ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 червня 2017 року м. Київ № 826/12123/16
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів - Кузьменка В.А., Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Кабінету Міністрів України
треті особи: Уповноважений Верховної Ради з прав людини (третя особа-1), Міністерство соціальної політики України (третя особа-2), Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо-переміщених осіб України (третя особа-3)
про визнання нормативно-правових актів незаконними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Уповноважений Верховної Ради з прав людини (третя особа-1), Міністерство соціальної політики України (третя особа-2), Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо-переміщених осіб України (третя особа-3), в якому просить:
1. Визнати незаконними і такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили:
- Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365;
- п.п. 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365;
- абз. 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637.
2. Визнати факт дискримінації за ознакою місця проживання (реєстрації) внутрішньо переміщених осіб шляхом застосування:
- Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365;
- п.п. 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365;
- абз. 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637.
Зважаючи на неявку в судове засідання представників третіх осіб 2, 3, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно відмітки служби діловодства, 07.03.2017 р. до Окружного адміністративного суду м.Києва від позивача надійшло клопотання, в якому він просить звернутися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із клопотанням про надання висновку щодо наявності чи відсутності факту дискримінації внутрішньо переміщених осіб шляхом застосування:
- Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365;
- п.п.7, 8, 9,13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365;
- абз. 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 р. № 637.
Ознайомившись із вказаним клопотанням, суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року N 776/97-ВР (надалі - Закон N 776/97-ВР) парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону N 776/97-ВР Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
В той же, відповідно до ст. 3 цього ж Закону Уповноважений Верховної Ради з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України у в межах її юрисдикції запобігає буд-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 року N 5207-VI Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції запобігає будь-яким формам дискримінації та здійснює заходи щодо протидії дискримінації, зокрема, надає висновки у справах про дискримінацію за зверненням суду.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи наявність в матеріалах справи письмових пояснень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу оскаржуваних нормативно-правових актів, які суд вважає достатніми для вирішення справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання.
Окремо, суд зауважує, що розгляд заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції місцевих загальних судів у порядку, який визначений Главою 6 Цивільного процесуального кодексу України. Тому позивач має право звернутися до місцевого загального суду із заявою про встановлення факту дискримінації та, відповідно із клопотанням про надання висновку щодо наявності чи відсутності факту дискримінації внутрішньо переміщених осіб шляхом застосування відповідних нормативно-правових актів.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст. ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із клопотанням про надання висновку щодо наявності чи відсутності факту дискримінації внутрішньо переміщених осіб шляхом застосування: Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365; п.п.7, 8, 9,13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365; абз. 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 р. № 637, відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.І. Добрянська
Судді: В.А. Кузьменко
А.Б. Федорчук