"20" червня 2017 р. Справа № 918/159/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2017р.);
відповідача- Бицюк Н.П. (довіреність №01 від 14.04.2017р.);
ОСОБА_2 (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Відкритого акціонер-ного товариства «Сарненський комбінат хлібопродуктів» на рішення господарського суду Рівнен-ської області від 03.05.2017 року у справі №918/159/17
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат
хлібопродуктів» м.Сарни Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сарни»
м.Сарни Рівненської області
про стягнення 50 023 грн. 47 коп. заборгованості по розрахунках,-
Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.05.2017 року у справі №918/159/17 (суддя Войтюк В.Р.) відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Сар-ненський комбінат хлібопродуктів» (надалі в тексті - Комбінат) до Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Торговий дім «Сарни»(надалі в тексті - Товариство) про стягнення 50 023 грн. 47 коп. заборгованості по розрахунках.(арк.справи 98-99).
Приймаючи рішення, суд виходив з того, що свої Позивач не довів належними та допусти-мими доказами існування не лише заборгованості Відповідача, а й взагалі існування правовідно-син між сторонами.(арк.справи 99).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської об-ласті від 03.05.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким задоволити позов, а також відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі.(арк.справи 105-107).
Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначає, що приймаючи рішення господарський суд непов-но з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права; вважає, що у Відповідача виник обов'язок оплатити заборгованість по розрахунках. При цьому, за-значає, що після проведення інвентаризації заборгованості ліквідатором було встановлено, що Від-повідач заборгував Позивачеві 50 023 грн. 47 коп. Як на докази Позивач посилається на журнал-ор-дер і відомості по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за 01.01.2013-01.03.2014 роки, вважючи їх первинними документами, якими стверджується здійснення господарської опера-ції.(арк.справи 105-105).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.05.2017р. прийнято апеля-ційну скаргу Позивача до провадження, справу призначено до розгляду. Крім того, відстрочено Скаржнику сплату судового збору в сумі 1 760 грн. до прийняття постанови у справі №918/159/17. (арк.справи 104).
У день судового засідання 20.06.2017р. через канцелярію суд Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в який просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 119-120). В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.06.2017р. представ-ник Позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представники Відповідача заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, надали свої пояснення, а також наголосили, що між сторонами не існувало жодних госпо-дарських правовідносин з 2009 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Рівненської області від 23.04.2014р. у справі №5019/2076/12 ВАТ «Сарненський КХП» визнано банкрутом, відкрито лікві-даційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 (арк.справи 6-7).
Матеріали справи свідчать, що за наслідками проведеної інвентаризацію розрахунків з по-купцями, постачальниками та іншими кредиторами, дебіторами ліквідатором визначено, що роз-мір дебіторської заборгованості ТзОВ «ТД «Сарни» становить 50 023 грн. 47 коп.
Матеріалами справи стверджується, що пропозиція сплатити 50 023 грн. 47 коп. дебіторсь-кої заборгованості, яка вбачається з претензії Комбінату від 20.11.2014р. - залишена Товариством без відповіді та без задоволення.(арк.справи 15).
Матеріали справи також містять:
- журнал-ордер і відомість по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями ВАТ «Сар-ненський КХП» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2014р.(арк.справи 16-18);
- платіжне доручення №31 від 09.02.2013р. на суму 5 000 грн., де платником зазначено ТзОВ «ТД «Сарни», а отримувачем коштів - ВАТ «Сарненський КХП».(арк.справи 28);
- фінансовий звіт ВАТ «Сарненський КХП» баланс на 31.12.2012р.(арк.справи 29).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором Позивача до позовної заяви по-дано клопотання про витребування у Відповідача первинної документації на підтвердження в сумі 50 023 грн. 47 коп., яке задоволене ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.03.2017 року та витребувано у останнього договори, акти прийому-передачі, накладні, акти звірки заборго-ваності складені сторонами.(арк.справи 8, 48).
