ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 червня 2017 року № 826/4914/17
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особаДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерство оборони України
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (надалі - Державне підприємство, відповідач), третя особа Міністерства оборони України (надалі - МОУ, третя особа) про визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного забезпечення за 37 років, а саме 136141,50грн.
Представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях.
Представником третьої особи в судове засідання надано усні пояснення щодо позовних вимог.
На підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що Наказом Міністра оборони України від 19.10.1999р. №600 позивача відряджено із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Наказом Міністра оборони України від 02.06.2009 №415 позивача звільнено з військової служби у запас на підставі пункту "б" (за станом здоров'я) статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення склала 37 років та 10 місяців.
Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 19.06.2009р. №228/о позивача звільнено з займаної посади на підставі наказу Міністра оборони України від 02.06.2009 №415.
Згідно з довідкою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22.06.2006 №10.1-601, виданою ОСОБА_1, позивач задоволений такими видами грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 135,00грн., посадовий оклад - 4780,00грн., надбавка за вислугу років - 1966,00грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10% від ПО - 478,00грн., загальна сума грошового забезпечення - 7359,00грн.
Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 09.02.2017 №1-25-437 на звернення позивача стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби повідомлено про відсутність підстав для виплати підприємством одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оскільки виплата такої допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України Міністерством оборони України, та запропоновано позивачу звернутись до Міністерства оборони України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені, зокрема, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII (з наступними змінами і доповненнями, надалі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ч.7 ст.9 Закону №2011-XII, за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.
Абзацом 1 ч.2 ст.15 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Виплата допомоги при звільненні військовослужбовців з військової служби також гарантована ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон №2262-XII), якою встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу за контрактом, що підтверджується, зокрема, укладеним між позивачем та Міністерством оборони України контрактом, та був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в званні полковника, вислуга років у Збройних Силах України - 37 років, відтак позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, гарантії щодо виплати якої встановлені ч.2 ст.15 Закону №2011-XII та ч.1 ст.9 Закону №2262-XII.
Згідно з абз.4 ч.2 ст.15 Закону №2011-XII виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Водночас, відповідно до абз.5 ч.2 ст.15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Крім того, ст.9 Закону №2262-XII встановлено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (частина четверта). Особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали (частина п'ята).
Отже, зміст наведених положень Закону №2011-XII та Закону №2262-XII дає підстави дійти висновку, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється лише у разі їх звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, із залишенням на військовій службі.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в своїх постановах від 13.02.2013р. №К/9991/69001/12 та від 13.02.2013р. №К/9991/25954/12.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивача звільнено з військової служби наказом Міністра оборони України від 02.06.2009р. №415 за станом здоров'я без залишення на військовій службі, наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 19.06.2009р. №228/о позивача звільнено з займаної посади, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині обов'язку відповідача виплатити на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Щодо посилань представника відповідача на те, що Держане підприємство обслуговування повітряного руху України є державним комерційним підприємством, яке не отримує кошти ні з державного бюджету ні з будь-якого місцевого бюджету, суд звертає увагу на наступне.
В судовому засіданні, представником третьої особи зазначено, що наказом Міністерства оборони України №260 від 11.06.2008р. затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Згідно якої, а саме п.1.13 розділу І Військовослужбовцям, відрядженим до органів державної влади, на підприємства, в установи, організації, у вищі навчальні заклади (далі - державні органи, установи та організації) із залишенням на військовій службі, прикомандированим до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або сформованих ними органів (далі - Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування) із залишенням на військовій службі, а також направленим для проходження служби в інші військові формування, правоохоронні органи, правоохоронні органи спеціального призначення, спеціально уповноважений орган з питань цивільного захисту, спеціалізований державний орган транспорту, орган кримінально-виконавчої системи, державні органи та податкову міліцію (далі - військові формування та правоохоронні органи), якщо вони до дня відрядження (прикомандирування, направлення) не отримали грошового забезпечення за поточний місяць, виплата належного грошового забезпечення здійснюється до дня виключення зі списків особового складу у зв'язку з відрядженням (прикомандируванням, направленням) включно з урахуванням часу, необхідного для проїзду до нового місця служби.
Грошове забезпечення (заробітна плата) цим військовослужбовцям виплачується за місцем відрядження, служби (прикомандирування) у порядку та розмірах, визначених законодавством.
А тому з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошового забезпечення за 37років служби в сумі 136141грн. 50коп. підлягають заводненню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність винесення оскаржуваного рішень.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності винесення оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст.9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошового забезпечення за 37років служби в сумі 136141грн. 50коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій