Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" червня 2017 р.Справа № 922/3819/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" (Харківська обл., м. Дергачі)
про розірвання договору,
за участю представників:
позивача - гол. фахівця відділу правового супроводження спільної та корпоративної діяльності управління правової та договірної роботи юридичного департаменту товариства ОСОБА_1 (довіреність №2-107д від 08.12.2016 р.),
відповідача - не з'явився,
Позивач просить розірвати договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №1747 від 13.10.2004 р., який укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнадраінвест" разом з додатковими угодами до нього. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що укладаючи спірний договір, позивач був зацікавлений в отриманні прибутку та досягненні економічних результатів від такої діяльності (зокрема, у здійсненні за рахунок грошових коштів облаштування свердловин вузлами обліку видобутих вуглеводнів, капітального ремонту свердловин та отриманні прибутку від їх експлуатації), однак в результаті порушення відповідачем умов спірного договору в частині не сплати податків за договором, не отримання прибутку від спільної діяльності, а також завданням відповідачем збитків позивачу продажем природного газу на фіктивних аукціонах фіктивним підприємствам за цінами, які є нижчими від ринкових, позивач позбавився того, на що розраховував під час укладення оспорюваного правочину та втратив довіру до відповідача, як учасника спільної діяльності, та інтерес у досягненні єдиної (загальної) мети, яку сторони ставили перед собою, укладаючи спірний договір.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2016 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2016 р. о 15:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2016 р., зокрема, було задоволено клопотання позивача про здійснення фіксування судового процесу у даній справі з допомогою звукозаписувального технічного засобу, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи був відкладений на 30.11.2016 р. о 14:00 год.
30.11.2016 р. розгляд справи був відкладений на 07.12.2016 р. о 12:15 год.
Відповідач надав відзив на позов про розірвання договору, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви у повному обсязі, посилаючись на те, що обґрунтування позову наявністю податкової заборгованості не відповідає дійсності та обставинам справи, тому даний факт не є підставою для розірвання договору №1747 та задоволення позову. Надані позивачем до суду разом з власним позовом вироки стосовно посадових осіб біржових установ, які визнали свою провину в підробці аукціонних свідоцтв - не встановлюють та не можуть встановлювати ані умисел, ані діяння відповідача по даній справі, направлене на спричинення збитків позивачеві. Укладені відповідачем угоди купівлі-продажу на публічних торгах (аукціонах) на сьогоднішній день не визнані недійсними, тому слід зважати на те, що вони породжують правові наслідки для сторін, а їх умови цілком відповідають усім вимогам чинного законодавства. Таким чином, підстави позову стосовно нібито реалізації відповідачем газу за ціною, що є нижчою від ринкової та нібито спричинення відповідачем збитків позивачу відповідач вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються нормами права.
07.12.2016 р. розгляд справи був відкладений на 19.12.2016 р. о 15:00 год., та 19.12.2016 р., у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваних судом документів в повному обсязі і ненаданням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи був відкладений на 28.12.2016 р. о 15:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016 р., зокрема, було продовжено строк розгляду спору, за клопотанням відповідача, за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 24.01.2017 р., та розгляд справи був відкладений на 11.01.2017 р. о 15:00 год.
11.01.2017 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 16.01.2017 р. о 15:30 год., та 16.01.2017 р. - до 23.01.2017 р. о 16:00 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2017 р. було відмовлено ТОВ "Карпатнадраінвест" у прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2017 р. провадження у справі №922/3819/16 було зупинено до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.01.2017 р.
16.05.2017 р. справа №922/3819/16 повернулася до господарського суду Харківської області.
Враховуючи залишок строку розгляду даної справи на 26.06.2017 р. до господарського суду були викликані учасники судового процесу для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі №922/3819/16 та призначення дати судового засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2017 р. було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.06.2017 р. о 15:30 год.
Позивач надав письмові пояснення.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце вирішення питання щодо поновлення провадження у справі №922/3819/16 та призначення дати судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач надав клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача та розглянути дане клопотання без його участі.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Крім того, у зазначеному вище клопотанні, відповідач просить призначити у справі судову товарознавчу, а також судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2.
Враховуючи, що для вирішення питань, які виникли в ході розгляду справи, необхідні спеціальні знання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про призначення по справі судової товарознавчої і судової економічної експертиз частково, в частині призначення по даній справі судової економічної експертизи щодо питань, які відносяться до предмету доказування, виходячи з наступного.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Підстави для зміни або розірвання договору унормовані ст. 651 ЦК України, за приписами якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 р. у справі № 6-75цс13.
Отже, враховуючи відсутність конкретних відомостей щодо: отримання прибутку від спільної діяльності; сплати відповідачем податків за спірним договором; суми завданих відповідачем позивачу збитків; співвідношення цих збитків з тим, що позивач міг очікувати від виконання договору, а також протиріччя у наданих сторонами доказах, необхідних для з'ясування обставин, що мають значення для справи з огляду на предмет, підстави позову та заперечення відповідача, суд вважає за необхідне призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити ХНДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_2.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Керуючись Законом України “Про судову експертизу”, ст.ст. 41, 42, 48, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 ГПК України,
1. Задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача та розгляд даного клопотання без його участі.
2. Задовольнити частково клопотання відповідача про призначення по справі судової товарознавчої і судової економічної експертиз, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2, в частині призначення по даній справі судової економічної експертизи щодо питань, які відносяться до предмету доказування.
3. Призначити по справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_2 (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а).
4. Попередити експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України.
5. На вирішення експертам поставити наступні питання:
1) Чи були завдані відповідачем позивачу збитки за договором №1747 від 13.10.2004 р. у період з липня 2014 р. по червень 2015 р. та чи підтверджуються вони документально? Якщо так, то чим і в якій сумі?
2) Чи був отриманий прибуток від спільної інвестиційної та виробничої діяльності за договором №1747 від 13.10.2004 р. у період з липня 2014 р. по жовтень 2016 р.? Якщо так, то в якій сумі?
3) Чи підтверджується документально сплата оператором податків за договором №1747 від 13.10.2004 р. у період з липня 2014 р. по жовтень 2016 р.? Якщо ні, то в якій сумі існує заборгованість і за який період?
4) Чи підтверджується документально складання сторонами програми та бюджету спільної діяльності на період з 2014 р. по 2016 р.? Якщо так, то в якій сумі?
6. Для проведення судової економічної експертизи направити експертній установі матеріали даної справи.
7. Витрати по проведенню судової економічної експертизи попередньо покласти на відповідача.
Зобов'язати відповідача протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку на оплату експертизи надати суду докази її оплати.
8. Експертній установі по закінченню експертизи невідкладно направити матеріали справи до господарського суду разом з висновком судової економічної експертизи, а сторонам по справі - по одному примірнику висновку.
9. Провадження у справі №922/3819/16 зупинити.
Суддя ОСОБА_3