27.06.2017 Справа № 904/6183/17
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія Гросдорф", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 дім "Деметра-Плюс", смт. Васильківка, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 717 016, 44 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. № 51 від 01.05.17 р., представник;
ОСОБА_3, дов. № 51 від 01.05.17 р., представник;
від відповідача: ОСОБА_4, дов. б/н від 17.01.17 р., представник.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія Гросдорф" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 675 000, 00 грн., що складають суму заборгованості за договором № 179 від 07.09.2016 р., 42 016, 44 грн. - пені.
Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на узгодження сторонами умов поставки відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000), які встановлюють обов'язок покупця надати продавцю вказівки, щодо перевізника та місця постачання товару, та лише право продавця самостійно визначити перевізника у випадку відсутності відповідних дій з боку покупця, тобто, зобов'язання продавця з передачі спірного товару за договором та Специфікацією до нього виникають після отримання від покупця повідомлення та вказівок щодо перевезення товару.
Таким чином, відповідач стверджує, що позивачем в порушення вимог договору та Правил Інкотермс такого повідомлення чи вказівки на його адресу не надходило, а отже, враховуючи ч.2. статті 530 Цивільного кодексу України, термін виконання поставки є таким, що не настав, а посилання позивача на непередання товару у встановлений строк є такими, що не відповідають фактичним обставинам, а отже, вимоги позивача про повернення продавцем суми попередньої оплати є безпідставними.
З вимогами щодо стягнення пені відповідач також не погоджується посилаючись на те, що пеня є способом забезпечення виконання зобов'язання, а зважаючи на відсутність факту порушення зобов'язання, вимоги щодо стягнення пені є неправомірними.
Позивачем надані письмові пояснення, де останній зазначає, що на виконання п.А.4 Розділу 22 Правил Інкотермс, у Специфікації № 3 від 29.12.16р. до договору сторони визначили і вид транспорту і умови та термін поставки, а отже, Покупець не мав додаткового обов'язку щодо вказівок на доставку товару.
Натомість, відповідач в порушення умов специфікації та п.А.7 Правил Інкотермс не надав покупцю достатнє повідомлення про здійснення поставки товару в межах періоду визначеного у специфікації до договору, а отже, термін виконання зобов'язання (поставки товару) вказаний у Специфікації № 3 від 29.12.16р. до договору № 179 від 07.09.16р., що становить січень-лютий 2017 року відповідачем був порушений.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
07.09.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія Гросдорф" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 дім "Деметра Плюс" (Подавець) було укладено договір № 179, відповідно до п. 1.1. якого Продавець (відповідач у даній справі) зобов'язується передати, а Покупець (позивач) прийняти і оплатити хімічну продукцію, надалі іменовану товар, у кількості, за номенклатурою, ціною, у строки та на умовах поставки узгоджених сторонами в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору, а також відповідно до умов договору.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами договору, п.2.1., кожна Специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках договору. Кожна наступна специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано інше.
29.12.2016 року сторони підписали Специфікацію № 03, в якій погодили: найменування товару - амонію нітрат (селітра аміачна) ДСТУ 7370:2013 у кількості 400 тон за ціною 6 750,00 грн. з ПДВ на загальну суму 2 700 000 грн., в т.ч. ПДВ 450 000 грн., а також вид транспорту - автотранспорт, умови поставки - FCA, склад м. Черкаси, умови оплати - 100% передплата, термін поставки - січень-лютий 2017 року.
У п.2.7 договору сторони погодили, що право власності на товар і пов'язані з ним ризики переходить від продавця до покупця в момент передачі товару у відповідність з видатковою накладною. Підтвердженням переходу права власності на товар є підпис у видатковій накладній представника покупця, що діє на підставі довіреності покупця на отримання товару від продавця.
Відповідно до умов договору (п. 4.1.), ціна товару узгоджується для кожної партії окремо і відображається у відповідних специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.
Порядок і строки оплати за поставлений за договором товар обумовлюються сторонами і відображаються у відповідних специфікаціях до нього (п.5.1 договору).
Згідно з п.5.5 договору покупець зобов'язується оплатити товар, згідно рахунку продавця, протягом зазначеного в ньому терміну. В разі погодження сторонами в Специфікаціях інших термінів оплати, сторони керуються умовами оплати узгодженими в Специфікаціях до договору. Рахунок дійсний до оплати протягом визначеного в ньому строку з моменту видачі. У разі опати за товар за рахунок термін дії, якого закінчився, продавець має право не поставляти товар і повернути отримані грошові кошти покупцеві, чи відвантажити меншу кількість товару відповідно встановленим новим прайсовим цінам продавця, з попереднім погодженням з покупцем, шляхом підписання відповідної Специфікації.
