ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 червня 2017 року Справа № 1/326-07
Суддя Господарського суду Херсонської області Закурін М. К. при секретарі судового засідання Бєловій О.С.,розглянувши заяву Компанії «Ріга ОСОБА_1А.» про заміну стягувача правонаступником, подану у справі
за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» Компанії з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 груп Ел.Ел.Сі.»
до Державного підприємства «Генічеський солезавод»
про вилучення 9581 тони морської технічної солі
за участі представників сторін:
від заявника - не з'явився,
від стягувача - не з'явився,
від боржника - не з'явився,
25.05.2015 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява Компанії «Ріга ОСОБА_1А.» про заміну стягувача правонаступником, яка ґрунтується на переході до неї прав вимоги на підставі договору № 5 від 30.01.2013.
Ухвалами суду від 29.05.2017 та 23.06.2017 заява прийнята до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 30.06.2017. У вказаний час представники сторін та заявника не прибули, а тому заява розглянута без їх участі.
Крім викладеного судом встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.11.2007 задоволено позовні вимоги та вилучено у Генічеського солезаводу на користь Дочірнього підприємства «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сі» 9581 тон морської технічної солі, а також присуджено стягнути судові витрати позивача в розмірі 203 грн. Після набрання рішенням законної сили 05.12.2007 позивачу видані відповідні накази на примусове виконання рішення.
В подальшому ухвалою суду від 07.04.2008 змінено спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Державного підприємства «Генічеський солезавод» на користь Дочірнього підприємства «Торговий дім "Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Сі.» 1149720 грн вартості 9581 тони морської технічної солі.
Поряд з цим 30.01.2013 між Дочірнім підприємством «Торговий дім «Херсон» компанії з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 груп Ел.Ел.Сі.» та Компанією «Ріга ОСОБА_1А.» укладено договір відступлення права вимоги № 5, за умовами якого Позивач відступив новому Кредиторові права вимоги по передачі 9851 тони солі морської технічної на підставі договору підряду від 03.07.2003 № 03/07-03, а також сплати судових витрат в розмірі 203 грн, які понесені Позивачем по даній справі.
Вирішуючи подану заяву про заміну позивача правонаступником, суд зазначає, що у відповідності до приписів статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни кредитора в зобов'язанні, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника на будь-якій стадії судового процесу.
У пункті 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу та воно можливе у випадках заміни кредитора у зобов'язаннях.
Зокрема, за статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою серед інших випадків внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а за статтею 514 того ж Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Поряд з цим, відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.
Проте, в даному випадку матеріали поданої заяви не містять доказів безпосереднього виконання сторонами договору № 5 про відступлення права вимоги від 30.01.2013 фактичних обов'язків по передачі усіх документів, які засвідчують права, що передаються, про що зазначено у відповідному пункті договору під назвою: «Права та обов'язки сторін», а тому суд констатує про недоведеність тверджень заявника про перехід до нього прав за договором підряду від 03.07.2003 № 03/07-03.
Поряд з цим, суд зазначає, що за вказаним договором про відступлення права вимоги передавалося право по передачі 9851 тони солі, хоча на даний час названою вище ухвалою суду від 07.04.2008 змінено спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення 1149720 грн вартості солі, тобто існує зобов'язання по сплаті грошової суми, що не є тотожним вилученню майна.
Суд також вказує, що ні заявником, ні стягувачем не доведено факту існування виконавчого провадження по стягненню 1149720 грн вартості солі, а тому застосування статті 25 ГПК України унеможливлене, оскільки сама заміна правонаступником допускається лише на певній стадії судового процесу.
За таких обставин, враховуючи, що заявником не наведено доказів переходу до нього прав по стягненню 1149720 грн вартості солі, заява про заміну позивача правонаступником не підлягає задоволенню.
На підставі викладених правових норм та керуючись статтями 25, 86 ГПК України,
В задоволенні заяви Компанії «Ріга ОСОБА_1А.» про заміну стягувача правонаступником відмовити.
Суддя М.К. Закурін