755/3819/17
"20" червня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Петровчиа, про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
У провадженні суду перебуває дана справа.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності пояснила, що складений протокол вважає таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв”язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи випливає, що постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 20.03.2017 дану справу було повернути на дооформлення для усунення виявлених судом недоліків та виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Однак, після дооформленння посадовомими особами УП повернуто матеріали без належного виконання судового рішення від 20.03.2017.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду.
Підстав для закриття провадження по справі, на даний час, суд, виходячи з норм ст.ст. 38, 247 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, не вбачає, оскільки дана процесуальна дія не дасть змоги забезпечити виконання норм ст. ст. 1, 6, 7, 23 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7, 23, 38, 163-1, 221, 245, 247, 252, 256, 277, 278, 283 КУпАП, суд
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Петровчиа, про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, повернути до Управління патрульної служби МВС України у м. Києві для усунення вище виявлених судом недоліків та виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає.
С у д д я : ОСОБА_2