.

Оскільки у даній справі окрім Фонду комунального майна Вишгородського району відповідачем також є Вишгородська районна рада Київської області, яка є органом місцевого самоврядування, то зазначена адміністративна справа підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним на підставі пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вказаних обставин, висновок судів попередніх інстанцій про те, що справа не підсудна місцевому суду як адміністративному є помилковим, а постановлені ними ухвали - незаконними.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Швець

С.С.Пасічник

О.П.Стародуб

Попередній документ
67486583
Наступний документ
67486586
Інформація про рішення:
№ рішення: 67486584
№ справи: 363/4064/16-а
Дата рішення: 14.06.2017
Дата публікації: 03.07.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: