04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"27" червня 2017 р. Справа№ 911/2119/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Дикунської С.Я.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016
у справі № 911/2119/16 (суддя Ярема В.А.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер"
до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С.
Монятовського"
про порушення справи про банкрутство,
за участю представників:
від ініціюючого кредитора - представник Кучерявий Д.В. (довіреність б/н від 23.01.17);
від боржника - представник Гудзенко М.О. (довіреність б/н від 04.01.17);
арбітражний керуючий Баскаков О.В. (посвідчення арбітражного керуючого №421 від 27.02.13),
Товариство з обмеженою відповідальністю "Соліситер" (далі - ТОВ "Соліситер", заявник) звернулось до Господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського" (далі - ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського", боржник) на підставі статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 532 660,33 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2016 у справі №911/2119/16 (суддя Наріжний С.Ю.) порушено провадження у справі про банкрутство боржника; визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 532 660, 33 грн, з яких 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Баскакова О.В. та встановлено йому оплату послуг (грошову винагороду) у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна шляхом її авансування заявником; ухвалено оприлюднити оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України, текст якого додається; зобов'язано арбітражного керуючого Баскакова О.В. щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі розпорядження майном боржника; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; зобов'язано розпорядника майна подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та скласти реєстр вимог кредиторів у строк до 29.08.2016; зобов'язано розпорядника майна здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища боржника і його становища на ринках та надати суду зазначену інформацію у строк до 29.08.2016; зобов'язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника у строк до 29.08.2016; призначено у справі попереднє засідання на 06.09.2016.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 у справі №911/2119/16 ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2016 у даній справі залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 та ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2016 у справі №911/2119/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд у підготовчому судовому засіданні до Господарського суду Київської області.
Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом від 17.11.2016, справу №911/2119/16 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Яреми В.А.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2016, прийнято до провадження справу 911/2119/16 за заявою ТОВ «Соліситер» до ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» про порушення справи про банкрутство, проведення підготовчого засідання суду призначено на 08.12.2016, витребувано від заявника: належним чином засвідчену копію договору поставки №120124 від 04.01.2012, укладеного між ПП «Інтер Інструмент» та ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського»; належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги від 20.11.2015, укладеного між ПП «Інтер Інструмент» та ТОВ «Соліситер». Витребувано від боржника: належним чином засвідчену копію договору поставки №120124 від 04.01.2012, укладеного між ПП «Інтер Інструмент» та ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського»; письмові пояснення, підтверджені належними та допустимими доказами, щодо виконання/невиконання боржником свого обов'язку на користь первісного кредитора.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2016 порушено провадження у справі № 911/2119/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського"; визнано безспірними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Соліситер" до Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" у розмірі 532 660,33 грн, з яких: 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Баскакова О.В. та встановлено йому оплату послуг (грошову винагороду) у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна шляхом її авансування ініціюючим кредитором; ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення у справі про банкрутство боржника на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет; зобов'язано арбітражного керуючого Баскакова О.В. щомісячно звітувати суду про виконану ним роботу в процедурі розпорядження майном боржника; заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави); зобов'язано розпорядника майна подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів та складений реєстр вимог кредиторів, відомості за результатами здійсненого аналізу фінансово-господарської діяльності боржника про інвестиційне становище боржника та його становище на ринках у строк до 23.01.2017; зобов'язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника та надати суду відомості за результатами здійсненої інвентаризації у строк до 23.01.2017; призначено у справі попереднє засідання.
Ухвала суду мотивована встановленням обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної суми заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору, що виникла на підставі рішення суду у господарській справі, договору про відступлення права вимоги та їх незадоволення в ході виконавчого провадження більш як трьох місяців.
В частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Баскакова О.В. суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали виходив із приписів частини 1 статті 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою визначено, що у разі, якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_6 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 30.12.2016, яку підписала від імені голови Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", в якій просила суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у даній справі, зупинити провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Соліситер" в порушенні провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", відшкодувати ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" судовий збір за рахунок ТОВ "Соліситер".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16, апеляційну скаргу від 30.12.2016, підписану ОСОБА_6 в якості голови Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.02.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 вказану апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16 залишено без розгляду на підставі п.1 частини 1 статті 81 ГПК України.
