22 квітня 2016 р. Справа № 804/292/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»
про скасування постанови та зняття арешту,-
15 грудня 2015 року ОСОБА_3 Сергійовичзвернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», в якому просив визнати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіСаванеСоріМамадієвича у виконавчому провадженні №44313556 від 23.10.2014р. незаконною та зняти накладний 06.11.2014р. арешт на все майно позивача.
Під час судового розгляду справи представником відповідача подане письмове клопотання про залишення вказаного адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строків звернення до суду.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначалося, що ОСОБА_3 про оскаржувану постанову було відомо ще 19.11.2015р., проте, з позовом про її оскарження ОСОБА_3 звернувся лише 15.12.2015р., не зазначивши при цьому жодних поважних причин пропуску строків звернення до суду.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити.
Представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача заперечував та заявив зі свого боку усне клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що, хоча позивачеві і було відомо про оскаржуване рішення ще 19.11.2015р., проте, ОСОБА_3 потребувався додатковий час для звернення за правовою допомогою, тому строк пропущено з поважних причин.
Заслухавши доводи представників сторін відносно заявлених клопотань, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази на підтвердження їх позиції, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють дане питання, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом та про задоволення клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на таке.
Так, частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, ст.181 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 13.12.2010р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» у разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 100 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, позовна заява може бути залишена без розглядуяк на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ходіпідготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з ч.3 ст. 162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду,або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про оскарження постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській областіСаванеСоріМамадієвича у виконавчому провадженні №44313556 від 23.10.2014р. та зняття накладеного нею арешту 15.12.2015р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому надсилався цей позов.
При цьому в матеріалах виконавчого провадження №44313556, копії якого долучено до матеріалів справи, міститься заява ОСОБА_3 від 19.11.2015р, на ім'я начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4, в якій позивач ОСОБА_3 пояснює події, що спричинили факт підписання боржником (позивачем) іпотечного договору на землю і подальшого звернення до нотаріуса та одночасно звертається до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з проханням про допомогу, ставлячи питання «Що робити з арештом?»
Наведене підтверджує обізнаність позивача про існування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 44313556 від 23.10.2014р. вже станом навіть на 19.11.2015р.
Не зважаючи на це, ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду про оскарження спірної постанови лише 15.12.2015р., тобто з порушенням встановленого ч.2 ст.181 КАС України строку.
Доводи представника позивача про те, що позивачу був потрібен додатковий час для звернення за правовою допомогою не є доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки, по-перше, у останнього для цьогобуло достатньо часу в рамках встановленого законом строку звернення до суду, а по-друге, довіреність на представництво інтересів в суді ОСОБА_3 видано навіть вже після звернення до суду (26.02.2016р.)
Таким чином, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження поважності причин, з яких останній не звернувся до суду з позовом у межах встановлених строків.
Згідно зі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до суду позивачем було пропущено не з поважних причин, а отже, він поновленню не підлягає.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо таку позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 155,160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - залишити без задоволення.
Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позовЛахмана ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»про скасування постанови та зняття арешту- залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_6