Справа № 815/2304/17
29 червня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., суддів - Марина П.П., Харченко Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полакс» до Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_1, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування Наказу «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 17.03.2017 № 895/5.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним наказом за результатами розгляду Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, скасовано низку рішень державних реєстраторів та відновлено записи в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чим порушень інтереси ТОВ «Полакс». При цьому Міністерством юстиції України було порушено вимоги Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, у зв'язку з чим прийнятий наказ підлягає скасуванню. Розгляд скарги було проведено відповідачем за відсутності належного сповіщення заінтересованої особи, якою є безпосередньо позивач, оскільки саме ТОВ «Полакс» є власником нерухомого майна, державна реєстрація якого оскаржувалась ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, та становила предмет розгляду за поданою скаргою. Розміщене на сайті Міністерства юстиції України оголошення щодо дати та часу розгляду скарги позивач вважає таким, що не може вважатись належним повідомленням заінтересованої особи, запрошеної до розгляду скарги по суті про час і місце розгляду скарги, оскільки не містить будь-яких відомостей щодо суб'єктів оскарження та заінтересованих осіб. Відсутність належного сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду скарги, в свою чергу, позбавило суб'єкта оскарження - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області та заінтересованої особи, якою є позивач, ознайомитись зі змістом скарги та надати письмові пояснення, які мали бути обов'язково прийняті комісією до розгляду. Таким чином, позивач вважає, що відповідач вчинив протиправні дії під час розгляду скарги ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, внаслідок чого скаргу було розглянуто однобічно, з позбавленням можливості надання доказів на спростування доводів скарги, що призвело до прийняття незаконного по суті наказу Міністерства юстиції України. Крім того, на думку позивача, ОСОБА_2, представник за довіреністю ОСОБА_1, взагалі був неналежним суб'єктом звернення зі скаргою, оскільки права його довіреної особи оскаржуваними рішеннями державних реєстраторів та приватного нотаріуса не порушені. При цьому майнові претензії на даний об'єкт нерухомого майна мають ознаки спору про право та підлягають вирішенню виключно у судовому порядку. В свою чергу, Міністерство юстиції України не має повноважень щодо встановлення тотожності або нетотожності об'єктів нерухомого майна, з'ясування обсягу речових прав та вирішення майнових спорів між суб'єктами. Зважаючи на неправомірність оскаржуваного наказу, позивач звернувся за судовим захистом.
До суду з'явився представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні позову просила відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Згідно наданих до суду заперечень, скарга ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, від 27.02.2017 розглянута з дотриманням встановленого законодавством порядку і за умови належного сповіщення заінтересованих осіб про розгляд скарги по суті. Так, на сайті Мін'юсту були розміщені оголошення про проведення засідань Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 03.03.2017 та 17.03.2017. Крім того, в запереченнях наведено доводи на захист висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо її оцінки рішень державних реєстраторів та приватного нотаріуса.
Третя особа - ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи, в силу ст.37 КАС України, повідомлений належним чином.
Представник третьої особи - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що 27.02.2017 за вх. № 5619-0-33-17 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, в якій заявник просив прийняти рішення про скасування реєстраційної дії по проведенню 28.12.2015 державним реєстратором ОСОБА_3 державної реєстрації об'єкта нерухомого майна: торгово-офісний комплекс з паркінгом, загальною площею 1141 кв м, за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Генуезька, 5, реєстраційним номер 821635551102, за ТОВ «Полакс»; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27621808 від 28.12.2015, прийняте ОСОБА_4, Управління державної реєстрації ГУТЮ в Одеській області; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29478698 від 29.04.2016; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29478523 від 29.04.2016; анулювати доступ державного реєстратора ОСОБА_3 до Державного реєстру прав, про що надати відповідне доручення технічному адміністратору Державного реєстру прав.
За результатом розгляду поданої скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок від 17.03.2017, відповідно до якого вирішено скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
На підставі висновків комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерством юстиції України відповідно до ч.2, ч.5 ст.26, пп. «а» п.2 ч.6 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 17.03.2017 № 895/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», виконання якого покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.
Зазначеним наказом частково задоволено скаргу ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, від 27.02.2017, а саме:
скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.12.2015 № 27621808, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, внести запис про скасування запису про право власності № 12815351та внести запис про скасування запису про розділ № 821635551101 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення;
скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 № 29478523, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та внести запис про скасування запису про обтяження № 14381284 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення;
скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 № 29478698, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та внести запис про скасування запису про іпотеку № 14381576 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
З огляду на матеріали справи, 30.03.2017 під час обробки інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно ТОВ «Полакс», працівниками підприємства було встановлено відсутність запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.12.2015 № 27621808, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 (стосовно реєстрації за ТОВ «Полакс» права власності на торгово-офісний комплекс з паркінгом загальною площею 11415 кв м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5), а також відповідний запису про право власності № 12815351, запис про розділ № 821635551101. Крім цього, встановлено відсутність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 № 29478698, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, наявність запису про скасування запису про обтяження № 14381576 (стосовно реєстрації іпотеки на торгово-офісний комплекс з паркінгом загальною площею 11415 кв м). Крім того, встановлено відсутність у Реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 № 29478698, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та наявність запису про скасування запису про іпотеку № 14381576.
З метою отримання інформації, Товариством було направлено запит до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 30.03.2017 № 30/03-2017 щодо надання відповідних роз'яснень та копій документів.
У відповідь від нотаріуса ОСОБА_5 надійшов лист від 31.03.2017 № 317/01-16, згідно якого 21.03.2017 нотаріусом від Міністерства юстиції України отримано лист № 5619-033-17/19К від 13.03.2017 з доданою до листа скаргою ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, на дії та рішення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державного реєстратора ОСОБА_3.
