04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" червня 2017 р. Справа№ 910/20164/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Зеленіна В.О.
Зубець Л.П.
За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від позивача - Євченко В.Є., дов. № 3148/151 від 16.05.17 р.;
від відповідача-1 - Григорчук Н.М., дов. б/н від 08.09.16 р.;
від відповідача-2 - Дашо А.Ю., дов. б/н від 08.02.17 р.;
від третьої особи - Шутов О.О., дов. б/н від 10.05.17 р.;
розглянувши матеріали
апеляційних скарг Державної іпотечної установи та
Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 12.01.2017
у справі № 910/20164/16 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом Державної іпотечної установи
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»
про визнання договору недійсним
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»
про визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 по справі № 910/20164/16 у задоволенні позову Державної іпотечної установи відмовлено.
В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна іпотечна установа звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 колегією суддів у складі головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Смірнова Л.Г. апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду 14.03.2017.
13.03.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» надійшли відзиви на апеляційні скарги, в яких відповідачі просять апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
13.03.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшла заява про відвід головуючого судді Сітайло Л.Г.
13.03.2017 року протоколом автоматичної зміни складу суддів, у зв'язку з перебуванням суддів Баранця О.М та Смірнової Л.Г. на підготовці суддів для підтримання кваліфікації, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Алданова С.О., Жук Г.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 року справу № 910/20164/16 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 року заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про відвід головуючого судді Сітайло Л.Г. по справі № 910/20164/16 залишено без задоволення.
14.03.2017 року в судовому засіданні, в зв'язку з необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді апеляційних скарг Державної іпотечної установи та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, головуючим суддею Сітайло Л.Г., заявлено самовідвід у розгляді даної справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 року заяву судді Київського апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г. про самовідвід у розгляді справи № 910/20164/16 задоволено.
Відповідно до Протоколу про проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2017 року, справу № 910/20164/16 було передано колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року справу № 910/20164/16 за апеляційними скаргами Державної іпотечної установи та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 було прийнято до провадження у зазначеному вище складі колегії суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2017 року.
25.04.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшли додаткові пояснення та відзив на апеляційну скаргу, в яких третя особа просить апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов третьої особи задовольнити повністю.
26.04.2017 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Державної іпотечної установи надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом заяви позивача про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року по справі № 910/6052/16 за нововиявленими обставинами.
26.04.2017 року, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.
Після виходу головуючого судді Ткаченка Б.О. з лікарняного, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці, у справі № 910/20164/16 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.,
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 року справу № 910/20164/16 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 14.06.2017 року.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2017 року, з перебуванням суддів Мартюк А.І. та Калатай Н.Ф. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/20164/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року справу № 910/20164/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Зубець Л.П.
Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.
Представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.
Представник Державної іпотечної установи у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестком» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні скарг та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Клопотання Державної іпотечної установи про зупинення провадження у даній справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом заяви позивача про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року по справі № 910/6052/16 за нововиявленими обставинами представником позивача не підтримувалося та не розглядалось, оскільки в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами було відмовлено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 року по справі № 910/6052/16.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
04.09.2014 року між Державною іпотечною установою (далі - позивач, Установа) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - третя особа, Банк, ПАТ «Дельта Банк») було укладено договір застави майнових прав № Д-1.1/2014.
За умовами Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014 Банк надав у заставу Установі майнові права Банку за кредитними договорами, зокрема, за договором від 09.06.2011 року № ВКЛ-2005880, який укладено між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (далі - відповідач-2, ТОВ «Танк Транс»).
Відповідно до п. 1.2 Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014 сторони домовились, що вартість майнових прав на дату його укладення складала 1 441 396 562,46 грн.
Згідно з п. 1.3 Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014, майнові права за даним правочином є засобом забезпечення виконання Банком зобов'язань перед Установою за договором банківського рахунку від 27.02.2013 року № 26/995-070 та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між сторонами, за умовами якого Банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять Установі, виконувати його розпорядження щодо перерахування відповідних сум з рахунку та проводити інші операції у межах законодавства України, а також сплатити відсотки за користування ними у розмірі 15,3 процентів річних.
