Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
29 червня 2017 року справа № П/811/792/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в якому просить:
1) визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 від 24 березня 2017 року стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області та надання в оренду вищезазначеної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області;
2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_1 загальною площею 69,9926 га для ведення фермерського господарства [код КВЦПЗ - 01.02], що розташована на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області та надати в оренду терміном на 10 (десять) років вищезазначену земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконавши всі передбачені законодавством вимоги щодо розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області заяву про затвердження проекту землеустрою.
Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву від 09.12.2016 року № Б-22113/0/5-16, листом від 27.12.2016 року повідомило позивача, що не має правових підстав для задоволення заяви від 09.12.2016, в зв'язку з тим, що в результаті перевірки поданих матеріалів встановлено, що проект не відповідає вимогам законів, а саме: на відомості вирахування дирекційних кутів, відстаней між точками повороту меж, координат та площі землекористування відсутня позначка державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
13.01.2017 року позивачем повторно подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області заяву, в якій повторно звернувся з проханням розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки щодо відведення йому земельної ділянки загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві Диківської сільської ради (за межами населеного пункту) Знам'янського району Кіровоградської області, для ведення фермерського господарства та надати в оренду терміном на 10 (десять) років вищезазначену земельну ділянку.
03.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву від 13.01.2017 року, своїм листом від 03.02.2017 року № Б-307/0-1104/0/6-17 повідомило, що в поданому на затвердження проекті відсутня нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також запропоновано узгодити істотні умови договору оренди землі, а саме: розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік, з урахуванням коефіцієнта індексації, а також встановлення строку дії договору - 7 років.
22.02.2017 року позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області втретє заяву, в якій повторно звернувся з проханням розглянути питання про затвердження проекту землеустрою
13.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву від 22.02.2017 року, своїм листом від 13.03.2017 року № Б-2992/0-2705/0-17 повідомило, що відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки унеможливлює визначення істотних умов договору для подальшого укладання договору оренди, а також для подальшого розгляду порушеного питання необхідно надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Враховуючи зазначене в листі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 13.03.2017 року № Б-2992/0-2705/0-17, позивач 24.03.2017 року повторно звернувся до відповідача з заявою до якої долучив всі необхідні документи, що зазначені в листах ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області.
Станом на момент розгляду справи позивач так і не отримав від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області жодного рішення або відповіді, що є бездіяльністю державного органу, яка порушує гарантовані державою законні права та інтереси позивача.
Представник позивача у судове засідання 02.06.2017 р. не прибув подавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові (а.с.44).
Відповідачем до суду надано письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що оскаржувані дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законними та обґрунтованими, рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (а.с.38-41).
В судове засідання 02.06.2017 року представник відповідача не прибув, причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.36).
Згідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, за приписами ч. 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі усної ухвали від 02.06.2017 року із занесенням до журналу судового засідання, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження (а.с.46).
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 28.07.2015 року гр. ОСОБА_1 (позивач) відповідно до вимог п.2 статті 123, п. 4 статті 122 Земельного Кодексу України (надалі за текстом - ЗКУ) та ЗУ «Про фермерське господарство» звернувся із заявою до ГУ Держземагенства у Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею близько 70,00 га, що знаходиться на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту) Знам'янського району Кіровоградської області (а.с.7).
Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земель в оренду для ведення фермерського господарства від 04.09.2015 року № 11-2250/21-15-СГ надано дозвіл
гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею близько 70,00 га, що знаходиться на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту) Знам'янського району Кіровоградської області (а.с.8).
Надалі громадянином ОСОБА_1 укладено договір №1109/3 від 11 вересня 2015 року з ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» про розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею близько 70,00 га, що знаходиться на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту) Знам'янського району Кіровоградської області.
Відповідно до приписів ст. 123 ЗК України, на підставі згоди наданої Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земель в оренду для ведення фермерського господарства від 04.09.2015 року № 11-2250/21-15-СГ розроблено проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.02) земельної ділянки загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві за адресою: Диківська сільська рада (за межами населеного пункту) Знам'янський район Кіровоградська область (а.с.14).
Висновком про погодження проекту землеустрою від 22.10.2015 року № 32-1102-99.1-1309/2-15 наданого Управлінням Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області в порядку ст. 186-1 ЗКУ погоджено проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.02) земельної ділянки загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві за адресою: Диківська сільська рада (за межами населеного пункту) Знам'янський район Кіровоградська область, а також зазначено, що Управління Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області не заперечує проти відведення цієї земельної ділянки в оренду терміном на 10 (десять) років (а.с.15).
Згідно витягу з ДЗК про земельну ділянку номер НВ-3503053882016 від 21.08.2016 року дана земельна ділянка розміром 69,9926 га сформована та зареєстрована в ДЗК, присвоєно кадастровий номер 3522281200:02:000:9018.
09.12.2016 року позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області заяву, в якій гр. ОСОБА_1 просить розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві Диківської сільської ради (за межами населеного пункту) Знам'янського району Кіровоградської області, для ведення фермерського господарства та надати в оренду терміном на 10 (десять) років вищезазначену земельну ділянку (а.с.16).
27.12.2016 року ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву від 09.12.2016 року № Б-22113/0/5-16, листом повідомило позивача, що не має правових підстав для задоволення заяви від 09.12.2016, в зв'язку з тим, що в результаті перевірки поданих матеріалів встановлено, що проект не відповідає вимогам законів, а саме: на відомості вирахування дирекційних кутів, відстаней між точками повороту меж, координат та площі землекористування відсутня позначка державного кадастрового реєстратора про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру (пункт 111 Порядку ведення ДЗК, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051) (а.с.17).
13.01.2017 року позивачем повторно подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області заяву, в якій повторно звернувся з проханням розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки щодо відведення йому земельної ділянки загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві Диківської сільської ради (за межами населеного пункту) Знам'янського району Кіровоградської області, для ведення фермерського господарства та надати в оренду терміном на 10 (десять) років вищезазначену земельну ділянку (а.с.18).
03.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву від 13.01.2017 року, своїм листом від 03.02.2017 року № Б-307/0-1104/0/6-17 повідомило, що в поданому на затвердження проекті відсутня нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також запропоновано узгодити істотні умови договору оренди землі, а саме: розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік, з урахуванням коефіцієнта індексації, а також встановлення строку дії договору - 7 років (а.с.14).
22.02.2017 року ОСОБА_1 подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області втретє заяву, в якій повторно звернувся з проханням розглянути питання про затвердження проекту землеустрою та у заяві додатково зазначив, що враховуючи лист ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 03.02.2017 року № Б-307/0-1104/0/6-17 гр. ОСОБА_1 замовлено виготовлення нормативної грошової оцінки землі, яка наразі виготовляється і на час укладання договору оренди землі, після затвердження проекту землеустрою та видання наказу Головного управління про затвердження проекту.
Також повідомив, що надає згоду на укладання договору оренди землі на запропонованих в листі ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області від 03.02.2017 року № Б-307/0-1104/0/6-17 умовах (а.с.20).
13.03.2017 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області розглянувши заяву від 22.02.2017 року, своїм листом від 13.03.2017 року №Б-2992/0-2705/0-17 повідомило, що відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки унеможливлює визначення істотних умов договору для подальшого укладання договору оренди, а також для подальшого розгляду порушеного питання необхідно надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.21-22).
Враховуючи зазначене в листі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 13.03.2017 року №Б-2992/0-2705/0-17, ОСОБА_1 24.03.2017 року повторно звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства та додав до неї витяг 0206 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.03.2017 року земельної ділянки загальною площею 69,9926 га. за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3522281200:02:000:9018, а також уточнений розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з додатком), яка передається ОСОБА_1 в оренду терміном на 10 (десять) років для ведення фермерського господарства за адресою: Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області, кадастровий номер 3522281200:02:000:9018 (а.с.23-26).
Станом на момент розгляду справи жодної відповіді на заяву позивача від 24.03.2017 року на адресу суду не надходило.
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що у кожному із листів відповідач посилався на різні обставини для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.1-2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (далі ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Абзацами 3-4 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
При цьому, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування (абз.5 ч.1 ст. 123 ЗК України).
Абзацом 1 ч.2 даної статті Кодексу визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно вимог абз.1 ч.3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до абз.4 ч.3 статті 123 ЗК України, умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом ОСОБА_4 України.
Згідно з ч. 4 вказаної статті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищевказані правові положення, суд зазначає, що статтею 123 ЗК України чітко визначено саму процедуру надання земельних ділянок у користування. Зокрема, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного суб'єкта владних повноважень, визначеного ст.122 цього Кодексу. В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду такого клопотання надає особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у його наданні.
