21 листопада 2016 р. Справа № 804/2488/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Компані" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Компані" (далі-ТОВ «ОСОБА_2 Компані», підприємство, платник, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 управління ДФС у Дніпропетровській області із позовними вимогами щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002802203 від 02.12.2015р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, мотивуючи тим, що висновки податкового органу, відображені в акті перевірки є необ'єктивними та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки податковим органом не враховано доказів наданих підприємством щодо відсутності правових підстав притягнення до відповідальності ТОВ «ОСОБА_2 Компані» за порушення строків повернення валютної виручки внаслідок арешту рахунків підприємства.
Позиція відповідача відображена у запереченнях на позов та аргументована правомірністю дій та рішень контролюючого органу, а також безпідставністю заявлених ТОВ «ОСОБА_2 Компані» позовних вимог. Так, на думку відповідача, контролюючим органом правомірно нараховано підприємству пеню за порушення платником законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності. При цьому, відповідач зауважує, що наведені у позовні заяві доводи не спростовують самого факту встановлених в ході перевірки порушень.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ОСОБА_2 Компані» (код ЄДРПОУ 32541178) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Дніпропетровським міським управлінням юстиції від 17.07.2003р.
Підприємство перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 управління ДФС у Дніпропетровській області (далі-ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська, податковий орган, контролюючий орган, відповідач) від 22.07.2003р.
У період з 09.11.2015р. по 10.11.2015р. на підставі повідомлення №412 від 06.11.2015р. та наказу №839 від 06.11.2015р. фахівцями ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОСОБА_2 Компані», за результатами якої відповідачем складено Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ОСОБА_2 Компані» (ЄДРПОУ 32541178) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного договору №1603 від 16.03.2015р. за податковий період з 07.05.2015р. по 23.09.2015р.» за №3952/2202/32541178 від 12.11.2015р. (далі-акт перевірки).
Зі змісту даного акту вбачається, що за підсумками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994р. в частині порушення ТОВ «ОСОБА_2 Компані» розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 16.03.2015 року № 1603 в сумі 10 000, 00 дол. США (період затримки надходження валютної виручки з 06.08.2015 року по 15.09.2015 року, тобто - 41 день), 10 000, 00 дол. США (період затримки з 06.08.2015 року по 16.09.2015р., тобто -42 дні), 28 884, 55 дол. США. (період затримки з 06.08.2015 року по 23.09.2015 року, тобто - 49 днів).
На підставі акту перевірки в порядку ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська сформовано податкове повідомлення-рішення №0002802203 від 02.12.2015р., яким до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі-ЗЕД) в сумі 145 268, 55 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомлення-рішенням підприємство оскаржило дане рішення в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарг позивача ОСОБА_3 управлінням ДФС у Дніпропетровській області та Державною фіскальною службою України прийнято рішення за №0002802203 від 02.12.2015р. та за №8379/6/99-99-10-01-04-25 від 14.04.2016р., якими скарги ТОВ «ОСОБА_2 Компані» - залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
Правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення за №0002802203 від 02.12.2015р. є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як свідчать обставини справи, відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136 (далі - Інструкція № 136), на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська надійшов лист-повідомлення уповноваженого банку - ПАТ «АБ «Радабанк» № 2532/09 від 03.09.2015 року про факт порушення ТОВ «ОСОБА_2 Компані» термінів розрахунків за експортними операціями у законодавчо встановлені строки за контрактом №1603 від16.03.2015р. (дата операції - 07.05.2015р.).
В результаті проведної відповідачем перевірки встановлено, що ТОВ «ОСОБА_2 Компані» був укладений експортний контракт за № 1603 16.03.2015 року на поставку нерезиденту - компанії «INGRID TRADE LLP» ячменю 1-го, 2-го, 3-го класів, українського походження, врожаю 2014 року.
За вказаним контрактом експортовано ячмінь на загальну суму 48 884,56 дол. США згідно із митної декларації № 3630 від 07.05.2015 року (граничний термін надходження валютної виручки -05.08.2015 року).
Згідно із наданими в ході перевірки документів контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ОСОБА_2 Компані» платіжними дорученнями (виписки з особового рахунку) за період з 07.05.2015 року.по 23.09.2015 року від компанії «INGRID TRADE LLP» надійшла оплата за контрактом № 1603 від 16.03.2015р. на загальну суму 48 884,56 дол. США, а саме:, 15.09.2015 року - 10 000, 00 дол. США, 16.09.2015 року - 10 000, 00 дол. США, 23.09.2015 року - 28 884, 60 дол. США.
Тобто вищенаведені розрахунки проведено із порушенням граничних термінів, встановлених законодавством для проведення таких розрахунків, у зв'язку з чим ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нараховано підприємству штрафні санкції у вигляді пені за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 145 268, 60 грн.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994р. (далі - Закон № 185) визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної митної декларації) продукції, що експортується,
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановами правління Національного банку України від 03.03.2015р. за № 160, від 03.06.2015р. за №354, від 03.09.2015р. за № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185 здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Статтею 4 Закону № 185 передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національюго банку України на день виникнення заборгованості.
Пунктом 2.3 Розділу II Інструкції № 136 передбачено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний останнього.
Відповідно до пункту 12 розділу III «Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005р. за №281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.08.2005р. за №950/11230 (із змінами та доповненнями), кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу клієнта-резидента (юридичної особи, фізичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи), згідно з нормативно-правовими актами Національного банку підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок (крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку).
Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ, переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. № 2346-ІІІ, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договру та вимог законодавства України, є поточним рахунком.
Кошти перераховані з-за кордону нерезидентами згідно з абзацом «а» підпункту 5.3 пункту 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003р. за № 492, зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів через розподільні рахунки.
Абзацом першим пункту 2 постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» за № 758 від 01.12.2014р. (далі - Постанова № 758) встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зарахувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим пункту 2 Постанови № 758 поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання» (далі - розподільчий рахунок). Виключно на наступний робочий день після дня зарахування, таких надходжень на розподільчий рахунок: уповноважений банк зобов'язаний без доручення клієнта здійснити обов'язків продаж надходжень в іноземній валюті в розмірі 75 відсотків (абзаци 2, 13-16 пункту 2 Постанови № 758).
Оскільки розподільчі рахунки відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 17.06.2004р. за № 280 (зареєстровано в Мін'юсті України від 26.07.2004р. за № 919/9518). виконують суто технічну функцію (призначення розподільчого рахунку суб'єктів господарювання: облік коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому эолю. у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу), то датою надходження повернених коштів є дата зарахування іноземної валюти та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки резидента.
Судом встановлено, що ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нараховано позивачу пеню за порушення ТОВ «ОСОБА_2 Компані» законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 145 268, 60 грн., розрахованої на суму недоотриманої валютної виручки станом на 05.08.2015 року у розмірі 48 884,56 дол. США за контрактом №1603 від 16.03.2015 року відповідно до норм чинного законодавства.
Оцінюючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення №0002802203 від 02.12.2015 року, прийняте відповідачем на законних підставах та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач діяв в порядку, в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0002802203 від 02.12.2015 року - відсутні.
З огляду на вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Компані" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Компані" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_3 управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити повністю.
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя ОСОБА_1