Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2017 р. Справа №805/1941/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,
за участю секретаря судового засідання Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправними та скасування наказу від 11 липня 2016 року № 706, податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_1, № 00000611302, № НОМЕР_2, рішень про застосування штрафних санкцій від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, вимоги про сплату боргу від 31 серпня 2016 року № Ф-0000101302-У
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто
ОСОБА_2 - за дог. від 01.02.2017р.
від відповідача: ОСОБА_3- за дов. від 14.06.2017р.
ОСОБА_4 - за дов. вд 22.06.2017р.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу від 11 липня 2016 року № 706, податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_1, № 00000611302, № НОМЕР_2, рішень про застосування штрафних санкцій від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, вимоги про сплату боргу від 31 серпня 2016 року № Ф-0000101302-У.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідача були відсутні законі підстави для проведення документальної позапланової перевірки, і тому наказ від 11 липня 2016 року № 706 є таким, що виданий з порушенням відповідного порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі - ПК України) та чинним податковим законодавством України, а отже, беручи до уваги здійснення відповідачем протиправних дій щодо проведення цієї перевірки, то є підстави для визнання протиправним наказу, податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що наказ від 11 липня 2016 року № 706, податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_1, № 00000611302, № НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та вимога про сплату боргу від 31 серпня 2016 року № Ф-0000101302-У прийняті відповідно до норм чинного законодавства України.
Заслухавши пояснення представників сторін та допитавши за клопотанням позивача двох свідків, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за РНОКПП НОМЕР_5, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на податковому обліку в Покровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом серії А № 046804. Крім того, є керівником юридичної особи, а саме Організації орендарів готель «Дружба», код ЄДРПОУ 33655047, який знаходиться за адресою вул. Свердлова, 149, м. Покровськ (Красноармійськ), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Судом встановлено, що 11 липня 2016 року за № 706 відповідачем було прийнято наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача протягом п'яти робочих днів з 12 липня 2016 року. Підставою для прийняття зазначеного наказу було отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального підтвердження) заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.
Згідно з актом відмови від підпису у направленнях на перевірку за № 279 та за № 280 від 12 липня 2016 року № 156/05-16-13-04-2638805566 позивач відмовилася від підпису у направленнях.
Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 11 липня 2016 року № 706 з огляду на наступне.
З оскаржуваного наказу від 11 липня 2016 року № 706 вбачається, що термін проведення позапланової перевірки за цим наказом має часові межі: 12 липня 2016 року по 18 липня 2016 року. Станом на дату подання адміністративного позову позапланова перевірка на підставі вказаного наказу вже проведена. Отже, наказ від 11 липня 2016 року № 706 року вичерпав свою дію в часі, наказ було реалізовано, позапланова перевірка проведена, в ході якої складено акт перевірки від 25 липня 2016 року. Оформлення результатів позапланової перевірки актами з викладенням фактів порушення особою законодавства, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень органу, що проводить перевірку. Крім того, обставини, викладені в актах перевірок, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки. Отже, предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, застосування штрафних санкцій), дій чи бездіяльності. Таким чином, оскільки наказ від 11 липня 2016 року № 706 на момент розгляду справи в суді вичерпав свою дію в часі, тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 11 липня 2016 року № 706 суд відмовляє. Однак, суд зазначає, що буде надана правова оцінка як підставам, порядку проведення перевірки відповідачем, так і прийнятих за наслідками перевірки спірних рішень.
Судом встановлено, що у період з 12 липня 2016 року по 18 липня 2016 року на підставі абзацу 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 ПК України, підпункту 2 пункту 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464, наказу від 11 липня 2016 року № 706 відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального підтвердження) заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом за період з 1 липня 2013 року по 31 липня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2013 року по 31 липня 2015 року, за результатами якої було складено акт від 25 липня 2016 року № 642/05-16-13-04/НОМЕР_5 (далі - акт перевірки від 25 липня 2016 року).