Як встановлено судом, з метою отримання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивачу наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.09.2015 року №11-2250/21-15-СГ надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років розташованої на території Знам'янського району Диківської сільської ради (за межами населеного пункту).
В подальшому, ТОВ «Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України» на замовлення позивача розроблено проект землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ - 01.02) земельної ділянки загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у резерві за адресою: Диківська сільська рада (за межами населеного пункту), Знам'янський район, Кіровоградська область.
Позивач погодився з позицією відповідача зменшивши термін оренди земельної ділянки із 10 до 7 років та розмір орендної плати на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням коефіцієнта індексації, а також надав усі документи які вимагались управлінням Держгеокадастру (а.с.20, 24-26).
У відповідності до вимог ч.6 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
При цьому, згідно ч.10 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Згідно ч.13 даної статті ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Частиною 6 статті 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
При цьому, відповідно до абз.1-2 ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Висновком про погодження проекту землеустрою від 22.10.2015 року №32-1102-99-1-1309/2-15 наданого Управлінням Держгеокадастру у Знам'янському районі Кіровоградської області погоджено проект землеустрою та не заперечується проти відведення позивачу земельної ділянки в оренду терміном на 10 років (а.с.15).
Однак, як встановлено матеріалами справи, позивачем неодноразово подавався на затвердження відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, відмовляючи у його затвердженні відповідач кожного разу вказував на нові невідповідності документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповіді на заяву про затвердження проекту землеустрою від 24.03.2017 року відповідачем взагалі не надано.
Положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій", визначено перелік складових проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Так проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
- завдання на розроблення проекту землеустрою;
- пояснювальну записку;
- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
- рішення Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;
- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- кадастровий план земельної ділянки;
- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
- матеріали погодження проекту землеустрою.
Як вбачається з матеріалів справи, у проекті землеустрою позивач надав всі передбачувані вище документи. Отже, проект землеустрою позивача відповідає ст.50 Закону України "Про землеустрій".
Разом з тим, згідно до ч.7 ст.186-1 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій".
Відтак, на підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що доводи відповідача про неможливість затвердження поданого позивачем проекту землеустрою не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив строки, встановлені ч.6 ст.123 ЗК України, розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою від 24.03.2017 року (а.с.23).
Також, відповідач діяв непослідовно та необґрунтовано, тричі відмовляючи позивачу у затвердженні погодженого проекту із землеустрою з різних причин не звертаючи увагу на те, що позивачем надано усі необхідні документи, надано згоду на зменшення терміну оренди землі до 7 років та на орендну плату 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).
В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у користування та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в оренду з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.
Згідно діючого правового регулювання земельних відносин у державі, право розпорядження землями сільськогосподарського призначення відбувається виключно на підставі норм Земельного кодексу України, а тому відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у затверджені проекту землеустрою.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею 244-2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою.
Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.03.17 р. та прийняти рішення щодо затвердження проекту землеустрою, з огляду на наступне.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки є нерозглянута заява позивача від 24.03.2017 р. про затвердження проекту землеустрою, а тому відповідач зобов'язаний розглянути дану заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву від 24.03.2017 р., оскільки саме по собі судове рішення про визнання бездіяльності неправомірною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо затвердження проекту землеустрою.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у затвердженні проекту землеустрою з тих самих підстав, які зазначенні у листах від 27.12.2016 року №Б-22113/0-11334/0/6-16, від 03.02.2017 року №Б-307/0-1104/0/6-17 та від 13.03.2017 року №Б-2992/0-2705/0/6-17.
Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення та не розглянуто заяву від 24.03.2017 року.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Також, у своїй заяві представник позивача просив зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту п.4 ч.1 ст.163 КАС України встановлено, що постанова суду складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, у тому числі встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
Зважаючи на те, що постанова суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень розглянути заяву позивача від 24.03.2017 року про затвердження проекту землеустрою, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови - два тижні з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, ОСОБА_1 підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст.ст. 71-72, 86, 94, 158-163, 254, 267 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 березня 2017 року стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 69,9926 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області та надання в оренду вищезазначеної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 загальною площею 69,9926 га для ведення фермерського господарства [код КВЦПЗ - 01.02] на території Диківської сільської ради (за межами населеного пункту), Знам'янського району, Кіровоградської області.
Присудити ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636) сплачений ним судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у строк - два тижні з дня набрання чинності постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі №П/811/792/17.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_5