вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" червня 2017 р. Справа № 911/1972/17
за позовом публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” (юридична адреса: 01001, м. Київ, пров. Рильський, 10-12/13, адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Прорізна,8)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Алекса Груп” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 15, нежиле приміщення №102)
про стягнення 141830270,72 грн
встановив:
До Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 20.06.2017 (за вх. суду №1981/17 від 26.06.2017) звернулось публічне акціонерне товариство “Банк Михайлівський” до товариства з обмеженою відповідальністю “Алекса Груп” про стягнення 141830270,72 грн. Також разом з позовною заявою б/н від 20.06.2017 публічним акціонерним товариством “Банк Михайлівський” подано клопотання б/н від 20.06.2017 про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до абз.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з правовою позицією, викладеною в абз.2 п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 №7, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до п. 3.5 глави 3 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012, (надалі - Положення) Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації (далі - кошторис), затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.
Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує правильність складання проекту кошторису і виконання затвердженого виконавчою дирекцією Фонду кошторису (пункт 3.6 глави 3 розділу V Положення).
Відповідно до пункту 3.7 глави 3 розділу V Положення Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) зобов'язана, зокрема, уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку.
Згідно з пунктами 3.8., 3.9. глави 3 розділу V Положення у разі необхідності Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) має право запропонувати внесення змін до кошторису. Зміни до кошторису вносяться не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. У разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку може запропонувати внесення змін до кошторису до закінчення відповідного кварталу.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Сама по собі обставина відсутності у кошторисі позивача витрат на сплату судового збору у необхідному розмірі, не означає відсутності у позивача будь-яких коштів, необхідних для сплати судового збору.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові Вищого Господарського суду України у справі № 910/18794/16 від 06.03.2017.
Оскільки Позивачем належним чином не доведено те, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі, а лише зазначено, що публічне акціонерне товариство перебуває в процедурі ліквідації та доводи про обмежений кошторис на сплату судового сбору, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 3 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, як це передбачено ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2017 становить 1600,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявником заявлено майнову вимогу щодо стягнення з відповідача 141830270,72 грн, відтак за подання даного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 240 000,00 грн.
Оскільки Позивачем порушено вищезазначені вимоги закону стосовно сплати судового збору у встановленому розмірі, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.
Керуючись абз.2 ст.44, п.3 ч.1 ст.57, п.4 ч.1 ст.63, ст.6 ГПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до товариства з обмеженою відповідальністю “Алекса Груп” б/н від 20.06.2017 (за вх. суду №1981/17 від 26.06.2017) разом з доданими до неї матеріалами (всього на 27 арк., в тому числі оригінали меморіальних ордерів №1134218 від 14.11.2014, №1546727 від 19.11.2014, №1648478 від 20.11.2014, №1749485 від 21.11.2014, №1892448 від 24.11.2014, №2679231 від 26.12.2014, №4464384 від 31.03.2015, №690301 від 07.04.2015, №841517 від 08.04.205, фіскального чеку УДППЗ “Укрпошта” №0100150595090 від 23.06.2017 з відповідним описом вкладення) повернути без розгляду.
Суддя О.О. Третьякова
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.