07.02.2017 ОСОБА_6 від імені голови Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" повторно звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16, в якій, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на зазначену вище ухвалу, просила зупинити провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Соліситер" в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" та відшкодувати ПрАТ «"Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" судовий збір за рахунок ТОВ «Соліситер».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 відхилено клопотання ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16, апеляційну скаргу повернено скаржникові з доданими до неї матеріалами з підстав її подання з пропуском процесуального строку, встановленого на апеляційне оскарження, без наведення поважних причин для відновлення цього строку.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі № 911/2119/16 скасовано, апеляційну скаргу, подану в особі голови Наглядової ради ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_6 від 30.12.2016 передано для розгляду до Київського апеляційного господарського суду.
Іншою ж постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі № 911/2119/16 скасовано, апеляційну скаргу ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" в особі голови Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" ОСОБА_6 від 08.02.2017 передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Доманська М.Л., судді Пантелієнко В.О., Тарасенко К.В. та призначено до розгляду на 31.05.2017.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16 об'єднано в одне апеляційне провадження.
Подані скаржником апеляційні скарги, які є ідентичними за своїм змістом в частині обґрунтування незаконності ухвали суду по суті, мотивовані неправильним застосуванням місцевим господарським судом при її прийнятті норм матеріального права, зокрема, частини 3 статті 10, статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також порушенням норм процесуального права, а саме, статей 34, 36 ГПК України, оскільки суд не надав належної оцінки безспірності вимог, заявлених ТОВ «Соліситер» до боржника, як необхідної умови для порушення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 заяву Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Доманської М.Л., суддів Пантелієнка В.О., Тарасенко К.В. у справі №911/2119/16 задоволено.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 № 09-52/466/17, автоматизованою системою документообігу суду сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження, спільного розгляду апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № 911/2119/16 та призначено їх до розгляду на 27.06.2017.
23.06.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Баскакова О.В. надійшов відзив апеляційну скаргу, в якому викладено прохання залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з підстав її законності та обґрунтованості.
Ініціюючий кредитор скористався правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому також просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
27.06.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника боржника надійшли клопотання про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами у відповідності до вимог статті 4-4 ГПК України та про зупинення у справі №911/2119/16 апеляційного провадження до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 у справі №904/1508/17, вказуючи, що на даний час у провадженні Дніпропетровського апеляційного господарського суду перебуває на розгляді апеляційна скарга ТОВ «Соліситер» на рішення у справі №904/1508/17, яким визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги від 20.11.2015, укладений між ПП «Інтер Інструмент» та ТОВ «Соліситер».
В судовому засіданні представник боржника підтримав заявлене ним клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Представник ініціюючого кредитора та арбітражний керуючий щодо задоволення такого клопотання заперечили, посилаючись на його необгрунтованість.
Вислухавши думку учасників судового процесу щодо наявності підстав для задоволення клопотання про зупинення апеляційного провадження, колегія суддів, порадившись, ухвалила відхилити заявлене клопотання з мотивів, обґрунтування яких судом наведено в мотивувальній частині даної постанови.
У судовому засіданні 27.06.2017 представник скаржника підтримав вимоги апеляційних скарг у повному обсязі, просив їх задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Соліситер" в порушенні провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського".
Представник ініціюючого кредитора та розпорядник майна боржника проти доводів апеляційних скарг заперечили, вважають оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні апеляційних скарг, а ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2016 залишити без змін.
27.06.2017 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення уповноважених представників ініціюючого кредитора, боржника, а також розпорядника майна боржника Баскакова О.В., проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України (частина 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Водночас, частиною 5 статті 106 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до вимог частини 2 статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до п.4 частини 3 статті 129 Конституції України, статі 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В силу положень статті 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно частини 3 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, наведена вище норма закону містить визначення поняття «безспірні вимоги кредиторів», відповідно до якого, безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Таким чином, виходячи з положень статті 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", належними доказами в підтвердження безспірності вимог кредитора є саме судове рішення, що набрало законної сили, і постанова про відкриття виконавчого провадження.
