21 лютого 2017 р. Справа № 804/309/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Барановського Р.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області (далі- Новомосковська ОДПІ, податковий орган, контролюючий орган) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 18 222, 45 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю непогашеної заборгованості відповідача по сплаті податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 222, 45 грн. Податковий борг утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, які відповідачем у добровільному порядку не погашені, що зумовлює накопичення.
Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов та полягає у протиправності заявлених контролюючим органом позовних вимог. У запереченнях на позов ОСОБА_1 зазначає, що у даному випадку має місце неврегульований спір стосовно сум податку на доходи фізичних осіб, які нараховані контролюючим органом на пісдтаві матеріалів позапланової невиїзної перевірки згідно Акту за №185/172/НОМЕР_1 від22.07.2015р., оскільки викладені у даному акті обставини та факти не відповідають дійсності. Так, на думку відповідача, достовірно встановити порядок та черговість за якими ПАТ "КБ "Надра" (банк) розподілено сплачені ОСОБА_1 кошти (тіло кредиту, відсотки, пені, штрафи, інфляційні, коміся тощо), а відтак законно й обгрунтовано визначити об'єкт та базу оподаткування з наданих Новомосковською ОДПІ документів не є можливим, у зв'язку з чим контролюючим органом не доведено належними та допустимими доказами на підставі яких первинних документів та у якому порядку відповідачу визначено об'єкт та базу оподаткування із розрахуванням податкових зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 26.04.1966 р.н.) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець (далі-ФОП) від 27.08.1996р. та перебуває на податковому обліку у Новомосковській ОДПІ як платник податків та зборів від 27.08.1996р. за №741С.
Так, станом на 12.10.2016р. згідно Довідки Новомосковської ОДПІ №14436/10/04-08-17-13за обліковими даними контролюючого органу за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 18 222, 45 грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 18 377, 45 грн. (в т.ч.: за основним платежем - 14 701, 96 грн., за штрафними санкціями - 3675, 49 грн.) (граничний термін сплати - 08.10.2015р.), визначеного згідно сформованого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за №0016501702 від 31.08.2015р., яке винесено позивачем на підстві акту перевірки №185/172/НОМЕР_1 від 22.07.2015р. та направлялось на податкову адресу ОСОБА_1, однак було повернуто до контролюючого органу з відміткою працівників поштового зв'язку "За закінченням терміну зберігання".
Так, у зв'язку з порушенням платником граничних термінів сплати грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, визначених відповідачу згідно рішення податкового органу, сума грошових зобов'язань відповідача набула статусу податкового боргу.
Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується Довідкою Новомосковської ОДПІ №14436/10/04-08-17-13 від 12.10.2016р., у зв'язку з подальшою несплатою відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку податковий орган звернувся до суду із даним позовом.
Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16, ст. 36 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків. Коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків. Коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.2. ст.58 ПК - податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 58.3 ст.58 ПК - податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення вважається врученим, оскільки останнє не було вручено відповідачу не через помилку контролюючого органу.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Так, зважаючи на відсутність доказів оскарження платником податкового повідомлення-0016501702 від 31.08.2015р. в адміністративному або у судовому порядку, сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за вказаними рішенням Новомосковської ОДПІ, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК).
На виконання вимог зазначеної норми, Новомосковською ОДПІ було сформовано та направлено на податкову адресу відповідача податкову вимогу №83-23 від 12.02.2016р. на суму 18 222, 45 грн., однак дане відправлення повернуто до контролюючого органу з відміткою працівників поштового зв'язку "Повернення за закінченням терміну зберігання".
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 ПК - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 ПК, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
Докази оскарження зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Дослідивши викладені ФОП ОСОБА_1 у запереченнях на позов аргументування, суд зазначає наступне.
Так, наведені відповідачем у запереченнях на позов доводи не спростовують правомірність нарахування контролюючим органом грошових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по податку на доходи фізичних осіб становить 18 222, 45 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК).
Згідно п.п. 97.4.3. п.97.4 ст. 97 ПК, особою, відповідальною за погашення грошових зобовязань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є така фізична особа.
Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), таз інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 87.9. ст. 87 ПК передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п.95.1, п.95.2 ст.95 ПК - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 26.04.1966 р.н.) на користь бюджету (код ЄДРПОУ 39498391) заборгованість по сплаті податку на доходи фізичних осіб в сумі 18 222, 45 грн. (вісімнадцять тисяч двісті двадцять дві гривні сорок п'ять копійок).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя ОСОБА_2