09 червня 2017 року № 810/1755/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес» про стягнення податкового боргу,
Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес» про стягнення податкового боргу в сумі 28449,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю. Дана заборгованість підтверджується даними декларації, поданої відповідачем особисто до податкового органу.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судове засідання сторони не з'явились. Про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Від представника позивача 09.06.2017 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення чи про розгляд справи без участі до суду не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Приватну науково-будівельна фірму «Нагрес» зареєстровано як юридичну особу 17.02.1995 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області та перебуває на обліку як платник податків, зборів та обов'язкових платежів з 17.03.1995.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та Білоцерківською міською радою Київської області укладено договір оренди землі від 11.12.2009 №97, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1700 га за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул.. Чкалова, під розміщення гаражів-боксів. Термін дії договору - 5 років, нормативна грошова оцінка ділянки становить 138 494,58 грн. Розмір орендної плати складає 3% від нормативної грошової оцінки на рік. Земельна ділянка була передана відповідачу в користування відповідно до акту приймання - передачі від 11.12.2009.
Відповідачем було подані до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкові декларації з орендної плати за землю з юридичних осіб:
-від 16.02.2015 №9016498979, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено орендну плату за земельну ділянку на 2015 рік в розмірі 938,44 грн. за січень-листопад 2015 року та 938,43 грн. за грудень 2015 року;
-від 22.02.2016 №1600012173, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено орендну плату за земельну ділянку на 2016 рік в розмірі 1344,76 грн. за січень-листопад 2016 року та 1344,76 грн. за грудень 2016 року;
-від 07.02.2017 №9012531585, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено орендну плату за земельну ділянку на 2017 рік в розмірі 994,75 грн. за січень-листопад 2017 року та 944,73 грн. за грудень 2017 року.
Отже, підприємством визначене податкове зобов'язання за лютий-грудень 2015 року, січень-грудень 2015 року, січень-грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року загалом в сумі 28449,78 грн.
На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була виставлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» №19-25 від 14.02.2014 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.
Вказана податкова вимога була направлена відповідачу засобом поштового зв'язку, проте залишилась без задоволення.
Згідно з довідкою Білоцерківською ОДПІ від 24.04.2017 №3744/10/10-02 відповідач станом на 24.04.2017 має податковий борг в сумі 28449,78 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу приписів підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України.
Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, які не сплачені в установлені податковим законодавством строки, є узгодженим податковим боргом.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 28449,78 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 28449,78 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з розрахункових банківських рахунків Приватної науково-будівельної фірми «Нагрес» (податковий номер 20618133) податковий борг перед бюджетом в сумі 28449 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 78 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.