Відповідач вимог ухвали не виконав, натомість повідомив, що вказані документи у нього відсутні, а тому подати їх немає можливості.(арк.справи 72-73).
Як зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги Позивача за без-підставністю.(арк.справи 98-99).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Позивача безпідставна та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Предметом даного спору є стягнення боргу.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) визначе-но поняття господарського зобов'язання. Господарським є таке зобов'язання, що виникає між суб'-єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підс-тав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'зана сторона, у тому числі бор-ник) зобов'заний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господар-ських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язан-ня. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зо-бов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських догово-рів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони і забезпечення загальногосподарського ін-тересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбаче-них цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зобов'язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, вико-нати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язан-ня або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає вико-нанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.(ст.ст. 526, 530 ЦК України).
Вирішуючи даний спір, колегія суддів приймає до уваги, що предметом спору Позивач виз-начив заборгованість в сумі 50 023 грн. 47 коп.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Комбінат зазначає, що первинними доку-ментами, які підтверджують заборгованість Товариства в сумі 50 023 грн. 47 коп. є журнал-ордер і відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями за 01.01.2013-01.03.2014рр. і саме ці документи свідчать про здійснення сторонами господарської операції.
Розглядаючи дану справу, колегія суддів звертає увагу, що доказами у справі є будь-які фак-тичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наяв-ність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обс-тавини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.(ст.32 ГПК Украї-ни).
Відтак, належним доказом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ. При цьому, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.(ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Перевіряючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первин-ні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних докумен-тів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи мо-жуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізит-ти: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено доку-мент; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий під-пис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господар-ської операції. При цьому, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документ-тах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітич-ного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Крім того, відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, встановлено такі ж вимоги до первинних документів, а саме: первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і пріз-вища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, осо-бисті чи електронні підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійснени-ми та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану плат-ника податків.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт здійснення операції передачі пев-ного товару від постачальника до покупця, тощо. Для надання документу юридичної сили й дока-зовості він повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.
При цьому, журнал-ордер і відомість по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями ВАТ «Сарненський КХП» за період з 01.01.2013р. по 31.03.2014р.(арк.справи 16-18), на які посила-ється Комбінат не містять необхідних реквізитів для визнання такого доказу первинним документ-том, оскільки неможливо встановити зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відпові-дальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також такий доку-мент не містить особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інс-танції, що оскільки матеріали справи не містять доказів існування договірних відносин між сторо-нами, то неможливо встановити факт здійснення господарської операції, а Позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявність заборгованості, період її виникнення, тому в задово-ленні позову належить відмовити.
При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання Позивача про винесення окремої ухвали та направлення її до правоохоронних органів для перевірки наявності ознак вчи-нення керівником засновника Відповідача кримінального правопорушення та клопотання Відпові-дача про повідомлення органів внутрішніх справ/прокуратури щодо діяльності ліквідатора ВАТ «Сарненський КХП» ОСОБА_3 як таких, що не стосуються предмету даного спору, крім того, питання наявності ознак кримінального правопорушення в діяннях осіб, вказаних у клопотаннях вже є предметом перевірки правоохоронних органів.
Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту їх зобов'язань, а та-кож твердження про невмотивованість висновку суду щодо безпідставності заявленого позову.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов безпідс-тавний і не підлягає задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції, а тому рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуально-го кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстан-ції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріа-льного та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволен-ня.
Враховуючи, що ухвалою від 30.05.2017р. апеляційний суд відстрочив сплату судового збо-ру до прийняття постанови у даній справі - з Позивача належить стягнути 1 760 грн. судового збо-ру за звернення із апеляційною скаргою.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат хлібопро-дуктів» на рішення господарського суду Рівненської області від 03.05.2017р. у справі №918/159/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат хлібопродуктів» (34500, Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул.Заводська, будинок 2) в доход Дер-жавного бюджету України 1 760 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу №918/159/17 повернути до господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.