26.06.2017 Справа № 920/502/17
За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії Тростянецький район електричних мереж ПАТ «Сумиобленерго» (м. Тростянець, Сумська область)
до відповідача - Криничанська сільська рада (с. Криничне, Тростянецький район, Сумська область)
про внесення змін до договору.
Суддя О.Ю. Резніченко
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 10-19/17-Д/196 від 01.12.2016,
ОСОБА_2, довіреність № 10-19/17-Д/176,
від відповідача - ОСОБА_3 - сільський голова (посвідчення № 000001 від 31.10.2010).
У засіданні брав участь секретар судового засідання - А.І. Сидорук.
Суть спору: Позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати укладеним додаток № 1 до додаткової угоди № 7 від 04.04.2017 до договору про постачання електричної енергії № 23177 від 21.04.2015 в редакції, запропонованій позивачем.
Представники позивача в судовому засіданні усно зазначили, шо наполягають на задоволенні позовних вимог.
Відповідач подав заперечення на позовну заяву, де зазначає, що проти позовних вимог заперечує, оскільки вони є неправомірними, так як на момент розгляду справи відсутня правова норма, яка визначається позивачем як підстава для внесення змін до договору.
Представник відповідача усно зазначив, що проти позовних вимог заперечує.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між сторонами 21.04.2015 було укладено договір про постачання електричної енергії № 23177 (надалі - Договір).
Відповідно до розділу 1 до Договору позивач продає електричну енергію відповідачу, відповідач оплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами розділу 7 Договору та додатку № 4 «Порядок розрахунків» до Договору (п. 2.3.3 та п. 2.3).
Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа місяця до 19 числа наступного місяця включно.
Згідно із розділом 2 Договору під час виконання його умов, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, які затверджені Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (надалі - Правила).
Діюча редакція договору відповідає положенням Правил в редакції від 07.05.2010 та, зокрема, передбачена оплата відповідачем за обсяги фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий період.
Так, згідно із п.6.6 Правил в редакції від 07.05.2010 підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії.
25.12.2015 до Правил було внесено зміни та в п. 6.6 зазначено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати.
Вимоги позивача про зміну умов Договору обгрунтовуються тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Змін до ПКЕЕ» від 06.04.2017 № 492 було внесено зміни до п.6.6 ПКЕЕ та його викладено в наступній редакції:
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з показами засобу (засобів) обліку. Суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. Установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
З метою приведення відносин між сторонами щодо порядку розрахунків у відповідність до вимог чинних Правил позивач направив 04.04.2017 на адресу відповідача для підписання додаткову угоду № 7 від 04.04.2017 до Договору, якою запропонував викласти додаток № 4 в новій редакції, визначеній в додатку № 1 до додаткової угоди.
Зокрема, запропоновано абз. 1 п. 2 додатку 4 «Порядок розрахунків» викласти в редакції, відповідно до якої споживач до кінця розрахункового періоду ( до 20 числа календарного місяця), здійснюється платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу активної електричної енергії, визначеного додатком 1 до Договору на цей період.
Також, абзацом 3 п. 2 додатку 4 передбачено, що сума коштів, які має сплатити відповідач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 «Обсяги постачання (договірні величини). Споживачу та субспоживачу» до Договору.
Крім цього, даним пунктом встановлюється ще й порядок визначення заявленого обсягу договірних величин споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період (абзац 4 п. 2 договору).
Відповідач отримав додаткову угоду 07.04.2017, що відповідачем не спростовується.
Однак відповідач протокол розбіжностей позивачу не направив, про результати розгляду додаткової угоди не повідомив, додаткову угоду позивачу не повернув, чим змусив позивача звернутись до суду з даним позовом, відповідно до ст. 188 ГК України.
Суд, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки:
Згідно із ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно до п.п. г п. 2.1 розділу 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 16.12.2015 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання» відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Для цього виду договорів законом, а саме статтею 277 ГК України (яка була чинною на момент укладення Договору та пропозиції позивача укласти зміни до Договору) всатновлено обов'язок абонентів користуватись енергією з додерженням правил користування енергією відповідного виду.
Оскільки нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, внесення змін до Правил, обов'язок додержання яких законодавчо встановлено статтею 277 ГК України (яка була чинною на момент укладення Договору та пропозиції позивача укласти зміни до Договору), є достатньою підставою для внесення змін до договору в разі його невідповідності правилам.
Тому, у зв'язку з внесенням змін до п. 6.6 Правил в частині визначення порядку оплати споживачем електричної енергії, позивач запропонував відповідачу викласти додаток № 7 до додаткової угоди в новій редакції, яка встановила обов'язок відповідача здійснювати лише попередню оплату електричної енергії без будь-якої альтернативи, що не відповідає нормам п. 6.6. Правил в редакції від 06.04.2017.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону формою регулювання НКРЕ є нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані законом.
Тому, до сфери повноважень НКРЕ належить прийняття відповідних правил та внесення до них змін, які видані в межах компетенції у відповідній формі, в порядку, встановленому законом, та на його виконання.
Постановою НКРЕ № 492 від 06.04.2017 були внесені зміни до Правил, де пункт 6.6 Правил викладеній в наступній редакції, а саме зазначено, що установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідач фінансується з державного та місцевого бюджету, а тому на нього розповсюджується зазначена норма.
На момент розгляду справи норма п. 6.6 Правил користування електричною енергією, які затверджені Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28, в редакції від 25.12.2015 є нечинною і змінена у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України 9 лютого 1999 року по справі № 1-7/99 встановлено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, НКРЕ 06.04.2017 винесено нормативно-правовий акт, яким внесено зміни до Правил, в тому числі п. 6.6 Правил та надана можливість споживачу, який фінансується з державного та/або місцевого бюджету, при укладенні договору на постачання електричної енергії вибирати спосіб оплати: попередня оплата, планові платежі з наступним перерахуванням або оплата за вартість прийнятих ресурсів.
В той же час, позивачем запропонований у проекті змін до Договору безальтернативний спосіб оплати електричної енергії шляхом здійснення попередньої оплати, що є неправомірним і необгрунтованим.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України при відмові у позові витрати по сплаті судового сбору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову - відмовити.
Повне рішення складено 29.06.2017.
Суддя ОСОБА_4