За приписами частини 1 статті 16 цього ж Закону перевірка обгрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.
Разом з тим, частина 7 статті 16 цього Закону передбачає, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
В інформаційному листі від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Вищим господарським судом було зазначено, що перелік підстав для відмови в порушенні провадження у справі, зазначений у частині сьомій статті 16 Закону, є вичерпним.
Відповідно до частини 9 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції було встановлено, що ініціюючим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Соліситер» було надано рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15 (з урахуванням ухвали того ж суду від 11.03.2015 про виправлення описки), яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» на користь Приватного підприємства «Інтер Інструмент» 522 216,00 грн основного боргу та 10 443,33 грн судового збору.
11.03.2015 на виконання вказаного рішення у справі №922/14/15, яке набрало законної сили 11.03.2015, судом було видано наказ.
22.04.2015 Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47778684 про примусове виконання наказу Господарського суду Харківської області, виданого 11.03.2015 у справі №922/14/15.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Приватним підприємством «Інтер Інструмент» та ТОВ «Соліситер» 20.11.2015 був укладений договір про відступлення прав вимоги, який згідно п.1 цього договору спрямований на регламентацію цивільних відносин, що виникають з приводу відступлення, в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, Кредитором Новому кредиторові права вимоги, належного Кредиторові, в межах яких Новий кредитор стає кредитором за Договором №120124 від 04.01.2012 між Кредитором та ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського».
Згідно п.2 договору про відступлення прав вимоги, за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків : сплати заборгованості в розмірі 522 216,00 грн за поставлений Кредитором Боржнику товар по Договору №120124 від 04.01.2012 та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 444,33 грн.
Право вимоги Кредитора до Боржника підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15, яке набрало законної сили та на підставі якого Господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ, який наразі знаходиться на виконанні у Жовтневому відділі Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №47778684.
У відповідності до п.3 цього договору Боржник припиняє бути зобов'язаним перед Кредитором сплатити 522 216,00 грн за поставлений Кредитором Боржнику товар по Договору №120124 від 04.01.2012 та 10 444,33 грн витрат по сплаті судового збору та стає зобов'язаним сплатити зазначену суму Новому кредитору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2016 було здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні з Приватного підприємства «Інтер Інструмент» на правонаступника ТОВ «Соліситер», яка, як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, не оскаржена сторонами та є чинною.
Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В подальшому постановою Артемівського відділу Державної виконавчої служби м. Луганська від 08.06.2016, на підставі вищезазначеної ухвали суду, у виконавчому провадженні було здійснено заміну стягувача Приватного підприємства «Інтер Інструмент» на його правонаступника - ТОВ «Соліситер».
Варто зазначити, що з наявних у справі доказів не вбачається, що заборгованість за рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15 станом на час звернення заявника до суду сплачена боржником.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що зі змісту умов договору від 20.11.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю «Соліситер» було відступлено право вимоги за договором поставки №120124 від 04.01.2012, що підтверджується рішенням суду, а не виникає на підставі нього, як наголошує на цьому апелянт, адже згідно п.2 договору про відступлення права вимоги за вказаним договором до ТОВ «Соліситер», як до нового кредитора переходить право вимагати замість первісного кредитора (ПП «Інтер Інструмент») від боржника - ПрАТ «Лугцентрокуз ім.. С.С. Монятовського» належного виконання зобов'язання по сплаті заборгованості у розмірі 522 216,00 грн за поставлений кредитором боржнику товар по договору №120124 від 04.01.2012. Таким чином доводи скаржника про те, що за оспорюваним правочином було відступлено права вимоги сплати заборгованості у розмірі 522 216,00 грн, що виникло на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15, не відповідають дійсності.
