ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
27 червня 2017 року м. Київ№ 826/3742/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Зубенко М.О., розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Київській області, в якому просить:
- визнати наказ в.о. директора Регіонального сервісного центру МВС в Київській області Горбоноса М.М. №19 о/с від 23.02.2017 року про звільнення позивача 23.02.2017 року на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України незаконним та поновити позивача на попередній посаді з часу незаконного звільнення;
- стягнути з Регіонального сервісного центру МВС в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10199,88 грн. за період з 23.02.2017 року по 14.03.2017 року;
- стягнути з Регіонального сервісного центру МВС в Київській області на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. моральної шкоди.
Представник Регіонального сервісного центру МВС в Київській області подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
Статтею 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У відповідності до ст.15 Цивільно - процесуального кодексу України, справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
Пунктом 15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначене поняття публічної служби, під якою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Тобто предметом розгляду у адміністративному суді можуть бути лише справи щодо правовідносин, що виникають з приводу виникнення, проходження, припинення публічної служби.
Підстави виникнення, проходження, припинення служби визначаються спеціальним законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу Регіонального сервісного центру МВС в Київській області №47 о/с від 13.12.2016 року призначено на посаду провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру №3245 як таку, що приймається по заяві з 13.12.2016 року.
В подальшому, ОСОБА_1 на підставі наказу №9 о/с від 23.02.2017 року звільнено із займаної посади провідного консультанта-адміністратора територіального сервісного центру №3245 згідно з п. 11 ст. 40 КЗпП України (встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято).
Як свідчать матеріали справи, при призначенні ОСОБА_1 на посаду провідного спеціаліста-адміністратора сервісного центру №3245, нею було прийнято присягу державного службовця.
Наказом №46 о/с від 12.12.2016 року позивача звільнено за п. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу» та п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін).
При цьому, в наказі від 13.12.2016 року №47 о/с про призначення ОСОБА_1 не зазначено про збереження поширення на неї дії Закону України «Про державну службу».
Поряд з цим, встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.05.2016 року №350 "Про затвердження штату апарату та сервісних центрів МВС", затверджено Штати регіональних сервісних центрів МВС, де посаду оператора комп'ютерного набору віднесено до посад цивільного персоналу.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки позивач продовжила працювати та була в подальшому звільнена з посади оператора комп'ютерного набору територіального сервісного центру №3245, яка на час звільнення не була віднесена до категорій посад державних службовців, відтак в даному випадку має місце трудовий спір, вирішення якого не належить до юрисдикції адміністративного суду.
За вказаних обставин суд приходить висновку про наявність між сторонами трудового спору, що підлягає розгляду в порядку позовного провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Суд також зауважує, що у відповідності до статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується, зокрема за принципом спеціалізації, а тому порушення правил підсудності та розгляд справи некомпетентним судом є неприпустимим та таким, що порушує право особи на незалежний та неупереджений суд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно статті 221 Кодексу законів про працю України трудові спори розглядаються, у тому числі районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.
Статтею 107 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва роз'яснює позивачу, що пред'явлені вимоги мають розглядатись відповідним районним у місті Києві судом загальної юрисдикції.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 165 КАС України, суд,-
Клопотання Регіонального сервісного центру МВС в Київській області про закриття провадження у справі №826/3742/17 задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу про його право на звернення із вказаним позовом до суду загальної юрисдикції, в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Є.В. Аблов