Пунктом 1.5 Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014 передбачено, що за рахунок майнових прав задовольняються усі вимоги Установи, які можуть виникнути внаслідок невиконання Банком зобов'язань перед Установою за договором банківського рахунку.
Як встановлено п. 2.1.1 Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014, у разі невиконання Банком зобов'язань перед Установою за договором банківського рахунку або у разі прийняття Національним Банком України (далі - НБУ) рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (у день винесення рішення), Установа отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставлених майнових прав переважно перед іншими кредиторами відповідно до Закону України «Про заставу» та (або) ЦК України, та (або) цього договору, та (або) договору відступлення прав вимоги (у разі його укладання).
04.09.2009 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестком» (далі - відповідач-1, ТОВ «Інвестком») було укладено договір банківського рахунку № 26/21746-168 (далі - Договір банківського рахунку).
За умовами Договору банківського рахунку Банк відкрив ТОВ «Інвестком» поточний рахунок у національній валюті, доларах США та євро № 26004002001746 та зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять ТОВ «Інвестком», виконувати його розпорядження щодо перерахування відповідних сум із зазначеного рахунку та проводити інші за ним операції у межах чинного законодавства України.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 Договору банківського рахунку платежі з рахунку виконуються Банком у межах залишку грошових коштів на початок операційного дня та з урахуванням поточних надходжень грошових коштів на рахунок протягом операційного часу (операційний час Банку: понеділок - п'ятниця з 9 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. крім святкових, вихідних і неробочих днів). Банк зобов'язався приймати розрахункові документи ТОВ «Інвестком» протягом усього робочого дня. Операції за платіжними дорученнями в іноземній валюті Банк мав виконати в межах строку, погодженого з ТОВ «Інвестком», який зазначається останнім у графі «Допоміжні реквізити» платіжного доручення в іноземній валюті. Якщо такий строк зазначений, то Банк виконує платіжні доручення в іноземній валюті в передбачені строки (але не раніше дня валютування), а саме: «терміновий» - виконується поточного робочого дня, «звичайний» - наступного робочого дня.
12.02.2015 року ТОВ «Інвестком» за допомогою системи «Клієнт-Банк» надало Банку платіжне доручення № 1 від цієї ж дати з відміткою «терміново» в іноземній валюті на суму 21 166 180,57 доларів США для перерахування з його рахунку № 26004002001746 на рахунок № 26006011360001 у Публічному акціонерному товариства «Альфа-Банк». У зв'язку з невиконанням Банком вказаного платіжного доручення, ТОВ «Інвестком» надало на виконання Банку інше платіжне доручення в іноземній валюті від 17.02.2015 року № 1 на суму 20 161 485,34 доларів США.
Проте, платіжні доручення Банком виконані не були, хоча з довідки останнього вбачається, що на рахунку № 26004002001746 станом на 11.02.2015 року обліковувались кошти в розмірі 21 166 180,57 доларів США.
Крім того, 09.06.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Танк Транс» було укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2005880 (далі - Договір кредитної лінії)
За умовами Договору кредитної лінії Банк зобов'язався надавати ТОВ «Танк Транс» грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
За період з 13.06.2011 року до 31.12.2014 року сторонами вносилися зміни додатковими угодами № 1-46.
Відповідно до п. 1.1.1 Договору кредитної лінії (у редакції додаткової угоди № 46 від 31.12.2014 року) надання кредиту здійснюється окремими частинами (траншами) у межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 36 333 314,10 євро, з внесенням плати за користування кредитом. У разі невиконання ТОВ «Танк Транс» умов підпункту 3.3.12.7 цього договору, кінцевим терміном погашення заборгованості є 20.01.2015 року.
Згідно з п. 3.3.12.7 Договору кредитної лінії (у редакції додаткової угоди № 46 від 31.12.2014 року) ТОВ «Танк Транс» зобов'язалось у строк до 20.01.2015 року погасити заборгованість за процентами та/або кредитами за цим договором та договором кредитної лінії № ВКЛ-2005880/11 від 29.04.2014 року на суму, не менше ніж 10 000 000,00 гривень.