Отже, судова колегія погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо наявності обставин, що передбачені статтею 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», необхідних для порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: вимоги ТОВ «Соліситер» є безспірними, оскільки підтверджені рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15, наказом цього ж суду від 24.02.2015 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.04.2015; вимоги ТОВ «Соліситер» не задоволені ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» протягом більш ніж трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Виконавче провадження є відкритим з 24.04.2015 і відповідні грошові вимоги не погашені; сума безспірних вимог ТОВ «Соліситер» до боржника перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат (станом на 01.01.2016 - 413 400,00 грн, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати - 1 378,00 грн) та становить 532 660,33 грн, з яких 522 216,00 грн сума основного боргу та 10 444,33 грн - судовий збір за подання позову.
Таким чином, вищенаведені обставини є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» та визнання ТОВ «Соліситер» кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 532 660,33 грн.
При цьому колегія суддів враховує, що Вищий господарський суд України, скасовуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2016 про порушення у справі №911/2119/16 про банкрутство ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», згідно викладених у відповідній постанові касаційної інстанції від 08.11.2016 обгрунтувань, погодився з висновками місцевого та апеляційного судів стосовно того, що заявлені ТОВ «Соліситер» вимоги є безспірними в розумінні частини 3 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки заборгованість ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», розмір якої перевищує триста мінімальних заробітних плат, не була погашена боржником протягом більш як трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження за рішенням про стягнення такої заборгованості.
Однак, судом касаційної інстанції у постанові від 08.11.2016 у справі №911/2119/16, з огляду на відсутність в матеріалах справи оригіналів (належним чином засвідчених копій) договору поставки №120124 від 04.01.2012 та договору відступлення права вимоги від 20.11.2015, відтак, недослідження судом першої інстанції положень відповідних правочинів на предмет визначення сторонами порядку здійснення заміни кредитора у зобов'язанні та його дотримання, місцевому господарському суду було надано вказівки щодо необхідності дослідити у підготовчому засіданні:
- умови договору поставки №120124 від 04.01.2012 щодо порядку заміни кредитора у зобов'язанні та перевірити його додержання сторонами (первісним та новим (ініціюючим) кредитором) при укладенні договору від 20.11.2015 про відступлення права вимоги до боржника;
- з'ясувати обставини можливого виконання боржником свого обов'язку на користь первісного кредитора, що може вважатися належним виконанням зобов'язання в розумінні частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України;
- оцінити обґрунтованість доводів боржника щодо вимог ініціюючого кредитора та з'ясувати підставність порушення даної справи про банкрутство шляхом перевірки безспірності заявлених ініціюючим кредитором вимог.
Згідно приписів статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до викладених у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі №911/2119/16 вказівок, судом першої інстанції було витребувано від заявника належним чином засвідчену копію договору поставки №120124 від 04.01.2012, укладеного між ПП "Інтер Інструмент" та ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського", а також належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги від 20.11.2015, укладеного між ПП "Інтер Інструмент" та ТОВ "Соліситер", яку згодом було витребувано і від ПП "Інтер Інструмент".
На виконання вимог суду заявник надав копію договору поставки №120124 від 04.01.2012, копію договору про відступлення права вимоги від 20.11.2015, оригінали яких було оглянуто судом у судовому засіданні 08.12.2016.
Водночас, в матеріалах справи міститься належним чином завірена Приватним підприємством «Інтер Інструмент» копія договору №120124 від 04.01.2012, укладеного останнім, як постачальником та ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського", як покупцем.
В апеляційних скаргах скаржник посилається на відсутність письмового погодження від ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» на передачу від Приватного підприємства «Інтер Інструмент» до ТОВ «Соліситер» права вимоги щодо сплати заборгованості за договором поставки №120124 від 04.01.2012, в розмірі 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн - судового збору, що підтверджені рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15.
Таким чином, скаржник наголошує на недійсності відступленого права вимоги, а відтак, наявність у нього як боржника, в силу частини 2 статті 517 ЦК України, права не виконувати на користь ТОВ «Соліситер» зобов'язання по сплаті заборгованості за договором поставки №120124 від 04.01.2012 в розмірі 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору, що свідчить про відсутність у заявника відповідного права вимагати сплати таких коштів та виступати ініціюючим кредитором за поданою до суду заявою у даній справі.
