ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5195/17 22.06.17 р.
За позовом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро
"Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії
наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР І К МЕБЛІ"
про усунення перешкод у користуванні майном,
Суддя Зеленіна Н.І.
При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Пінтов В.В. за довіреністю № б/н від 14.06.2016 р.;
від відповідача: Зінченко О.В. за довіреністю № б/н від 19.12.2016 р.
Державне підприємство Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР І К МЕБЛІ" про усунення перешкод у користуванні майном.
Ухвалою суду від 31.03.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.04.2017 р.
28.04.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
Ухвалою суду від 28.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 23.05.2017 р.
23.05.2017 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 23.05.2017 р. представник відповідача подав клопотання про витребування справи № 910/16962/16 та клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.
Ухвалою суду від 23.05.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 13.06.2017 р.
13.06.2017 р. судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відрядженні.
Ухвалою від 19.06.2017 р. розгляд справи призначено на 22.06.2017 р.
У судовому засіданні 22.06.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Бюро президії Національної академії наук України від 27.10.2000 року № 301 "Про створення спільного підприємства" було погоджено участь позивача у заснуванні відповідача та дозволено позивачу передати до статутного фонду відповідача на час його існування право користування приміщеннями за адресою: м. Київ, проспект Науки,47 в корпусі 107 загальною площею 1728 кв.м і в корпусі 107а загальною площею 264 кв.м.
Згідно зареєстрованого Московською районною державною адміністрацією м. Києва 21.02.01. за реєстраційним номером № 17726 в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", було створено юридичну особу відповідача.
В Установчому договорі також зазначено, що позивач передав до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" право користування приміщеннями: дві нежилі будівлі № 107 та № 107А загальною площею 1 992 кв.м, які знаходяться по вул. Лисогірський в м. Києві, яке цінується 520 000,00 грн., що становить 20% статутного фонду.
Вказаним Установчим договором визначено (п.8), що порядок виходу і виключення учасника зі складу учасників Товариства та порядок відступлення ним своєї частки (її частини) у статутному фонді Товариства регламентується Статутом Товариства.
У матеріалах справи наявний Статут ТОВ «Майстер і К меблі» затверджений загальними зборами учасників (протокол № 7 від 13.04.2011 р.)
Згідно з п. 3.1 Статуту відповідача, розмір статутного капіталу Товариства складає 2 600 000, 00 грн. Позивач має частку у статутному капіталі в розмірі 20%, що становить 520 000,00 грн. Вкладами Учасників Товариства можуть бути, зокрема, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, права користування будинками, спорудами, обладнанням.
Згідно з п. 5.1.3 Статуту відповідача, учасник Товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.
Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.
Заявою № 245/1-28 від 06.06.2016 р. позивач повідомив відповідача про вихід зі складу його учасників з 07.09.2016 р., та просив провести Загальні збори з вказаного питання.
Загальні збори учасників відбулись 31.10.2016 р., їх результати оформлені протоколом № 10 від 31.10.2016 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі".
Відповідно до вказаного протоколу, на зборах були присутні всі учасники вказаного товариства, які у сукупності володіють 100% статутного капіталу, що становить 100% голосів.
На Зборах були вирішені питання, пов'язані з виходом позивача зі складу учасників відповідача, зокрема, вирішено до 01 листопада 2016 року підписати акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "МАЙСТЕР І К МЕБЛІ" та позивачем; провести тендер та вибрати незалежну аудиторську компанію, яка буде проводити аудиторську перевірку, вибір компанії погодити з іншими учасниками Товариства; пов'язані з виходом учасника дії та взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем провести в установлені законом порядку та строки.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 07.09.2016р. (дата, зазначена у заяві позивача про вихід зі складу учасників), відповідач втратив право користування спірним нерухомим майном, проте, без правових підстав продовжує ним користуватись.
Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, зокрема, про передчасність заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників товариства, порядок внесення змін до установчих документів товариства.
Статтею 7 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Як зазначено у абз. 2 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України "Про господарські товариства".
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Судом встановлено, що позивач, у зв'язку з бездіяльністю відповідача щодо реєстрації змін до установчих документів, що пов'язані із виходом із складу учасників Товариства, звертався з позовом до суду з вимогами про:
- зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача в зв'язку із виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі";
- зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі нежилі будівлі № 107 та № 107А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лисогірська, 12, право користування якими було передано в якості внеску до статутного капіталу відповідача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2016 р. у справі №910/16962/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 р. та набрало законної сили, позов задоволено частково.
Так, вказаним рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" здійснити державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" у зв'язку із виходом Державного підприємства Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі"; у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі нежилі будівлі № 107 та № 107А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лисогірська, 12, право користування якими було передано в якості внеску до статутного капіталу відповідача, відмовлено з підстав їх передчасності.
При розгляді справи №910/16962/16 в частині вимог про зобов'язання повернути нежилі будівлі № 107 та № 107А, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Лисогірська, 12, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що: "…вказана вимога є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки аудиторську перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не проведено, звіт за 2016 рік не затверджено, граничний строк тривалістю 12 місяців з дня виходу позивача з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не минув, не подано доказів ухилення відповідача від його обов'язку щодо розрахунків з позивачем, пов'язаних з його виходом з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі.
По вказаним вище вимогам були прийняті у протоколі № 10 від 31.10.2016 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі", а саме по третьому питанню (Про взаєморозрахунки з учасниками Товариства) по якому голосували "за" одноголосно та вирішили до 01 листопада 2016 року підписати акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ "МАЙСТЕР І К МЕБЛІ" та позивачем; провести тендер та вибрати незалежну аудиторську компанію, яка буде проводити аудиторську перевірку, вибір компанії погодити з іншими учасниками Товариства; пов'язані з виходом учасника дії та взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем провести в установлені законом порядку та строки, а відтак, оскільки аудиторську перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не проведено, звіт за 2016 рік не затверджено, граничний строк тривалістю 12 місяців з дня виходу позивача з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі" не минув, не подано доказів ухилення відповідача від його обов'язку щодо розрахунків з позивачем, пов'язаних з його виходом з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі.".
Таким чином, зазначеним рішенням встановлено передчасність вимог позивача про повернення спірного приміщення до закінчення граничного строку тривалістю 12 місяців з дня виходу позивача з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер і К Меблі".
Відтак, доводи позивача про те, що з 07.09.2016 р. (дата, зазначена у заяві позивача про вихід зі складу учасників), відповідач втратив право користування спірним нерухомим майном, проте, без правових підстав продовжує ним користуватись, не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, рішенням суду у справі №910/16962/16.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що станом на час розгляду даної справи зміни до установчих документів щодо виходу позивача зі складу учасників відповідача не проведено; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про вихід позивача зі складу учасників відповідача.
З урахуванням викладеного, обставини, на які позивач посилається як на підставу даного позову, не відповідають фактичним обставинам справи.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги передчасними, необґрунтованими, такими, що суперечать фактичним обставинам справи і спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні позову Державного підприємства Спеціального конструкторсько-технологічного бюро "Інституту проблем безпеки атомних електростанцій" Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕР І К МЕБЛІ" про усунення перешкод у користуванні майном.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 29.06.2017 р.
Суддя Н.І. Зеленіна