Копія
Справа № 822/1483/17
про залишення позовної заяви без розгляду
22 червня 2017 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
при секретарі за участі: позивача ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
На підставі наведених у позові обставин, позивач просить: 1) визнати протиправними дії комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України щодо відмови в скасуванні наказів голови Державної пенітенціарної служби України № 80/ОС-15 від 18.06.2015 року та № 121/ОС-15 від 31.07.2015 року; 2) скасувати накази голови Державної пенітенціарної служби України № 80/ОС-15 від 18.06.2015 року та № 121/ОС-15 від 31.07.2015 року як незаконні, поновити його на посаді начальника Замкової виправної колонії Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) та зобов'язати виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу; 3) зобов'язати комісію з ліквідації Державної пенітенціарної служби України внести зміни в наказ голови Державної пенітенціарної служби України № 80/ОС-15 від 18.06.2015 року щодо вислуги років в календарному обчисленні, зарахувавши до такої вислуги період навчання в Хмельницькому кооперативному технікумі.
Також позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом.
В обгрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що 03.04.2017 року він звернувся до голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України з вимогою усунути порушення його прав.
29.04.2017 року позивач отримав негативну для нього відповідь від голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, тому 25.05.2017 року він звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Місячний строк на звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки рапорт на звільнення позивач написав під тиском керівника управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області, внаслідок чого він захворів та тривалий час перебував на лікуванні, що не дало йому змоги звернутися до суду у встановлений строк.
В судовому засіданні позивач вказане клопотання підтримав, та надав суду пояснення за змістом клопотання.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та надіслав на адресу суду лист, в якому зазначив, що Державна пенітенціарна служба України ліквідована, а її правонаступником є Міністерство юстиції України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду необхідно відмовити, відповідно даний адміністративний позов необхідно залишити без розгляду з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 3 статті 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасної реалізації ними права на судовий захист. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.
До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, та клопотання про поновлення строку звернення, підставою для звернення до суду стала незгода позивача з наказами голови Державної пенітенціарної служби України № 80/ОС-15 від 18.06.2015 року та № 121/ОС-15 від 31.07.2015 року, якими позивача звільнено з посади начальника Замкової виправної колонії управління ДПтС України у Хмельницькій області.
Разом з тим відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 94 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Враховуючи приписи статті 99 КАС України позивач у період з 18.06.2015 року впродовж місяця до 18.07.2015 року мав би звернутись до суду з даним позовом в частині позовних вимог про скасування наказу голови Державної пенітенціарної служби України № 80/ОС-15 від 18.06.2015 року.
Також суд зазначає, що позивач у період з 31.07.2015 року впродовж місяця до 31.08.2015 року мав би звернутись до суду з даним позовом в частині позовних вимог про скасування наказу голови Державної пенітенціарної служби України № 121 о/с від 31.07.2015 року, у межах строку.
До даних висновків суд дійшов на підставі того, що позивач сам зазначив у позовній заяві, що ним власноручно написано рапорт на звільнення.
Ту обставину, що вказаний рапорт був написаний під тиском, суд при вирішенні клопотання не бере до уваги, оскільки вона не доведена позивачем.
Посилання позивача на те, що 29.04.2017 року він отримав відповідь відповідача від 25.04.2017 року, внаслідок чого він не пропустив строк звернення, суд вважає безпідставними, оскільки ним не наведено поважність причин, які об'єктивно заважали позивачу звернутися до суду у встановлений строк.
Суд зазначає, що з адміністративним позовом позивач звернувся лише 25.05.2017 року тобто із пропуском встановленого КАС України строку для такого звернення.
Суд, при вирішенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не бере до уваги наданий позивачем листок звільнення за тимчасовою непрацездатністю № 100, оскільки він охоплює тільки період з 17.06.2015 року по 01.07.2015 року.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Водночас, у випадку встановлення судом обгрунтованості причин пропуску особою, яка подала позов, строку звернення до суду, останній може визнати ці причини поважними.
Вирішуючи питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (рішення у справі "Ілхан проти Туреччини").
На підтвердження обгрунтованості поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивачем не наведено обставин, які були об'єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зазначені позивачем підстави не підтверджують відсутність фізичної можливості позивача звернутись до суду з вище зазначеним позовом.
За змістом частини 1 статті 56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.
Суд враховує, що позивач не був позбавлений можливості звернення до суду через свого представника.
Доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду є обов'язком позивача, а суд у відповідності до положень частини 3 статті 86 КАС України має оцінити належність, допустимість та достовірність поданого ним доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з наведеного, суд не встановив підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки позивачем не доведено відповідних обставин та не надано достовірних доказів на їх підтвердження.
Згідно частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
В даному випадку, враховуючи істотний пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність достатніх підстав для визнання причин пропуску поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених частиною 2 статті 100 КАС України, а саме - залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 99, 100, 165 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії Державної пенітенціарної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,- залишити без розгляду .
В повному обсязі ухвала суду буде виготовлена 27.06.2017 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
В повному обсязі ухвала суду виготовлена 27.06.2017 року.
Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1