04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" червня 2017 р. Справа№ 927/238/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Жук Г.А.
Пашкіної С.А.
при секретарі Матюхін І.В.
за участю представників:
від позивача не з'явилися.
від відповідача Дубін В.І., Бизюк С.М.
від третьої особи не з'явилися.
від прокуратури Колодяжна А.В.
розглянувши
апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області
на рішення
Господарського суду Чернігівської області
від 26.04.2017 року
у справі № 927/238/17 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом заступника прокурора Чернігівської області в
інтересах держави в особі Державної екологічної
інспекції у Чернігівській області
до Ніжинського районного дочірнього
агролісогосподарського спеціалізованого підприємства
"Ніжинрайагролісництво"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Колісниківська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області
про стягнення шкоди у розмірі 248084,90 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 р. апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 року у справі № 927/238/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
В судове засідання 26.06.2017 року представники позивача та третьої особи не з'явилися.
Від представника позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалав даної справи, 26.10.2016 року в рамках кримінального провадження від 22.06.2016 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, 246 КК України, проводився огляд території ДП "Ніжинрайагролісництво". Під час проведення огляду за участю провідного інженера з лісозахисту КП „Чернігівоблагроліс" ОСОБА_5, представників ДП „Ніжинрайагролісництво", а саме лісничого ОСОБА_6, помічника лісничого ОСОБА_7, лісника ОСОБА_8 та представника УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_9 на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району в обході 16 кварталі 92 виділі 2 виявлено незаконну порубку 19 дерев.
Згідно протоколу огляду від 26.10.2016 року, складеного за результатами огляду обходу 16 кварталу 92 виділ 2 на території ДП „Ніжинрайагролісництво", слідчим прокуратури області було виявлено в різних місцях на його території поодинокі пні спиляних дерев породи „ясен", які візуально схоже, що пилялися у 2016 році, мають на собі залишки тирси та подекуди закладені опалим листям. Всього на території виділу 2 кварталу 92 виявлено 19 пнів дерев породи „ясен", які візуально пилялися у 2016 році. За допомогою 8-ми метрової мірної стрічки проведено заміри наявного пня і встановлено, що вони мають приблизний діаметр: № 1- 78 см., № 2-76 см., № 3- 64 см., № 4- 50 см., № 5-70 см., № 6- 65 см., № 7-58 см., № 8- 58 см., № 9-48 см., № 10-54 см., № 11-57 см., № 12-55 см., № 13-61 см., № 14-66 см., № 15-49 см., № 16-45 см., № 17-56 см., № 18-58 см., № 19-54 см.
Доказів відповідності вимірювальних засобів (8-ми метрової мірної стрічки) встановленим регламентам не надано.
З 18-ти цих пнів зроблено за допомогою бензопили зрізи по усьому діаметру пня. Зрізам з цих пнів породи "ясен" присвоєно номери від № 1 до № 18 відповідно до номерів пнів, з яких брались ці зразки. Вказані зразки вилучені для використання у ході досудового розслідування, а саме проведення експертного дослідження. Зазначені зразки вилучені та передані на відповідальне зберігання ДП "Ніжинрайагролісництво" .
04.11.2016 року у якості свідка був допитаний помічник лісничого ОСОБА_7, який пояснив, що дана порубка сталася в результаті помилки визначення ділянки місцевості, дерева в рубку ним відмічалися сухі, всихаючи, зламані. Яку в дійсності деревину заготовляв лісник ОСОБА_8 ніхто не перевіряв. До протоколу цього допиту ОСОБА_7 надано копію лісорубного квитка серія 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 року та переліково-оціночну відомість від 21.06.2016 року, в яких зазначено місце вирубки кв. 92 саме вид. 6, про що він власноручно зазначив в протоколі.
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_10 у присутності представника СБ України ОСОБА_9 04.11.2016 року проведено рейдову перевірку по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області обходу 16 квартал 92 виділ 2.
За результатами даної перевірки складено акт рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2016 року № 238/05 та відомість переліку пнів дерев, незаконно знесених дерев породи „ясен".
