04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" червня 2017 р. Справа№ 910/28482/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сухового В.Г.
суддів: Суліма В.В.
Корсакової Г.В.
при секретарі судового засідання: Молокопой І.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства ,,Адлєр"
на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017
у справі № 910/28482/14 (суддя - Плотницька Н.Б.)
за позовом Приватного підприємства ,,Адлєр"
до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Терравіта Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Агрофлекс"
про стягнення 481 075 грн 20 коп.
Приватне підприємство ,,Адлєр" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Терравіта Україна" (далі - відповідач) про стягнення коштів за товар неналежної якості у розмірі 481 075,20 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2015 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Агрофлекс".
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/28482/14 в позові відмовлено повністю.
Мотивуючи зазначене рішення, суд першої інстанції, пославшись на встановлені ним обставини, умови договору, положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог у даній справі та відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки висновком експертизи, проведеної у даній справі встановлено, що наданий на дослідження гербіцидний препарат ,,Топланц 240 КЕ", зразок якого був відібраний з партії товару № LOT246645PROD04/2014, що була поставлена позивачу згідно договору поставки № ТВУ-52-14 від 12.05.2014, є належної якості та проявляє дію за умови дотримання рекомендацій до застосування.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/28482/14 скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки судом не вжито належних заходів щодо дослідження всіх обставин та матеріалів справи, що призвело до передчасного винесення незаконного рішення. Так, на думку позивача, ТОВ ,,Терравіта Україна" не надала ПП ,,Адлєр" сертифікат відповідності на поставлений гербіцид - ,,Топланц 240 К.Е." відповідно до договору поставки, незважаючи на прохання його надання, викладеного в претензії щодо якості товару, що, з урахуванням звернень СФГ ,,Зірка", СФГ ,,Калина", ТОВ ,,Камінське", ПАФ ,,Нічлава", Печанівське СТОВ, ПСП ,,Саверці", ТОВ ,,Агропрогрес Теребовля" до позивача з претензіями та проведення обстежень посівних площ, які зафіксовано актами обстеження посівів озимого ріпаку, дає підстави вважати його якість неналежною. Як вказує скаржник, судом першої інстанції не було здійснено належної оцінки всіх наявних в матеріалах справи доказів, а прийнято до уваги лише висновок судового експерта, що призвело до прийняття рішення, яке суперечить матеріалам справи. Також апелянт зазначає, що матеріали справи не містять рішення суду з приводу того, що інформація про необхідність застосування гербіциду ,,Топланц 240 К.Е." разом з ПАР ,,Стаф", є загальновідомою та судом першої інстанції не враховано, що спірний гербіцид позивач придбав у відповідача, а не у третьої особи, а тому про можливість ознайомлення з сайтом останнього не міг припустити, а посилання суду на те, що на офіційній сторінці ТОВ ,,Агрофлекс" розміщено інформацію про застосування гербіциду разом з ПАТ ,,Стаф" не є доказом того, що позивач був ознайомлений з такою інформацією та мав можливість з нею ознайомитись. Так, на думку позивача, з тарної етикетки гербіциду ,,Топланц 240 К.Е." вбачається, що його приналежністю є ПАР ,,Стаф", який забезпечує його дію, а тому відповідач, як продавець, в силу вимог ч. 2 ст. 662 ЦК України, ч. 1, 2 ст. 682 ЦК України, ч. 2 ст. 683 ЦК України, зобов'язаний був передати товар у комплекті з його приналежністю. Також в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що відповідно до матеріалів справи, виробником гербіциду є ОСОБА_3, м. Барневелд, Нідерланди. З урахуванням того, що вимоги позивача стосуються якості реалізованого відповідачем товару, а вимоги щодо якості товару можуть бути пред'явлені як до продавця, так і до його виробника, позивач вважає, що суд першої інстанції мав залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, оскільки рішення у справі могло б вплинути на його права та обов'язки. Крім того, позивач зазначає, що всупереч положенням ст. 27 ГПК України, суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: СФГ ,,Зірка", СФГ ,,Калина", ТОВ ,,Камінське", ПАФ ,,Нічлава", Печанівське СТОВ, ПСП ,,Саверці", ТОВ ,,Агропрогрес Теребовля", оскільки рішення у спорі вплине на їх права та обов'язки, як осіб, які використовували спірний гербіцид.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд.
Розгляд скарги у справі відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.
21.06.2017 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які свідчать про те, що в 2012 році позивач купував у відповідача товари Топланц 240 КЕ та ПАР Стаф.
В судовому засіданні 26.06.2017 представник позивача заперечив проти долучення до матеріалів справи наданих доказів з підстав невідповідності вимогам ст. 101 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що подані відповідачем додаткові докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції у якості доказів в силу вимог ст. 101 ГПК України, оскільки відповідачем такі додаткові докази в суд першої інстанції не подавались, а неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, останнім не обґрунтовано.
В судовому засіданні 26.06.2017 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечив проти наведених доводів, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 12.06.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0411616855050, наявне в матеріалах справи.
Як роз'яснено в п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на належне повідомлення третьої особи, відсутність її заяв про відкладення розгляду справи, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.
12.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Терравіта Україна" (далі - постачальник, відповідач) та Приватним підприємством ,,Адлєр" (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки товару № ТВУ-52-14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продати і передати, а покупець купити і прийняти продукцію, якою є засоби захисту рослин, насіння та мікродобрива, що надалі іменуватимуться ,,товар", кількість та номенклатура якого вказується у додатках до договору (п.1.1, 2.1).
За змістом п. 6.1 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по якості - відповідно до якості, вказаної в сертифікаті якості (аналізу) відповідної державної установи.
В момент отримання товару від постачальника покупець зобов'язаний перевірити кількість, цілісність упаковки та відсутність ознак пошкодження або псування. У випадку виявлення будь - яких пошкоджень або нестачі негайно, до закінчення приймання, письмово повідомити про це постачальника. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості (п.6.2).
При виявленні можливих недоліків по кількості та якості, які було неможливо виявити під час прийому - передачі товару, покупець зобов'язаний негайно повідомити про це продавця. Вимоги покупця у зв'язку з недоліками товару, такого, як засоби захисту рослин або мікродобрива, не пізніше трьох місяців з дати отримання товару. При наявності вищевказаних обставин, акти про приховані недоліки товару складаються тільки з обов'язкової участі представника постачальника. Відбір проб товару для дослідження має бути проведений з використанням зразків товару з непошкодженої упаковки (п.6.3).
27.08.2014 між сторонами підписано додаток № 5 до договору № ТВУ-52-14 від 12.05.2014, відповідно до якого сторони погодили поставку товару, зокрема, гербіциду Топланц 240 КЕ.
На виконання умов договору, 27.08.2014 відповідачем виставлено позивачу рахунок № 325 на оплату товару, в тому числі і гербіциду Топланц 240 КЕ.
На підставі видаткової накладеної № 248 від 28.08.2014 позивачу було передано товар - Топланц 240 КЕ у кількості 1 566 л.
У відповідності до платіжних доручень № 1770 від 28.08.2014 та № 1777 від 29.08.2014 позивачем на виконання умов договору було сплачено відповідачу за поставку товару 481 075,20 грн.
В подальшому, на підставі договорів поставки, покупцем було продано гербіцид Топланц 240 КЕ, зокрема:
- за договором поставки №120/3 від 19.03.2014 - СФГ ,,Зірка",
- за договором поставки № 439/3 від 29.08.2014 - СФГ ,,Калина",
- за договором поставки № 248/3 від 28.04.2014 - ТОВ ,,Камінське",
- за договором поставки №12/3 від 20.03.2014 - ПАФ ,,Нічлава",
- за договором поставки № 157/3 від 28.03.2014 - СТОВ ,,Печанівське",
- за договором поставки №112/3 від 18.03.2014 - ПСП ,,Саверці",
- за договором поставки №300/3 від 20.05.2014 - ТОВ ,,Агропрогрес Теребовля".
Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає, що відповідач поставив позивачу гербіцид Топланц 240 КЕ неналежної якості, оскільки, після обробки посівних площ препарат не проявив дії, яка передбачена його характеристиками, які розміщені на веб-сайті ТОВ ,,Терравіта Україна": http://terravita.kiev.ua/ru/agents/herbicides/toplanc-240, в підтвердження чого надав акти обстеження посівів озимого ріпаку Селянського (фермерського) господарства ,,Зірка" від 22.09.2014, Селянського (фермерського) господарства ,,Калина" від 22.09.2014, Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Камінське" від 29.09.2014, Приватної сільськогосподарської агрофірми ,,Нічлава" від 21.09.2014, Печанівського сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю від 29.09.2014, Приватного сільськогосподарського підприємства ,,Саверці" від 29.09.2014 та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агропрогрес Теребовля" від 24.09.2014, на підставі чого просив суд стягнути з відповідача вартість поставленого товару неналежної якості у сумі 481 075,20 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначав, що Інститутом захисту рослин НААН України проведено аналіз гербіциду Топланц 240 КЕ, партія LОТ 246645, та, відповідно до висновку №1/691 від 02.10.2014 вміст діючої речовини в доставленому в доставленому на аналіз препараті Топланц 240 КЕ, відповідає даним ,,Доповнення до переліку пестицидів….."/Офіційне видання. - Київ.: ЮНІВЕСТ МЕДІА, 2013, тобто, відповідає державним стандартам.
Враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір №ТВУ - 52-14 від 12.05.2014, який є підставою позову у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.
За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до приписів частини 1 та 2 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Нормами ст. 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
У відповідності до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
За змістом приписів ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначалось вище, сторони в додатку № 5 від 27.08.2014 до договору погодили поставку товару - Топланц 240 КЕ, кількістю 1 566 літрів, на суму 481 075,20 грн.
Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору якість засобів захисту рослин та мікродобрив відповідає показникам, зазначеним в Сертифікатах аналізу (якості) та походження; копії сертифікатів на товар, що поставляється на умовах цього договору, надаються на вимогу покупця.
Позивач звернувся до відповідача з претензією щодо якості товару від 01.10.2014, в якій просив забезпечити на протязі трьох днів явку повноважного представника відповідача для обстеження посівів СФГ ,,Зірка", СФГ ,,Калина", ТОВ ,,Камінське", ПАФ ,,Нічлава", Печанівське СТОВ, ПСП ,,Саверці", ТОВ ,,Агропрогрес Теребовля", які було оброблено гербіцидом ,,Топланц 240 К.Е." та просив надати копії сертифікатів якості на вказаний гербіцид.
Матеріали справи містять лист - відповідь на претензію вих. №94 від 17.10.2014, в якому відповідач зазначив, що відповідно до висновку Інституту захисту рослин НААН України № 1/691 від 02.10.2014 вміст діючої речовини - клетодиму в доставленому на аналіз препараті Топланц 240 КЕ, відповідає даним ,,Доповнення до переліку пестицидів….."/Офіційне видання. - Київ.: ЮНІВЕСТ МЕДІА, 2013, тобто, відповідає державним стандартам, а товар поставлено належної якості.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку Інституту захисту рослин НААН України № 1/691 від 02.10.2014, виготовленого на замовлення ТОВ ,,Агрофлекс" (т.1, а.с. 156), в доставленому на аналіз препараті Топланц 240 КЕ вміст діючої речовини - клетодиму відповідає даним ,,Доповнення до переліку пестицидів….."/Офіційне видання. - Київ.: ЮНІВЕСТ МЕДІА.
Також в матеріалах справи наявна експертна оцінка Інституту захисту рослин НААН, здійснена 24.09.2014 провідним науковим співробітником лаб. гербології та технології застосування пестицидів ІЗР НААН ОСОБА_5, на замовлення ТОВ ,,Агрофлекс" (т.1, а.с. 157 - 159), відповідно до якої зроблено висновок, що повна загибель бур'янів на 19 день після обробки препаратом не відмічена, та зазначено про можливі причини, які вплинули на зниження ефективності препарату.
В статті 4 Закону України ,,Про пестициди та агрохімікати" встановлено вимоги до пестицидів та агрохіикатів - пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам:
висока біологічна ефективність щодо цільового призначення;
безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища за умови дотримання регламентів їх застосування;
відповідність державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам.
Матеріали справи містять копію сертифікату якості та проведення аналізу 20149003 від 10.04.2014 товару ,,Топланц 240 КЕ" (т.1, а.с. 187).
Для встановлення об'єктивних обставин справи стосовно якості товару, який було поставлено відповідачем, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/28482/14 було призначено повторну судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю ,,Київська незалежна судово-експертна установа".
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
1. З якого компонентного складу виготовлений гербіцид ,,Топланц 240 КЕ."?
2. Яка біологічна ефективність (активність) препарату в цілому (у комплексі діючої та допоміжних речовин) щодо його цільового призначення?
3. Яка біологічна ефективність (активність) кожної (окремо взятої) із складових речовин препарату щодо його цільового призначення?
4. Яка концентрація діючої речовини гербіциду Топланц 240 КЕ?
5. Чи достатньо кількості вмісту діючої речовини, у співвідношенні з допоміжними, для належної дії препарату?
6. Чи вміщає препарат патогенні мікрорганізми у кількостях, які перевищують максимально допустимі рівні, заборонені до використання препарати та субстанції, які можуть завдати шкоди (у тому числі летальної) здоров'ю людини та навколишньому середовищу?
7. Чи проявляє препарат дію, яка вказана в тарній етикетці №6142 від 11.03.2014 р., затвердженій Заступником Міністра екології та природних ресурсів України керівника апарату О.В. Сушко?
8. Чи являється препарат фітотоксичним?
9. Чи придатний препарат до використання, у відповідності до його призначення, передбаченого тарною етикеткою №6142 від 11.03.2014, затвердженій Заступником Міністра екології та природних ресурсів України керівника апарату О.В. Сушко?
10. Чи може порушення інструкцій та рекомендацій до застосування препарату Топланц 240 К.Е., вказаних на тарній етикетці, призвести до неефективності чи зниження ефективності дії препарату?
11. Яка країна походження товару?
У відповідності до висновків експертів Київської незалежної судово-експертної установи за результатами проведення повторної товарознавчої експертизи № 2110 від 07.02.2017 та за результатами проведення повторної фізико-хімічної експертизи пестицидних препаратів № 2036 від 07.12.2016, встановлено, зокрема, що кількісний вміст діючої (активної) речовини - клетодиму в наданому на дослідження гербіцидному препараті ,,Топланц 240 КЕ" є достатнім для забезпечення належної дії препарату; за умови дотримання рекомендацій до застосування, наданий на дослідження гербіцидний препарат ,,Топланц 240 КЕ" проявляє дію, яка вказана в тарній етикетці № 6142 від 11.03.2014, затвердженій Заступником Міністра екології та природних ресурсів України керівника апарату О.В. Сушко, та придатний до застосування; порушення інструкції та рекомендацій до застосування гербіцидного препарату ,,Топланц 240 КЕ", вказаній на тарній етикетці негативно впливає на ефективність його дії.
Тобто, експертами встановлено, що наданий на дослідження гербіцидний препарат ,,Топланц 240 КЕ", зразок якого був відібраний з партії товару № LOT246645PROD04/2014, що була поставлена позивачу згідно договору поставки № ТВУ-52-14 від 12.05.2014, є належної якості та проявляє дію за умови дотримання рекомендацій до застосування.
Відповідно до п.10 тарної етикетки №6142 гербіциду Топланц 240 КЕ, при приготуванні препарату необхідно додавати ПАР СТАФ в залежності від виду злакових бур'янів.
В силу договору (п.2.1) кількість та номенклатура товару вказується у додатках до договору та в додатку № 5 від 27.08.2014 сторони погодили поставку товару, зокрема, гербіциду Топланц 240 КЕ, про наявність договірних відносин між сторонами спору щодо поставки препарату ПАР СТАФ матеріали справи не свідчать.
З огляду на наведене, доводи позивача, щодо неповідомлення відповідачем про необхідність застосування гербіциду у комплексі з ПАР Стаф та не передання останнього позивачу є порушення норм чинного законодавства та умов договору щодо комплектності товару, правомірно відхилено судом першої інстанції.
Оскільки предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для стягнення коштів за поставлений товар неналежної якості, недотримання контрагентами позивача рекомендацій до застосування гербіцидного препарату ,,Топланц 240 КЕ" зазначених на тарній етикетці, не може бути підставою для настання відповідальності відповідача щодо поставки неякісного товару.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що судом встановлено належну якість товару, що був поставлений відповідачем за договором поставки товару № ТВУ-52-14 від 12.05.2014, а тому позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що оскільки його вимоги стосуються якості реалізованого відповідачем товару, а вимоги щодо якості товару можуть бути пред'явлені як до продавця так і до його виробника, суд першої інстанції мав залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, оскільки рішення у справі могло б вплинути на його права та обов'язки. Крім того, позивач зазначає, що всупереч положенням ст. 27 ГПК України, суд першої інстанції відмовив в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: СФГ ,,Зірка", СФГ ,,Калина", ТОВ ,,Камінське", ПАФ ,,Нічлава", Печанівське СТОВ, ПСП ,,Саверці", ТОВ ,,Агропрогрес Теребовля", оскільки рішення у спорі вплине на їх права та обов'язки, як осіб, які використовували спірний гербіцид.
Відповідно до п.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.
Пунктом п.1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 визначено, що ст. 27 ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. З підстав, зазначених у третьому і четвертому реченнях частини першої згаданої статті, господарський суд залучає певну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, й за відсутності згаданих заяви чи клопотання. Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини. Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали та обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення у справі №910/28482/14 не вплине на права та обов'язки осіб, яких позивач просив залучити до участі у справі в якості третіх осіб, оскільки, по-перше, позивач скористався своїм правом на пред'явлення позову, та заявив вимоги до продавця за договором, а не до виробника - ОСОБА_3, по-друге, договірні правовідносини між покупцем (позивачем) та його контрагентами - СФГ ,,Зірка", СФГ ,,Калина", ТОВ ,,Камінське", ПАФ ,,Нічлава", Печанівське СТОВ, ПСП ,,Саверці", ТОВ ,,Агропрогрес Теребовля", не входять до кола доказування у даній справі, з огляду на предмет та підстави позову.
Таким чином, колегія суддів не вбачає у даному випадку порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо незалучення вказаних вище третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 910/28482/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Адлєр" - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі №910/28482/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя В.Г. Суховий
Судді В.В. Сулім
Г.В. Корсакова