У рішенні Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 року по справі № 910/25484/15 за позовом Установи до Банку та ТОВ «Танк Транс» про визнання зарахування однорідних зустрічних вимог недійсним встановлено, що ТОВ «Танк Транс» умови п. 3.3.12.7 Договору кредитної лінії не виконало та станом на лютий 2015 року заборгованість останнього перед Банком складала, зокрема, 36 333 314,10 євро за кредитом та 479 798,83 євро за процентами.
11.02.2015 року між ТОВ «Танк Транс» та ТОВ «Інвестком» було укладено договір відступлення прав вимоги за договором банківського рахунку (далі - Договір відступлення прав вимоги).
За умовами Договору відступлення прав вимоги ТОВ «Інвестком» відступив ТОВ «Танк Транс» права вимоги до ПАТ «Дельта Банк» за договором Банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168, а ТОВ «Танк Транс» зобов'язалося сплатити ціну відступлення в розмірі 13 039 335,34 доларів США, яка підлягала сплаті у гривні за офіційним курсом, встановленим Національним Банком України на день відповідного платежу, з урахуванням графіку сплати, наведеному в цьому договорі.
Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення прав вимоги, відступлення прав вимоги та їх прийняття ТОВ «Танк Транс» набрало чинності з дати укладення даного договору.
Згідно з п. 3.1 Договору відступлення прав вимоги ТОВ «Інвестком» зобов'язався передати ТОВ «Танк Транс» нотаріально посвідчені копії всіх документів щодо прав вимоги (включаючи копії банківських документів), оригінали документів стосовно судових справ щодо стягнення заборгованості за договором рахунку (у разі, якщо такі судові справи були ініційовані ТОВ «Інвестком») упродовж трьох банківських днів з дати укладення цього договору. У випадку обґрунтованої вимоги ТОВ «Танк Транс» можуть бути надані оригінали вищезазначених документів.
Умовами п. 3.2 Договору відступлення прав вимоги передбачено, що протягом 2 робочих днів з дня укладення цього правочину сторони зобов'язались письмово повідомити Банк про укладення даного договору та відступлення прав вимоги. Сторони погодили, що відповідне повідомлення може бути підписано ТОВ «Танк Транс» одноосібно.
12.02.2015 року ТОВ «Інвестком» на виконання Договору відступлення прав вимоги передало, а ТОВ «Танк Транс» прийняло оригінали документів щодо прав вимоги, про що повноважними представниками сторін було підписано та скріплено їх печатками акт прийому-передачі.
18.02.2015 року ТОВ «Танк Транс» надіслало Банку повідомлення про:
- заміну кредитора у зобов'язанні;
- заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, в якій зазначило про:
- припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ «Танк Транс» на користь Банку суми заборгованості за Договором кредитної лінії від 09.06.2011 року № ВКЛ-2005880 у розмірі 28 274 280,27 євро;
- припинення зобов'язань щодо сплати Банком на користь ТОВ «Танк Транс» заборгованості на загальну суму 31 964 073,85 доларів США (що за крос-курсом складало еквівалент 28 274 280,27 євро) за:
- договором банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168 у частині вимог на суму 5 608 142,14 доларів США, укладеним між Банком та ТОВ «Інвестком»,
- договором банківського рахунку від 11.12.2012 року № 10, укладеним між Банком та Маковецьким В.С., на суму 26 355 931,71 доларів США,
внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року у справі № 910/25482/15 за позовом Установи до ТОВ «Танк Транс» та Банку про визнання зарахування однорідних вимог від 18.02.2015 року недійсними було частково задоволено вказаний позов.
Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2016 року було скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року у справі № 910/25482/15 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Крім того, 23.02.2015 року ТОВ «Танк Транс» надіслало Банку заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, в якій зазначило про припинення зобов'язань щодо сплати ТОВ «Танк Транс» на користь Банку суми заборгованості за простроченими процентами за Договором кредитної лінії від 09.06.2011 року № ВКЛ-2005880 у сумі 27 536,72 євро (що згідно крос курсу станом на 23.02.2015 року становило 31 116,49 доларів США) та зобов'язання щодо сплати Банком на користь ТОВ «Танк Транс» заборгованості на загальну суму 31 116,49 доларів США (що згідно крос курсу станом на 23.02.2015 року становило 27 536,72 євро) за Договором банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168 внаслідок зарахування зазначених зустрічних однорідних вимог.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 року по справі № 910/25484/15 було відмовлено в задоволенні позову Установи до ТОВ «Танк Транс» та Банку про визнання зарахування однорідних вимог від 23.02.2015 року недійсними.
Слід зазначити, що постановою Київського апеляційного господарського суду України від 20.03.2017 року вказане рішення було залишено без змін.
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким у Банку з 03.03.2015 по 02.06.2015 (включно) запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.
Позивач вважає, що укладення 11.02.2015 року між ТОВ «Танк Транс» та ТОВ «Інвестком» Договору відступлення прав вимоги на користь ТОВ «Танк Транс» за Договором банківського рахунку № 26/21746-168, порушило його права. На підставі зазначеного Договору відступлення прав вимоги ТОВ «Танк Транс» зарахувало вимоги за Договором кредитної лінії від 09.06.2011 року № ВКЛ-2005880, укладеним між Банком та ТОВ «Танк Транс», який в свою чергу був предметом Договору застави майнових прав № Д-1.1/2014, які надані Банком Установі.
Крім того, Установа зазначила, що Банк не мав права виконувати платіжне доручення від 12.02.2015 року, подане ТОВ «Інвестком», оскільки чинним законодавством не передбачено можливості зміни власника рахунку.
Як стверджує позивач, вказані дії призвели до зменшення забезпечення за Договором застави майнових прав № Д-1.1/2014 від 27.02.2013 року.
Позивач також стверджує, що спірний договір має ознаки договору факторингу, на укладення якого ТОВ «Танк Транс» не мало відповідної ліцензії.
Враховуючи вказані обставини, Державна іпотечна установа звернулася з позовом до суду та просить визнати Договір відступлення прав вимоги від 11.02.2015 року недійсним.
За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Вимоги позивача обґрунтовані порушенням його прав, оскільки укладення ТОВ «Танк Транс» та ТОВ «Інвестком» спірного Договору відступлення прав вимоги зменшило забезпечення за Договором застави майнових прав № Д-1.1/2014 від 27.02.2013 року, укладеним між ним та ПАТ «Дельта Банк».
Колегія суддів звертає увагу, що у даному позові доведення позивачем наявності факту порушення його прав та інтересів є однією з обов'язкових умов для задоволення позову.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року у справі № 910/6052/16 про визнання недійсними договорів застави майнових прав від 04.09.2014 року № Д-1.1/2014 та відступлення права вимоги від 04.09.2014 року № Д-1.2/2014 у задоволенні позову Банку до Установи відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року зазначене рішення суду скасовано та ухвалено нове, в якому зазначено, що вищевказані договори є нікчемними та підлягають визнанню недійсними. Дана постанова набрала законної сили 15.11.2016 року та на час розгляду цієї справи є чинною.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, Договір застави майнових прав, на який посилався позивач як на підставу порушення своїх прав, визнано недійсним.
Інші докази, які б свідчили про наявність порушеного права Установи, укладенням спірного договору, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав укладеним між ТОВ «Танк Транс» та ТОВ «Інвестком» Договором відступлення прав вимоги за Договором банківського рахунку від 11.02.2015 року.
Стосовно позову ПАТ «Дельта Банк» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про визнати недійсним Договору відступлення прав вимоги за Договором банківського рахунку від 11.02.2015 року, підписаного між ТОВ «Танк Транс» та ТОВ «Інвестком», колегія суддів зазначає наступне.
