21.06.2017
Справа №489/1171/17
Провадження №2/489/1236/17
іменем України
(заочне)
21 червня 2017 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою вулиця Олександра Янати будинок №110 в місті Миколаєві. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є власником вищезазначеного будинку та за вказаною адресою зареєстрований колишній співмешканець матері позивача, відповідач по справі. Відповідач більше року за місцем реєстрації не проживає, членом сім'ї не являється. На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач відсутній без поважних причин понад один рік та не є членом сім'ї, просить визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком та зняти його з реєстраційного обліку.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, відповідач у судове засідання не з'явився.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2 отримала у спадок ? частки житлового будинку з господарськими спорудами за адресою місто Миколаїв, вул.Олександра Янати будинок №110, інша ? частка зазначеного домоволодіння належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2016 року, тому позивач є одноосібним власником будинку.
Згідно копії будинкової книги та відомостей адресно-довідкового відділу 11.04.2014 року зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 в м.Миколаєві по вул.Куйбишева, 110(сучасна назва - ОСОБА_4).
Позивач у позовній заяві на захист своїх прав посилається на ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України, відповідно до якої член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Враховуючи, що відповідач не є членом сім'ї власника, зазначена норма закону не може бути підставою для задоволення позовних вимог, відповідно показання свідка ОСОБА_5 є неналежним доказом, акт про непроживання відповідача є недопустимим доказом, оскільки цивільним законодавством не передбачено можливість складання зазначеного акту.
Згідно ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні та розпорядженні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Враховуючи, що реєстрація місця проживання відповідача, який не є членом сім'ї позивача, у належному позивачу будинку перешкоджає реалізації останнім права розпорядження власним майном, зокрема шляхом його відчуження, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Оскільки зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду, вимоги про зняття з реєстраційного обліку є зайвими, що не впливає на задоволення позову.
На підставі ст.ст.317, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 15, 88, 214-215 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком №110 по вулиці Олександра Янати в місті Миколаєві.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 640 грн.00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя