17 травня 2007 р. Справа № 3/45
За позовом Хустського міжрайонного прокурора в інтересах Хустської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, м. Хуст
до відповідача Хустської районної ради, м. Хуст
про скасування рішення Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року «Про майно» та рішення Хустської районної ради № 79 від 20.12.2006 року, яким відхилено протест Хустського міжрайонного прокурора,
Суддя господарського суду -В.В. Мокану
Секретар судового засідання -Т.В.Гурзан
представники:
Позивача -Тегза С.В., голова районної ради профспілкової
організації працівників АПК , доручення № 8 від 03.05.2007 року
Асланов А.М., начальник оздоровчого табору «Колосок»,
доручення № 9 від 03.05.2007 року
Ковач В.М., голова обласної ради профспілкової
організації працівників АПК
Відповідача -не з'явився
Прокуратури -Рожков В.О., прокурор відділу представництва інтересів
громадян і держави в суді
СУТЬ СПОРУ: Хустським міжрайонним прокурором заявлено позов в інтересах Хустської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, м. Хуст до відповідача Хустської районної ради, м. Хуст про скасування рішення Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року «Про майно» та рішення Хустської районної ради № 79 від 20.12.2006 року, яким відхилено протест Хустського міжрайонного прокурора.
Представники позивача та прокуратури підтримали позовні вимоги повністю. Вважають рішення Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року та № 79 від 20.12.2006 року, яким відхилено протест Хустського міжрайонного прокурора незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки рішення Хустської
продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 17.05.2007 року у справі № 3/45
районної ради № 64 від 25.10.2006 року порушує право власності позивача, оформлене рішенням виконкому Вишківської селищної ради № 2 від 14.01.2002 року. Відповідно до зазначеного рішення за Хустською районною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу було оформлено право приватної власності на будівлі та споруди оздоровчого табору «Колосок», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 28.10.2004 року.
Відповідач у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду письмові пояснення по суті позову з підтверджуючими документами не подав. Надіслав на адресу суду заяву № 01-8/135 від 16.05.2007 року про розгляд даної справи без участі відповідача, якою повідомив, що позовні вимоги не визнає. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач позов не визнав, однак доказів щодо правомірності свого рішення не подав, тому справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури,
суд встановив:
Рішенням Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року на підставі поданої депутатом районної ради начальником відділу освіти Хустської РДА пропозиції районна рада вирішила взяти у комунальну власність територіальних громад селища та сіл Хустського району будівлі та споруди оздоровчого табору «Колосок», с. Ракош.
12.12.2006 року Хустська міжрайонна прокуратура внесла протест на рішення Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року «Про майно» та направила на адресу Хустської районної ради. Рішенням Хустської районної ради № 79 від 20.12.2006 року протест Хустської міжрайонної прокуратури було відхилено, а рішення Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року залишено без змін з посиланням на те, що у відповідності до ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними тільки в судовому порядку.
Оцінюючи аргументи позивача щодо протиправності зазначеного рішення суд констатує наступне.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням виконкому Вишківської селищної ради від 14.01.2002 року № 2 визначено оформити право власності на будівлі та майно оздоровчого табору «Колосок» в с. Ракош за Хустською районною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу. На підставі зазначеного рішення 28.10.2004 року видано свідоцтво про право власності на
продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 17.05.2007 року у справі № 3/45
нерухоме майно, яким посвідчено належність будівель та споруд оздоровчого табору «Колосок», с. Ракош Хустській районній профспілковій організації працівників агропромислового комплексу, про що на правовстановлюючому документі Бюро технічної інвентаризації зроблено реєстраційний напис і запис в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 111 від 28.10.2004 року.
Підставою прийняття зазначеного рішення були спільний лист № 01-9/76 від 10.02.1997 року управління сільського господарства і продовольства, правління АПО «Тиса», президії районної ради профспілки працівників АПК з питання утримання міжгосподарського оздоровчого табору «Колосок», с. Ракош, яким дійшли згоди про передачу будівель, споруд, інвентаря та обладнання, що знаходиться на балансі ОАО «Прикордонник», враховуючи згоду ОАО «Прикордонник» на передачу, з 1 квітня 1997 року на баланс Хустської районної ради профспілки працівників агропромислового комплексу з подальшим використанням бази оздоровчого табору «Колосок», а також акт приймання -передачі від 12.05.1997 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи, що заперечень по суті позову і будь-яких доказів на підтвердження законності рішення в оспорюваній частині відповідач суду не подав, спір вирішено на підставі документів, наданих позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про власність» право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Частина 2 ст. 55 Закону передбачає, що вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених Законом, а також Цивільним і Цивільно-процесуальним кодексами України, а ч. 4 ст. 55 Закону зазначає, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду чи іншого компетентного органу (службової особи) як санкція за вчинення правопорушення.
Згідно ст. 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» позбавлення профспілок права власності, а також права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.
Враховуючи те, що відповідачем не подано належних доказів щодо правомірності позбавлення права власності позивача на належне йому майно -будівлі та споруди оздоровчого табору «Колосок», с. Ракош Хустського району суд констатує те, що власником будівель та споруд оздоровчого табору «Колосок» в с. Ракош згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.10.2004 року є Хустська районна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу.
З огляду на викладене адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 21 Цивільного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про власність», ст. 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ч. 2 ст. 71, ст. ст. 160 -163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
продовження постанови господарського суду Закарпатської області від 17.05.2007 року у справі № 3/45
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати рішення Хустської районної ради № 64 від 25.10.2006 року «Про майно» та рішення Хустської районної ради № 79 від 20.12.2006 року, яким відхилено протест Хустського міжрайонного прокурора.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ч. ч. 1 -3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
В зв'язку з проголошенням в судовому засіданні 17.05.2007 року в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України лише вступної і резолютивної частини постанову складено в повному обсязі і підписано 25.05.2007 року.
Суддя В.В.Мокану