Згідно зазначеного акту на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області встановлено факт самовільного знесення зелених насаджень, на території обходу 16 кв. 92 вид. 2 ДП „Ніжинрайагролісництво", а саме виявлено самовільне знесення 19 дерев породи „ясен" діаметром від 53 см до 100 см. П"ять пнів знесених дерев із 19 мають явні ознаки трухлості. Один стовбур знесеного дерева не забрано, а залишено на місці знесення, але попиляний з шагом близько 40 см., ймовірно на дрова. З наявної в СБ України інформації та матеріалів можна стверджувати, що дане знесення 19 дерев породи ясен, проведено незаконно. Порушується ст. 69 Лісового кодексу України. Заміри пнів проведено за допомогою п"ятиметрової мірної стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (дата повірки 2 кв. 2016), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
Як пояснив ОСОБА_10, про незаконну рубку дерев у цьому акті зазначено на підставі усної інформації, наданої працівниками Служби Безпеки України у Чернігівській області. Будь яких доказів надання Службою Безпеки України у Чернігівській області інформації про незаконність спірної вирубки суду не надано.
Вимірювання діаметрів пнів здійснено після відібрання зразків 26.10.2016 року, їх висота вже була урівень із землею або у деяких випадках лише на 2-3 см. її вище. Саме тому заміри Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області були зроблені не по шийці кореня, а по фактичним зрізам цих пеньків з урахуванням „корневих лап" (особливість дерев породи „ясен" полягає у тому, що вони мають виступаючу на поверхню землі корневу систему, так звані "корневі лапи").
Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_11 та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_12, на підставі акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 238/05 від 04.11.2016 року та польової перелікової відомості незаконно знесених дерев від 04.11.2016 року, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території ДП „Ніжинрайагролісництво" поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року (далі - Такси).
Згідно даного розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 248084,90 грн.
Як убачається з наданих відповідачем плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в лісах ДП „Ніжинрайагролісництво" від 02.02.2016 року та Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП „Ніжинрайагролісництво" комунального підприємства „Чернігівоблагроліс" (Таксаційний опис Відомості поквартальних підсумків) у обході 16 квартал 92 виділ 2 заплановано проведення планових санітарно-оздоровчих заходів-санітарні вибіркові рубки.
Відповідно до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 року, переліково-оціночної відомості та відомості переліку дерев від 21.06.2016 року, наданих помічником лісничого ОСОБА_7 представнику правоохоронних органів під час проведення огляду місця незаконної рубки та складання протоколу огляду від 26.10.2016 року, у рубку призначались дерева в кварталі 92 виділі 6.
Згідно наданих відповідачем документів, а саме копії лісорубного квитка від 01.07.2016 року, у якому зазначено про внесення виправлення від 07.07.2016 року (замість виділу 6 виділ 2), нумераційної відомості дерев призначених у вибіркову санітарну рубку від 21.06.2016 року, відомості перерахунку дерев від 21.06.2016 року та преліково-оціночної відомості від 21.06.2016 вбачається, що крім номеру виділу (2 чи 6) вся інша інформація, зазначена у документах, наданих прокурором та відповідачем, є ідентичною.
Безпосередньо у виділі 6 дерева, відповідно до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 року, не вирубувались.
Відповідно до наряду-акту на виконання робіт від 31.07.2016 року спірні дерева були вирубані працівниками ДП "Ніжинрайагролісництво" 08.07.2016 року.
Спільним оглядом місця незаконної порубки дерев на території ДП "Ніжинрайагролсництво", проведеного 21.04.2017 року за участю прокурора Ніжинської місцевої прокуратури ОСОБА_13, помічника лісничого ДП "Ніжинрайагролісництво" ОСОБА_14, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_10, виявлено, що на території обходу 16 кв. 92 вид. 2 ДП "Ніжинрайагролісництво" адмінмежі Колісниківської сільської ради Ніжинський район Чернігівської області виявлено знесення 19 дерев породи „ясен". Встановити точний діаметр пнів та стан деревини на день вчинення порубки на момент проведення перевірки неможливо, так як пройшов тривалий час і дерева піддались впливу природних факторів. Проведено заміри пнів знесених 19 дерев породи „ясен", які мають явні ознаки гнилі і трухлості та встановлено, що пні в місці знесення (у корі) мають діаметр від 97 см. до 52 см., 6 пнів знесених дерев мають ознаки трухлості. Заміри проведено за допомогою п"ятиметрової мірної стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (дата повірки 2 кв. 2017), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.
До даного акту від 21.04.2017 року помічником лісничого ОСОБА_7 було внесено письмові заперечення в яких зазначено, що він не згоден з даними висновками акту, оскільки факт незаконної порубки відсутній, рубка проводилась згідно матеріалів лісовпорядкування, лісорубного квитка та плану санітарно-оздоровчих заходів, який був погоджений начальником відділу лісового господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Всі спиляні дерева мають ознаки заболоченної та сердцевинної гнилі. Дерева взяті з рубки згідно "Санітарних правил в лісах України". Наголосив, що під час попереднього огляду 04.11.2016 року з даних пнів були відібрані зразки пнів для проведення експертного дослідження. 21.04.2017 року під час огляду місця рубки вказані відібрані зразки не досліджувались.
Цим оглядом фактично було виявлено 21 зрубане дерево, хоча відповідний проект акту учасниками підписаний не був.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно приписів ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст. 16 та ст. 17 цього Кодексу право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи
Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Пунктом 5 статті 64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
У відповідності до приписів ст. 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень ст. 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Положеннями ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяною порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.
Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та належною.
Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво" (редакція чинна на час вчинення правопорушення) підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.
Предметом діяльності Підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема: лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду (п. 2.2, 2.2.1 Статуту).
Пунктом 3.3 Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 3.5 Статуту Підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 року „Про надання у постійне користування земель лісового фонду" та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів.
Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджений Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, в якому визначено умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
Згідно п. 2, 3 даного Порядку лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають в державній або комунальній власності) квитків здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .
Відповідно до п. 14 даного Порядку лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Як убачається з норм вищезазначеного Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", внесення змін до змісту лісорубного квитка шляхом виправлення будь-яких відомостей в його змісті не передбачено, передбачено лише можливість його анулювання, у тому числі у разі його переоформлення.
Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 року № 9 „Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України" визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету лісового господарства України від 22 листопада 2010 року № 403 "Про підвищення якості відведення лісосік" (із змінами), яким було затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу.
При цьому, відповідно до п. 1.1, 1.2 Статуту ДП "Ніжинрайагролісництво" останнє створене на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі-комунальне майно) і є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Засновником Підприємства є комунальне підприємство „Чернігівоблагроліс" Чернігівської обласної ради.
Внесення виправлень відповідачем в лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 року є необґрунтованими, адже відповідно до п. 1.1 зазначених Методичних вказівок, вони застосовуються при виділенні лісових ділянок для проведення в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, а відтак їх дія не розповсюджується стосовно лісів ДП "Ніжинрайагролісництво", як комунальної власності.
З огляду на викладене, доводи представника відповідача про те, що помилку в лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 року, а саме помилкове зазначення виділу 6 кварталу 92 обходу 16 було виправлено, керуючись Методичними вказівками з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляд місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затвердженими наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 року № 403 (втратив чинність на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів № 9 від 21.01.2013 року) обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" незаконною визнається порубка дерев і чагарників, яка вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
За наведених обставин вбачається, що спеціального дозвільного документу, тобто належно оформленого лісорубного квитка, на вчинення вирубки саме в кварталі 92 виділ 2 ДП „Ніжинрайагролісництво", у відповідача на момент вирубки не було, а тому вчинена працівниками ДП „Ніжинрайагролісництво" вирубка дерев на території кв. 92 вид. 2 ДП „Ніжинрайагролісництво" є незаконною.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Зважаючи на планування санітарної вирубки згідно плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в лісах ДП „Ніжинрайагролісництво" від 02.02.2016 року, Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП „Ніжинрайагролісництво" комунального підприємства „Чернігівоблагроліс" (Таксаційний опис, Відомості поквартальних підсумків), саме у вид. 2 та відсутність планування такої вирубки згідно цих документів у вид. 6, відсутність вирубки таких дерев безпосередньо у вид. 6, належне оприбуткування зрубаних дерев, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач дійсно допустив технічну помилку при оформленні лісового квитка і прямого умислу на вирубку дерев саме у вид. 2 без спеціального дозвільного документу у нього не було. Разом з тим здійснення вирубки дерев без належного на те оформлення дозвільних документів свідчить про наявність такої вини з необережності, через неналежне ставлення до своїх прямих обов'язків.
