м. Вінниця
29 червня 2017 р. Справа № 802/607/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2, Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідачів щодо ненадіслання до Регіонального сервісного центру МВС України у Вінницькій області постанови про закінчення виконавчого провадження для зняття арешту з транспортних засобів, які належать позивачу.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач - Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи без її участі. Окремо зазначила, що просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки станом на даний час відсутній предмет спору та з транспортних засобів позивача знято арешт.
Відповідач - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно чч. 4, 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.07.2016 року в адміністративній справі № 802/614/16-а за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 адміністративний позов задоволено, стягнуто 25000 грн. податкового боргу зі сплати транспортного податку.
На виконання вказаного рішення Вінницьким окружним адміністративним судом 26.08.2016 року видано виконавчий лист № 802/614/16-а.
Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.09.2016 року відкрито виконавче провадження № 52327767.
Також 26.09.2016 року відповідачем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено сторонам виконавчого провадження та для виконання до органів, що здійснюють реєстрацію майна.
На підставі постанови відповідача № 52327767 від 07.04.2017 року виконавче провадження закінчено, у зв'язку із виконанням позивачем рішення суду у справі № 802/614/16-а та припинено чинність арешту майна позивача.
Проте, листом Регіонального сервісного центру у Вінницькій області від 14.04.2017 року № 31/2-1102 позивача повідомлено, що станом на 13.04.2017 року на адресу сервісного центру постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з транспортних засобів, належних позивачу, не надходило.
Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Матеріали справи свідчать, що виконавче провадження № 52327767 з примусового виконання постанови суду у справі № 802/614/16-а відкрито відповідачами на підставі виконавчого листа № 802/614/16-а, виданого 26.09.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 1, 2 ст. 40 Закону).
Як свідчать матеріали справи, постановою Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 07.04.2017 року закінчено виконавче провадження № 52327767 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку із повним виконанням позивачем рішення суду у справі № 802/614/16-а.
Вказана постанова 20.04.2017 року направлена відповідачем до Територіального сервісного центру 0541 для виконання.
Згідно повідомлення Міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділу № 31/2/0541-2790 обмеження з транспортних засобів, що належать позивачу, а саме: марки "ПР КНОТ 91Н" тип кузова причіп легковий -В, № шасі Y9991Н000СТВ89054, д.н.з АВ5904ХР та марки "NISSAN PATROL", тип кузова: легковий універсал-В, №кузова JN1TANY62U0001028, д.н.з. НОМЕР_1 на проведення реєстраційних операцій знято.
Таким чином, станом на момент вирішення справи по суті відсутній предмет спору у даній справі, оскільки арешт на майно боржника, накладений на підставі постанови відповідачів про накладення арешту у виконавчому провадженні №52327767, знято. Отже, під час закінчення виконавчого провадження відповідачами вчинено всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович