26.06.2017 року Справа № 904/2990/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.
за участю прокурора військової прокуратури Південного регіону Україн ОСОБА_1, службове посвідчення №035515 від 07.09.2015р.
представники сторін:
від Міністерства внутрішніх справ України: ОСОБА_2 представник, довіреність №75/2015 від 16.07.2015 р.;
від Головного управління Національної гвардії України: ОСОБА_2 представник, довіреність №27/34-580 від 20.12.2016 р.;
від ТОВ "Вереск і К": ОСОБА_3 представник, довіреністьб/н від 31.12.2016 р.;
розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року у справі №904/2990/15
за позовом Заступника Військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі
позивача-1 Міністерства внутрішніх справ України, м.Київ
позивача-2 Головного управління Національної гвардії України, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" м.Дніпро
про визнання права власності за набувальною давністю,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2015 року у справі №904/2990/15 відмовлено в задоволені позовних вимог заступника Військового прокурора Центрального регіону України.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2015 року було скасовано.
Винесено нове рішення, яким позовні вимоги було задоволено.
Визнано за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України право власності на квартири №№ 11, 42, 45, 48, 49, 69, 77, 78, 81, 82, 85, 89 по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську.
Визнано за Головним управлінням Національної гвардії України право оперативного управління квартирами №№ 11, 42, 45, 48, 49, 69, 77, 78, 81, 82, 85, 89 по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" до спецфонду державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 3654,00 грн.
27.04.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року у справі №904/2990/15.
В обгрунтування заяви відповідач посилався на те, що під час розгляду апеляційної скарги суду, відповідачу не були відомі істотні обставини, що мають значення для вирішення даної справи і є нововиявленими в розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції було враховано, що позивачем було повністю сплачено вартість 13 квартир площею 728,8 кв.м. переданих за актом прийому - передачі житла №1 від 28.03.2003 року сумою 882 066,64 грн. їі розрахунку 1210,30 грн. за 1 м.кв.
Однак, одна з переданих квартир - № 79 площею 50,8 кв.м. станом на 05.05.2003 року належала громадянину ОСОБА_4, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.04.2017 року
Її вартість, на думку заявника, безпідставно було враховано під час ухвалення рішення.
Також заявник зазначає, що фактична площа квартири №79 відрізняється від тієї, що зазначена в договорі і дорівнювала 80,4 кв.м.
Ще однією нововиявленою обставиною, на думку заявника, є інформація, яка міститься в заочному рішенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі № 199/7208/ 16 за позовом ТОВ "Вереск і К " до ОСОБА_5, ОСОБА_6JI, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення з квартири № 22 на вул. Дементьева, 2 в м. Дніпропетровську, а саме інформація про те, що два примірники довідки АТЗФ ФБК "Альмірус і К" №10 від 16.01.2004 року про відсутність боргу Ґоловного управління внутрішніх військ МВС України за договором №347 від 03.05.2002 року, містять ознаки фальшивості і не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідач просить суд задовольнити подану ним заяву про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року у справі № 904/2990/15 за нововиявленими обставинами та скасувати її.
У відзиві на заяву представник МВС заперечує проти задоволення заяви, вважає що вказані обставини не є нововиявленими.
Прокурор та відповідач-2 відзив на заяву відповідача не надали. В усних поясненнях колегії суддів заперечували проти її задоволення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи поданої заяви, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
З матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2015 року у справі №904/2990/15 апеляційну скаргу заступника Військового прокурора Центрального регіону України задоволено.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2015 року у справі №904/2990/15 скасовано.
Постановлено нове рішення.
Позов задоволено.
Визнано за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України право власності на квартири №№ 11, 42, 45, 48, 49, 69, 77, 78, 81, 82, 85, 89 по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську.
Визнано за Головним управлінням Національної гвардії України право оперативного управління квартирами №№ 11, 42, 45, 48, 49, 69, 77, 78, 81, 82, 85, 89 по вул. Дементьєва, 2 в м. Дніпропетровську.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" до спецфонду державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654,00грн., у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Із змісту рішення суду вбачається, що підставою для задоволення позовних вимог зазначено встановлений колегією суддів факт, що Головне управління Національної гвардії України починаючи з 29.03.2003 року, на законних підставах, добросовісно, відкрито та безперервно, більше 10 років, володіє квартирами № 11, 42, 45, 48, 49, 69, 77, 78, 81, 82, 85, 89 та розпоряджається ними на власний розсуд, шляхом заселення діючих та колишніх військовослужбовців внутрішніх військ, про що обізнані як ТОВ ФБК "Альмірус і К", так і ТОВ "Вереск і К", а отже наявні підстави для набуття права власності на це майно за набувальною давністю згідно ч.1 ст.344 Цивільного кодексу України.
В мотивувальній частині постанови суд зазначив, що 08.05.2002 року між АТЗТ ФБК "Альмірус і К" (перейменоване в ЗАТ ФБК "Альмірус і К" 29.08.2003 року) та Головним управлінням внутрішніх військ МВС України був укладений договір № 347 на будівництво житла в порядку пайової участі.
Згідно додаткам №№ 1, 2 до цього договору сторонами було затверджено адресний перелік квартир - 13 квартир за адресою: вул. Дементьєва, 2 у м. Дніпропетровську, які підлягають передачі, загальною площею 728.8 кв.м, вартістю згідно доповнення до договору 882 066,64 грн.
Вказана сума була перерахована згідно платіжних доручень № 80 від 31.05.2002 року на суму 100 000,00 грн., № 101 від 02.07.2002 року на суму 60 000,00 грн., № 152 від 06.11.2002 року на суму 50 000,00 грн., № 180 від 06.11.2002 року на суму 150 000,00 грн., № 4 від 07.04.2003 року на суму 522 066,64 грн.
Згідно акта приймання-передачі житла № 1 вказані в додатках №№ 1, 2 квартири були передані командуванню ВВ МВС України 28.03.2003 року.
В цих квартирах (за виключенням кв. № 79) були поселені військовослужбовці та члени їх сімей.
Військовослужбовці внутрішніх військ і на час розгляду справи колегією суддів продовжують проживати у зазначених квартирах, сплачувати комунальні послуги.
Згідно протоколу № 1 від 25.03.2013 року ЗАТ ФБК "Альмірус і К" виступило засновником ТОВ "Вереск і К", яке було зареєстровано 02.04.2013 року.
Відповідно Статуту ТОВ "Вереск і К" статутний капітал формується за рахунок засобів ЗАТ ФБК "Альмірус і К", а саме: квартир у будинку за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Дементьєва, 2, в перелік яких ввійшли 12 спірних у даній справі квартир.
07.10.2014 року ЗАТ ФБК "Альмірус і К" було ліквідовано, тобто фактично з моменту передачі квартир командуванню ВВ МВС України 28.03.2008 року до 07.10.2014 року (на протязі більш ніж 11 років) жодних дій по витребуванню квартир у позивачів, які відкрито і добросовісно користувались цими квартирами, ЗАТ ФБК "Альмірус і К" не заявляло, і, відповідно, не передавало їх ТОВ "Вереск і К" у статутний капітал.
Отже, зі змісту постанови від 23.12.2015 року у даній справі не вбачається, що суд обґрунтовував свій висновок про право власності позивача на перелік вказаних судом квартир у будинку №2 по вул.Дементьєва у м.Дніпропетровську в порядку набувальної давності змістом довідки, яку зазначає заявник у заяві про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.
Квартира №79 за вказаною вище адресою взагалі не була предметом спору і про її виключення з переліку переданих позивачу квартир зазначено судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови.
Згідно з нормами статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" господарським судам роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Також, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Крім того, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені заявником обставини ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися Дніпропетровським апеляційним господарським судом у процесі розгляду справи.
Таким чином, підстави для перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року у справі № 904/2990/15 за нововиявленими обставинами відсутні.
За встановлених обставин заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" слід визнати необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 101, 103, 105, 106, 112 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск і К" перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2015 року у справі №904/2990/15 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Підписано в повному обсязі 29.06.2017 року.