З огляду на викладене, працівник відповідача внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з відповідача цієї шкоди (збитків)
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня.
Згідно примітки 4 Такс діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.
Таксами встановлюють залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево від його діаметра. Наприклад, розмір шкоди за дерево діаметром 10,1-14 см. складає 74,00 грн., а за дерево діаметром 14,1-18 см. більш ніж вдвічі - 190,00 грн., за кожне дерево діаметром 42,1-46 см. - 2688,00 грн., а за дерево діаметром 46,1-50 см. - 3109,00 грн., а після 50 см. за кожний сантиметр збільшується на 150,00 грн., з чого вбачається, що різниця навіть в 1 мм. може тягнути за собою значне збільшення (зменшення) розміру заподіяної шкоди, а тому точне вимірювання вирубаних дерев має суттєве значення у подібних відносинах.
26.10.2016 року з 18-ти пнів, для проведення експертного дослідження, було зроблено зрізи по усьому діаметру пня в середньому завдовжки 8 см.
Тобто, представниками Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 04.11.2016 року було здійснено заміри пнів спірних зрубаних дерев вже після відібрання працівниками правоохоронних органів зразків дерев і такі заміри здійснено не біля шийки кореня, а за фактичними зрізами майже на рівні землі з урахуванням "корневих лап", що виступають на поверхню землі, і отже, діаметр дерева породи „ясен" на рівні землі та з урахуванням таких "корневих лап" значно більший ніж на висоті шийки кореня.
При цьому, приймаються до уваги висновки, викладені в акті від 21.04.2017 року спільного огляду місця незаконної порубки дерев, під час якого було встановлено неможливість визначення точного діаметру пнів зрубаних дерев на день вчинення вирубки.
Таким чином, розмір зрубаних дерев, за якими обраховано заявлену до стягнення шкоду, не відповідають тим розмірам (є значно більшими) які мали місце внаслідок незаконної вирубки, здійсненої безпосередньо відповідачем, а відтак, заявлений розмір шкоди не відповідає розміру, який мав бути обрахований виходячи з того розміру дерев, який виник внаслідок такої незаконної рубки.
Відібрання зразків дерев 26.10.2016 року фактично штучно збільшило розмір пнів, а відтак і розмір обрахованої шкоди.
Не надано належних доказів здійснення замірів пнів зрубаних дерев під час проведення дій у рамках кримінального провадження 26.10.2016 року належними вимірювальними засобами. Інших обґрунтувань і доказів правильного визначення цих розмірів прокурор та позивач не надали.
Доводи прокурора про правомірність вимірювання пнів саме за фактичними зрізами, як це передбачено приміткою 4 до Такс є необгрунтованими, оскільки за своїм змістом Такси регламентують порядок визначення шкоди саме внаслідок незаконного вирубування, тобто передбачають можливість такого вимірювання лише у ситуації, коли дерево зрізане нижче шийки кореня безпосередньо винною у незаконному вирубуванні особою. У даному випадку незаконно дерева були зрізані значно вище (діаметр пня був значно менший), а до рівня землі їх було зрізано внаслідок відповідних дій вже третьої особи.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність належних та достовірних розмірів діаметрів пнів зрубаних дерев, що в свою чергу, виключає наявність дійсного розміру шкоди, як обов'язкової умови для настання відповідальності.
Доказів розміру пнів зрубаних дерев на спірній ділянці ДП "Ніжинраагролісництво" та відповідний розрахунок шкоди прокурором надано не було.
Відповідно до п. 6.1 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 27.06.2001 року № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" у розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням і незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводились заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно вважає, що має місце відсутність належно визначеного розміру шкоди відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року, а тому така складова цивільного правопорушення, як шкода, у спірних відносинах відсутня. Штучне збільшення розміру шкоди внаслідок відповідних дій третіх осіб спростовує і наявність прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою.
Згідно ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про про відсутність повного складу цивільного правопорушення, а відтак і наявності обов'язкових умов для настання юридичної відповідальності і відповідно вимоги прокурора задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського Чернігівської області від 26.04.2017 року у справі № 927/238/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 927/238/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Копію постанови направити сторонам, прокуратурі та третій особі.
Головуючий суддя О.М. Баранець
Судді Г.А. Жук
С.А. Пашкіна