За висновками акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем діючого законодавства, а саме пункту 51.1 статті 51, підпункту 70.16.1 пункту 70.16, статті 70, пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України, підпункту 2.1 пункту 2 Порядку заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф. 1-ДФ, затвердженого наказом ДПІ України від 24 грудня 2010 року № 1020, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21 січня 2014 року № 49, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 в частині не подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку 4 квартал 2013 року, за 1 квартал 2014 року, за 2 квартал 2014 року, за 3 квартал 2014 року, за 4 квартал 2014 року, за 1 квартал 2015 року, за 2 квартал 2015 року, за 3 квартал 2015 року з відомостями сплачених доходів робітнику ОСОБА_5 за ремонтні роботи, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на загальну суму 39750 грн. 77 коп., в тому числі за періоди: за грудень 2014 року на суму 2088 грн. 72 коп., за січень 2014 року на суму 1314 грн. 90 коп., за лютий 2014 року на суму 2405 грн. 68 коп., за березень 2014 року на суму 1753 грн., 20 коп. за квітень 2014 року на суму 2178 грн. 84 коп., за травень 2014року на суму 788 грн. 94 коп., за червень 2014 року на суму 292 грн. 20 коп., за липень 2014 року на суму 1461 грн., за серпень 2014 року на суму 2102 грн. 67 коп., за вересень 2014 року на суму 1525 грн. 28 коп., за жовтень 2014 року на суму 876 грн. 60 коп., за грудень 2014 року на суму 1344 грн. 12 коп., за січень 2015 року на суму 3390 грн. 24 коп., за лютий 2015 року на суму 1461 грн., за березень 2015 року на суму 4599 грн. 95 коп., за квітень 2015 року на суму 2704 грн. 55 коп., за травень 2015 року на суму 4066 грн. 20 коп., за липень 2015 року на суму 5396 грн. 68 коп., пункту 1.1., 1.2, 1.3, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 168.1.1, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 розділу IV Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на загальну суму 2533грн. 80 коп., у тому числі за періоди: за серпень 2014 року на суму 212 грн. 55 коп., за вересень 2014 року на суму 156 грн. 60 коп., за жовтень 2014 року на суму 90 грн., за грудень 2014 року на суму 138 грн., за січень 2015 року на суму 307 грн. 95 коп., за лютий 2015 року на суму 150 грн., за березень 2015 року на суму 401 грн. 10 коп., за квітень 2015 року на суму 255 грн. 15 коп., за травень 2015 року на суму 360 грн., за липень 2015 року на суму 462 грн. 45 коп., абзац 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464 в результаті неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період, що перевірявся, у тому числі за звітні (податкові) періоди: за січень 2013 року, за лютий 2013 року, за березень 2013 року, за квітень 2013 року, за травень 2013 року, за червень 2013 року, за грудень 2013, за січень 2014 року, за лютий 2014 року, за березень 2014 року, за квітень 2014 року, за травень 2014 року, за червень 2014 року, за липень 2014 року, за серпень 2014 року, за вересень 2014 року, за жовтень 2014 року, за грудень 2014 року, за січень 2014 року, за лютий 2014 року, за березень 2014 року, за квітень 2014 року, за травень 2015 року, за липень 2015 року, абзацу 4 частини 5 статті 8, частини 8 статті 8, пункту 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року за №2464 в частині не нарахування, неутримання та несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 113559 грн. 85 коп.
25 липня 2016 року за № 182/05-16-13-04/НОМЕР_5 відповідачем був складений акт про неможливість вручення та підписання акта документальної позапланової перевірки у зв'язку з відсутністю позивача. Після цього, 25 липня 2016 року за № 13898/С/05-16-13-04 відповідачем разом із супровідним листом був направлений позивачу акт перевірки від 25 липня 2016 року, проте який не був отриманий позивачем про, що свідчить копія конверту з відміткою поштового органу «за закінченням строку зберігання».
31 серпня 2016 року відповідачем на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 119.2 статті 119 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн. за порушення пункту 51.1 статті 51, підпункту 70.16.1 пункту 70.16, статті 70, пункту 176.2 «б» статті 176 Податкового кодексу України.
31 серпня 2016 року відповідачем на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_6, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 68190 грн. 76 коп., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 39750 грн. 77 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 28439 грн. 99 коп. за порушення пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.
31 серпня 2016 року відповідачем на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 4288 грн. 75 коп., у тому числі за податковим зобов'язанням у сумі 2533 грн. 80 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1754 грн. 95 коп. за порушення пункту 1.1., 1.2, 1.3, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX, підпункту 168.1.1, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 розділу IV Податкового кодексу України.
31 серпня 2016 року на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року та на підставі пункту 7 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченою Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № НОМЕР_3, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1190 грн. за порушення абзацу 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464.
31 серпня 2016 року на підставі акту перевірки від 25 липня 2016 року відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборі або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_4, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 56779 грн. 95 коп. за абзацу 4 частини 5 статті 8, частини 8 статті 8, пункту 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464.
31 серпня 2016 року відповідачем була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0000101302-У, відповідно до якої станом на 31 серпня 2016 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 113559 грн. 85 коп.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначені статями 1, 41 Податкового кодексу України.
Згідно зі статтею 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Суд зазначає, що встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника. Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Як вбачається з наказу на проведення перевірки від 11 липня 2017 року № 706, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки було отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального підтвердження) заробітної плати, що підлягає оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом. Оскільки відповідачем в наказі не визначена, яка саме інформація стала підставою для проведення перевірки, судом дана обставина з'ясовувалася під час судового розгляду справи з пояснень представників відповідача, так само як і вид проведеної перевірки. Як зазначено представником відповідача ОСОБА_4, інформацією, що стала підставою для перевірки була заява ОСОБА_1 (позивача у справі) від 20 січня 2016 року та була проведена позапланова документальна виїзна перевірка в приміщенні податкового органу (тобто фактично невиїзна перевірка), оскільки позивач відмовилася від отримання копії наказу та направлень на перевірку. На сторінці 5 акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що у період з 1 липня 2013 року по 31 липня 2015 року позивач у своїй підприємницькій діяльності використовувала працю найманого працівника на умовах цивільно-правового договору без належного оформлення трудових відносин, щодо чого позивачем до відповідача надано заяву від 3 лютого 2016 року № 885/С та копії видаткових косових ордерів, якими підтверджено, що нею в період з1 липня 2013 року о 31 липня 2015 року виплачувались доходи ОСОБА_5, що підтверджено поясненнями ОСОБА_5, наданого до відповідача за № 3152/Н від 23 березня 2016 року. Дані касові ордера та пояснення ОСОБА_5 наявні в матеріалах справи.
Судом досліджена заява позивача від 20 січня 2016 року та з'ясовано, що дана заява не містить у собі жодної інформації щодо ухилення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як податковим агентом від оподаткування виплаченої найманим особам заробітної плати під час здійснення підприємницької діяльності. З даної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить провести документальну позапланову перевірку ОСОБА_6 з питання отримання ним доходів за виконання будівельних робіт в готелі «Дружба» за усним цивільно-правовим договором між нею як фізичною особою та ОСОБА_6 з урахуванням вимог підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України. Суд зазначає, що під час судового розгляду справи представники відповідача не змогли довести належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 був укладений договір з ОСОБА_6 саме як фізичною особою-підприємцем при здійсненні підприємницької діяльності, а не цивільно-правовий договір між фізичними особами, враховуючи також той факт, що ОСОБА_1 є і керівником юридичної особи, а саме Організації орендарів готель «Дружба», код ЄДРПОУ 33655047, який знаходиться за адресою вул. Свердлова, 149, м. Покровськ (Красноармійськ), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Як зазначено на сторінці 2 акту від 25 липня 2016 року, до початку перевірки представником контролюючого органу надано копію наказу про проведення зазначеної перевірки від 11 липня 2016 року № 706, після ознайомлення з яким отримати копію наказу під розписку позивач, в присутності понятого ОСОБА_7, службове посвідчення № 000116 від 9 жовтня 2015 року, відмовилась. Направлення відповідача від 12 липня 2016 року № 279, № 280 на проведення документальної позапланової перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в ньому, пред'явлено позивачу, проте вона відмовилась в них розписуватися, про що складено акт у присутності понятого ОСОБА_7, службове посвідчення № 000116 від 9 жовтня 2015 року. Крім того, в акті перевірки від 25 липня 2016 року зазначено, що вона була проведена в приміщенні контролюючого органу за адресою вул. Леніна, буд. 113 каб. № 206, м. Красноармійськ Донецької області. Проте, в матеріалах справи міститься протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24 квітня 2017 року у кримінальному проваджені № 42017051670000013 від 27 січня 2017 року, де він пояснив, що у його присутності ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_8 (працівники відповідача, які здійснювали перевірку у період з 12 липня 2016 року по 18 липня 2016 року) ОСОБА_1 не надавали для ознайомлення та підписання направлення на проведення перевірки від 12 липня 2016 року № 279, № 280, нікому не пред'являли свої службові посвідчення та нікому не вручали копію наказу про проведення перевірки. Суд не приймає показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_9, оскільки дані свідки не змогли чітко та достовірно підтвердити жодну з обставин, яка має суттєве значення для вирішення справи по суті.
Суд не приймає посилання відповідача на копії видаткових касових ордерів, на підставі яких відповідач здійснив нарахування позивачу грошових зобов'язань та застосував штрафні (фінансові) санкції, з огляду на те, що дані ордери не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996), оскільки не містять кваліфікуючи ознаки, за якими їх можна віднести до первинних документів, складених від імені позивача та не створюють будь-яких наслідків в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Ордери не містять в собі індивідуальних даних позивача як фізичної особи-підприємця, відсутнє місце складання документа чи здійснення господарської операції, підпису із зазначенням прізвища фізичної особи-підприємця. Під час судового розгляду справи представником відповідача була надана копія ордеру, в якому зазначено «СПД ОСОБА_1» від 24 червня 2015 року, який суд не може прийняти у якості доказу, оскільки даний документ не використовувався відповідачем під час перевірки, відсутній оригінал даного документу та копія не засвідчена належним чином.
З урахуванням викладеного, відповідач не довів ні правомірність підстав для проведення перевірки, ні наявність порушення, та як наслідок не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_1, № 00000611302, № НОМЕР_2, рішень про застосування штрафних санкцій від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, вимоги про сплату боргу від 31 серпня 2016 року № Ф-0000101302-У відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що 7 червня 2017 року позивачем до суду була надана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач додатково просила стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані із залученням спеціалістів для надання експертного висновку у розмірі 15000 грн. З приводу цього суд зазначає наступне.
Відповідно до норм статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Отже, суд зазначає, що витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, залученням спеціалістів, несе сторона, яка заявила такі клопотання, проте, до суду не надходило жодної заяви, клопотання від позивача з даного питання, в тому числі під час підготовки до судового розгляду справи, внаслідок чого суд не залучав своєю ухвалою спеціалістів та не призначав експертизи, позивач на свій розсуд звернулася для надання експертного висновку. Таким чином, в розумінні норм КАС України понесені позивачем витрати в сумі 15000 грн. суд не може розцінювати як судові витрати та компенсувати їх шляхом стягнення з відповідача, а отже позивачу в цій частині вимог суд відмовляє.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 4129 грн. 20 коп. відповідно до квитанцій від 10 травня 2017 року, який стягується на користь позивача відповідно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу від 11 липня 2016 року № 706, податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_1, № 00000611302, № НОМЕР_2, рішень про застосування штрафних санкцій від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, вимоги про сплату боргу від 31 серпня 2016 року № Ф-0000101302-У, задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкцій у сумі 510 грн., від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_6, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 68190 грн. 76 коп., у тому числі за податковим зобов'язанням на суму 39750 грн. 77 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 28439 грн. 99 коп., від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_2, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 4288 грн. 75 коп., у тому числі за податковим зобов'язанням на суму 2533 грн. 80 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1754 грн. 95 коп., рішень від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_3, яким застосовано штрафні санкції на суму 1190 грн., від 31 серпня 2016 року № НОМЕР_4, яким застосовано штрафні санкції на суму 56779 грн. 95 коп., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31 серпня 2016 року № Ф-0000101302-У на суму 113559 грн. 85 коп.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути з Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2529 грн. 20 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 червня 2017 року. Постанова у повному обсязі складена 30 червня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Смагар С.В.