Аналізуючи умови договору поставки №120124 від 04.01.2012, судом першої інстанції встановлено, що згідно пункту 9.3. договору його сторони не мають права передачі права вимоги за зобов'язаннями, що виникли при виконанні даного договору третім особам без письмового погодження іншої сторони.
Разом з тим, місцевим господарським судом встановлено, що 20.11.2015 між Приватним підприємством «Інтер Інструмент», як первісним кредитором, та ТОВ «Соліситер», як новим кредитором, було укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору в повному обсязі право вимоги до боржника за договором поставки №120124 від 04.01.2012в розмірі 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн - судового збору, що підтверджені рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15, на підставі якого було видано наказ, що перебуває на виконанні у Жовтневому відділі Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження №47778684.
Відповідно до приписів статей 512, 514, 516 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суду першої інстанції не було надано доказів письмового погодження від ПрАТ "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" на відступлення права вимоги виконання зобов'язання за договором №120124 від 04.01.2012, а саме сплати 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн - судового збору, що підтверджені рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15.
Проте, в матеріалах справи міститься належним чином посвідчена копія заяви генерального директора ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» від 19.11.2015, за змістом якої останнє не заперечувало проти укладення договору про відступлення права вимоги за договором поставки №120124 від 04.01.2012 у розмірі 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору, що підтверджені рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15.
Під час апеляційного провадження уповноважений представник боржника заперечував проти прийняття даної заяви в якості належного доказу, наголошуючи на тому, що така була подана, всупереч приписів частини 1 статті 101 ГПК України, лише 30.05.2017, і не була предметом розгляду у суді першої інстанції під час підготовчого засідання.
Як пояснив представник ТОВ «Соліситер», дану заяву було долучено до матеріалів справи в якості додатку до відзиву на апеляційні скарги, оскільки такий доказ було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Соліситер» від первісного Кредитора (ПП «Інтер Інструмент») під час апеляційного провадження для спростування доводів апеляційних скарг, відтак ініціюючий кредитор не мав можливості подати такий доказ раніше.
Згідно частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Виходячи з приписів наведеної норми, колегія суддів вважає за необхідне прийняти вказаний доказ, оскільки у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі №911/2119/16 саме на необхідність дослідження обставин правомірності відступлення права вимоги сторонами за договором від 20.11.2015, касаційним судом зверталась увага.
Отже, вчинений правочин, в силу вимог статей 203, 204, 215 Цивільного кодексу України вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а у разі не спростування презумпції правомірності договору - всі права, набуті сторонами правочину за відповідним договором повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №3-231гс15.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що договір про відступлення права вимоги від 20.11.2015 породжує як для заявника, так і для боржника права і обов'язки за договором поставки №120124 від 04.01.2012, зокрема, щодо сплати 522 216,00 грн основного боргу та 10 444,33 грн судового збору, що підтверджені рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/14/15, оскільки на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали даний правочин не був оспорений.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів залишила без задоволення клопотання, заявлене представником боржника про зупинення апеляційного провадження у справі №911/2119/16 до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2017 у справі №904/1508/17 за позовом ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» до ТОВ «Соліситер», ПП «Інтер Інструмент» про визнання недійсним договору про уступку права вимоги від 20.11.2015, оскільки суд апеляційної інстанції, у відповідності до статей 99, 101 ГПК України, перевіряє законність прийняття судом першої інстанції рішення (ухвали) на момент їх прийняття.
Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами у відповідності до вимог статей 33, 34 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що ухвала Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 не оскаржується апелянтом в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Баскакова О.В.
Разом з тим, дослідивши подані арбітражними керуючими Кіцулом С.Б. та Баскаковим О.В. заяви про участь у справі про банкрутство, додані до відповідних заяв докази та відомості, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції про доцільність призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Баскакова О.В. з огляду на відповідність кандидатури останнього вимогам статей 97, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та неможливість повторного автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі № 911/2119/16.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського" - без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Керуючись статтями 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» від 30.12.2016 та від 07.02.2017 на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №911/2119/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/2119/16 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
С.Я. Дикунська