Відповідно до п.6.1 договору поставка товару здійснюється на умовах, погоджених сторонами в Специфікаціях на кожну окрему партію товару. Продавець здійснює поставку покупцю товару (частини), зазначеного в Специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки визначених в специфікаціях, згідно Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної ОСОБА_1 (редакція 2000 року).
У п.6.3 договору сторони домовились, що відвантаження товару за їх згодою може бути здійснене автомобільним транспортом, що повинно бути додатково відображено в Специфікації до договору.
Датою відвантаження автомобільним транспортом вважається дата зазначена у видатковій накладній на момент передачі товару до перевезення (п.6.3.1 договору).
Згідно з п.12.5 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У разі якщо після закінчення строку дії договору жодна зі сторін не виявить бажання розірвати договір, то договір вважається продовженим на наступний рік і на тих же умовах (п.12.6 договору).
Згідно з частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Виконуючи умови договору, ТОВ "ТД "Деметра-Плюс", 29.12.16р., виставило позивачу для оплати передбаченого в Специфікації № 03 товару, рахунок № 958 на суму 2 700 000,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, в свою чергу, здійснив оплату товару в сумі 675 000 грн. (арк.спр.22-23).
Як вже зазначалося вище, сторони у п.п. 3, 4 Специфікації № 03 погодили 100% попередню оплату за товар та строк його поставки - січень-лютий 2017 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання з поставки товару на суму 675 000,00 грн, відповідач на момент розгляду спору не надав.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів повернення грошових коштів, отриманих за товар, відповідач на момент розгляду спору також не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення в примусовому порядку суми попередньої оплати слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із частиною 2 статті 193, частиною 1. статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
За порушення зобов"язання, сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день прострочення (п.8.3. договору).
Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільного кодексу України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З умов договору вбачається, що сторонами погоджено можливість стягнення штрафних санкцій у вигляді неустойки за неналежне виконання зобов'язань щодо поставки товару, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Вимоги позивача щодо стягнення пені за період прострочення з 01.03.17р. по 24.05.17р. в сумі 42 016,44 грн. підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
З аналізу змісту вищевказаних статей вбачається, що якщо передплата здійснена не в повному обсязі, продавець має право поставити товар (а потім вимагати оплати його вартості), або відмовитися постачати товар, але в такому випадку він зобов'язаний повернути суму передплати (незалежно від того, в повному обсязі вона була здійснена, чи частково).
Як вбачається із матеріалів справи, 17.03.2017 р. ТОВ "Гросдорф" звернувся до відповідача із претензією, в якій у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язання щодо поставки товару, вимагав повернути суму попередньої оплати, а також сплатити нараховані суми річних, інфляції, штрафних санкцій та пені.
Звернення із даною претензією свідчить про фактичну відмову позивача від прийняття зобов'язання в частині поставки товару.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 17.03.17 р. по 24.05.17 р. слід визнати безпідставними.
Після перерахунку до стягнення підлягає пеня за період прострочення з 01.03.17р. по 16.03.17р. в сумі 8284,93 грн.
Заперечення відповідача з посиланням на невизначеність контретного місця поставки товару судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що матеріали справи містять докази (відповідь на претензію № 259 від 28.04.17 р., довідки № 1147 від 07.03.17 р., № 401-016/21-1 від 07.03.17 р.) про відсутність у продавця (відповідача) товару, передбаченого умовами специфікації, для його подальшої передачі покупцю (позивачу).
Керуючись ст. ст. 526, 549, 610, 612, 655, 693, Цивільного кодексу України, статтею 193, 216, 230, Господарського кодексу України, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 дім "Деметра-Плюс" (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, пров.Лісний,2, код ЄДРПОУ 39537503) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія Гросдорф" (02121, м. Київ, вул. Вербицького,30А, офіс 3, код ЄДРПОУ 37412312) 675 000 (шістсот сімдесят п'ять тисяч) 00 коп. основного боргу, 8284 (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири гривні) 93 коп. пені, 10 249 (десять тисяч двісті сорок дев'ять гривень) 28 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 30.06.2017 р.
Суддя ОСОБА_5