ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
27 червня 2017 року Справа № 923/526/17
Суддя Господарського суду Херсонської області у складі судді Закурін М. К. при секретарі судового засідання Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-МК"
до Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» в особі Філії «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця»
про стягнення 269154,70 грн,
за участі представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 269154,70 грн, з яких: 263157,12 грн основної заборгованості, 1657,88 грн інфляційних, 454,21 грн річних та 3885,49 грн пені. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару за договором № 81-27/02/17 від 27.02.2017.
Ухвалою суду від 12.06.2017 порушене провадження у даній справі та її розгляд призначений на 27.06.2017 із зобов'язанням відповідача надати відзив на позов. Проте, відповідач вимоги суду не виконав, відзиву не надав та в засідання свого представника не направив.
Поряд з цим, позивачем заявлене клопотання про розгляд справи без його участі та повідомлено суд про сплату відповідачем основної заборгованості в сумі 263157,12 грн.
Враховуючи зазначене, судом розгляд справи в судовому засіданні 27.06.2017 проведено без участі представників сторін.
Крім викладеного судом встановлено, що 27.02.2017 між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів № 81-27/02/17, за умовами якого позивач, діючи в якості постачальника, зобов'язався поставити відповідачу, як покупцю, нафтопродукти згідно з додатковими угодами, а останній зобов'язався оплатити вартість товару та витрати по його перевезенню та доставці.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно з додатковою угодою № 1 від 25.04.2017, видатковою накладною № 265 від 25.04.2017, акту приймання-здавання № 258 від 25.04.2017 та довіреності № 79 від 25.04.2017 28260 кг мазуту на загальну суму 240210 грн, а також надано послуг з транспортування згідно з актом № 265 від 25.04.2017 на суму 22947,12 грн, а всього на загальну суму 263157,12 грн.
Не дивлячись на умови договору, відповідач заборгованість сплатив лише під час розгляду справи в суді, а саме за платіжними дорученнями № 383 від 16.06.2017 перерахував 216595,12 грн, № 384 від 16.06.2017 - 46562 грн.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 263157,12 грн підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за яким суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.
Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки. Зокрема, згідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Несвоєчасна оплата вартості поставленого товару за договором є порушенням взятих відповідачем на себе зобов'язань та положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, згідно до яких одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані відповідачу інфляційні в розмірі 1657,88 грн та річні в розмірі 454,21 грн за період з 10 травня по 1 червня 2017 року.
Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За змістом пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Зокрема, за змістом даного листа індекс інфляції повинен розраховуватися не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що у випадку, коли сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за цей місяць, а якщо - з 16 по 31 число - вона індексується починаючи з наступного місяця.
Перевіривши суми нарахованих інфляційних та річних, суд зазначає про правильність їх нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем також нарахована відповідачу пеня в розмірі 3885,49 грн за період з 26 травня по 1 червня 2017 року, у зв'язку з чим суд зазначає, що за статтею 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В даному випадку за змістом пункту 7.4. договору поставки сторони погодилися, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань по оплаті за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення від суми невиконаного зобов'язання.
Перевіривши суму нарахованої пені, зазначає про правильність її нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем спірної суми в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат у відповідності до приписів статті 49 ГПК України суд зазначає, що оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір у розмірі 4037,33 грн покладається на нього.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 ГПК України,
1. Провадження у справі в частині стягнення 263157,12 грн основної заборгованості припинити.
2. В іншій частині позову позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України» в особі Філії «Каховська дорожньо-експлуатаційна дільниця» (адреса: 73036, Херсонська область м. Каховка, вул. Мелітопольська, буд. 25; код ЄДРПОУ 33590252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-МК» (адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 18/4, оф. 406; код ЄДРПОУ 37748433) - 1657,88 грн інфляційних, 454,21 грн річних, 3885,49 грн пені та 4037,33 грн компенсації по сплаті судового збору.
Повне рішення підписане - 29.06.2017
Суддя М.К. Закурін