Згідно зазначеного листа, повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» рубрики «Послуги» на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України http://ddr.minjust.gov.ua за посиланням з офіційного сайту Мін'юсту http://minjust.gov.ua.
Згідно повідомлення, опублікованого на сайті http://ddr.minjust.gov.ua, розгляд скарги по суті відбувся 03.03.2017 та 17.03.2017.
29.03.2017 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від Мін'юсту отримана копія наказу № 895/5 від 17.03.2017 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», який разом із листом Мін'юсту від 13.03.2017 № 5619-033-17/19К, скаргою від 27.02.2017 були направлені на адресу Товариства, після чого останнє звернулося за судовим захистом із даним адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в тому числі порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, визначені Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Згідно з ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) визначені Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 ( далі - Порядок № 1128).
Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Відповідно до п.9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Згідно з п.10 Порядку № 1128 суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Відповідно до п.11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Отже, до повноважень Міністерства юстиції України належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації і законодавством регламентовано відповідну чітку процедуру їх реалізації, яка вимагає запрошення суб'єкта оскарження до участі в розгляді скарги та його повідомлення про відповідну дату, час та місце.
При цьому важливість дотримання і неухильного виконання зазначеного етапу процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта оскарження, щодо якого подано скаргу, на захист, зокрема надання ним відповідних пояснень з приводу оскаржуваних дій, рішення чи бездіяльності. Тому невиконання суб'єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Виходячи з цього, суд звертає увагу на те, що, в порушення приписів п. 9, п. 10, п. 11 Порядку № 1128 ані суб'єкт оскарження - державний реєстратор, ані заінтересована особа - позивач, особу якої було встановлено комісією відповідно до відомостей реєстрів, не отримували будь-яких повідомлень про місце, дату та час розгляду комісією скарги ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, від 27.02.2017 та жодним іншим шляхом не були повідомлені про розгляд поданої скарги, а отже були позбавлені можливості реалізувати своє право на надання письмових пояснень, передбачене п. 11 Порядку № 1128.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення запрошеним особам про час і місце розгляду скарги по суті, розміщено на офіційному веб-сайті Мін'юсту, а саме що розгляд даної скарги відбудеться о 16.00 год. 03.03.2017 та о 11:30 год. 17.03.2017 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, кабінет № 1103 (а.с. 82-84, 85-86).
Однак, суд зазначає, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту про розгляд скарги ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1 від 27.02.2017 о 16.00 год. 03.03.2017 та о 11:30 год. 17.03.2017 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, кабінет № 1103 не може бути запрошенням суб'єктів оскарження - державного реєстратора чи заінтересованої особи - позивача, особу якої було встановлено комісією відповідно до відомостей реєстрів, до розгляду скарги по суті, в розумінні п.п. 9 та 10 Положення, оскільки повідомленню про час і місце розгляду скарги має передувати саме запрошення.
Тобто суб'єктів оскарження - державних реєстраторів ОМУЮ ОСОБА_3, державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_5, рівно як і заінтересовану особу - ТОВ «Полакс», яке мало бажання взяти участь у розгляді цієї скарги, не було належним чином запрошено відповідачем до розгляду даної скарги по суті.
Таким чином, не встановивши всіх необхідних обставин, без надання їм належної оцінки, а також за відсутності інших додаткових доказів, які не були надані позивачем та суб'єктами оскарження через порушення їх права на запрошення до розгляду скарги, відповідач прийняв оскаржуваний наказ від 17.03.2017 № 895/5, відповідно до якого скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 28.12.2015 № 27621808, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4, внести запис про скасування запису про право власності № 12815351та внести запис про скасування запису про розділ № 821635551101 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 № 29478523, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та внести запис про скасування запису про обтяження № 14381284 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2016 № 29478698, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та внести запис про скасування запису про іпотеку № 14381576 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який внесений на підставі цього рішення, що, на переконання суду, свідчить про необґрунтованість та передчасність рішення по суті скарги та його невідповідність критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
На думку суду, суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються. У справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності витлумачений так, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).
Неповідомлення відповідачем ТОВ «Полакс» про розгляд скарги по суті також мало наслідком прийняття рішення без урахування «розумного сумніву», який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би суб'єкта владних повноважень втриматися від прийняття безпідставного рішення.
Крім того, фактичні обставини набуття ТОВ «Полакс» права власності на торгово-офісний комплекс з паркінгом загальною площею 11415 кв м, за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5, були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 5017/637/2012 від 13.12.2016, на яке посилався скаржник у скарзі, та яке на дату розгляду скарги 03.03.2017 та 17.03.2017 набрало законної сили. Зі змісту висновку Комісії вбачається, що встановлені зазначеним рішенням господарського суду обставини при розгляді скарги по суті не враховані та залишені без уваги.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що скарга ОСОБА_2, представника за довіреністю ОСОБА_1, від 27.02.2017 відповідає дійсності, є обґрунтованою та підтверджується документально. Однак відповідачем відповідне рішення прийнято без всебічного дослідження всіх обставин спірних правовідносин та з порушенням права заінтересованої особи наводити власну аргументацію та доводити необґрунтованість скарги і претензій.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що Мін'юстом прийнято спірний наказ з порушенням встановленої законодавством процедури, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З огляду на матеріали справи, позивачем за подачу даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн. згідно платіжного доручення № 2293 від 10.04.2017, які відповідно до даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» надійшли до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне присудити позивачу здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.
На підставі положень ч.2, ч.3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Полакс» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 17.03.2017 № 895/5.
Стягнути з бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полакс» (код ЄДРПОУ 24536768) судові витрати в сумі 1600 грн. (одну тисячу шістсот грн.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя І.В. Завальнюк
Суддя П.П. Марин
Суддя Ю.В. Харченко