Звертаючись з вказаним позовом, ПАТ «Дельта Банк» мотивує порушення його прав тим, що вказаний правочин не передбачає можливості зміни власника рахунку, що виключає наявність у ТОВ «Танк Транс» прав кредитора Банку за Договором банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168. Оскільки ТОВ «Танк Транс» не має права розпоряджатися відступленими грошовими коштами, то спірний договір не направлений на реальне настання правових наслідків.
Банк, як і Установа в своєму позові, також посилається на те, що спірний договір має ознаки договору факторингу, а тому він не міг бути вчинений ТОВ «Танк Транс» за відсутності у нього відповідної ліцензії.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 515 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (далі - Інструкція), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки. Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Виходячи із викладеного, поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 06.04.2016 року по справі № 3-174гс16.
При цьому, п. 2.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 визначено, що банки приймають до виконання лише розрахункові документи своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами банківського рахунку цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах банківського рахунку цих клієнтів.
Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, у день його надходження.
Стаття 1071 ЦК України встановлює, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
З огляду на положення чинного законодавства та умови Договору банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168, саме ТОВ «Інвестком», як клієнт (володілець рахунку) мало право пред'являти до виконання Банку платіжні доручення, зокрема, платіжне доручення в іноземній валюті на суму 20 161 485,34 доларів США.
Спірний Договір відступлення прав вимоги від 11.02.2015 року, яким відступлено право вимоги за Договором банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168, не змінив правового статусу ТОВ «Інвестком» як клієнта, що має виключне право розпоряджатися грошовими коштами, які станом на 11.02.2015 року були наявні на його рахунку.
Вказаним Договором відступлення права вимоги від 11.02.2015 року було відступлено на користь ТОВ «Танк Транс» лише право вимагати виплати коштів, що розміщувалися на рахунку ТОВ «Інвестком» у відповідній сумі, вимогу про перерахування яких було надано Банку саме володільцем рахунку - ТОВ «Інвестком».
Таким чином, володілець рахунку не був змінений, відступлення відбулося в межах невиконаної Банком вимоги клієнта, що є у даному випадку ключовим.
Доводи Банку на те, що спірний договір не направлений на реальне настання правових наслідків є необґрунтованим, оскільки ТОВ «Танк Транс» набуло у ТОВ «Інвестком» права вимоги за Договором банківського рахунку від 04.09.2009 року № 26/21746-168 на відповідну суму та реалізувало його.
Крім того, як зазначалося вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 року по справі № 910/25482/15 встановлено дійсність спірного договору та відсутність ознак його нікчемності й недійсності, а також правомірність проведення зарахування зустрічних однорідних вимог з Банком на підставі заяви від 18.02.2015 року, яке здійснювалось на підставі спірного Договору відступлення права вимоги від 11.02.2015 року.
Стосовно доводів як Банку так і Установи, що спірний договір відступлення прав вимоги від 11.02.2015 року має ознаки договору факторингу, то слід відмітити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1079 Цивільного кодексу України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
ТОВ «Танк Транс» не є банком чи фінансовою організацією. Здійснена ним за спірним Договором відступлення права вимоги від 11.02.2015 року оплата не є фінансуванням у розмінні положень ст. 1077 Цивільного кодексу України, а є платою за передане йому право вимоги ТОВ «Інвестком». Передачі ТОВ «Танк Транс» прав чи обов'язків, які за своєю суттю є фінансовими, для чого необхідно було б отримувати відповідну ліцензію, відповідачам не передавалося.
Таким чином, відсутні правові підстави вважати Договір відступлення права вимоги від 11.02.2015 року договором факторингу.
З огляду на досліджені обставини справи та надані сторонами пояснення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПАТ «Дельта Банк», з огляду на відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суду України у своїй постанові від 13.06.2017 року по справі № 910/20166/16.
Інші доводи апелянтів на спростовують зазначених вище висновків.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обставини, викладені Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 року по справі № 910/20164/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Державної іпотечної установи та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються апелянтів.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Державної іпотечної установи та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 року по справі № 910/20164/16 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/20164/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.О. Зеленін
Л.П. Зубець
Повний текст рішення складено 19.06.2017 року.