755/6515/17
"14" червня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києва справу про адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1, про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
В проваджені суду перебуває вказана справа.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисник пояснили, що складений протокол вважає таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутность доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, яка регламентує відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв"язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
Суд, заслухавши думку осіб, що беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 245, 252 КУпАП, висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
А,як встановлено, у судовому засіданні, станом на цей час, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, оскаржується акт перевірки до ДФС.
Дані по результати розгляду скарги у справі відсутні.
Відповідно ж до вимог п.п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи доГУ ДФС, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду.
Підстав для закриття провадження по справі, на даний час, суд, виходячи з норм ст.ст. 38, 247 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, не вбачає, оскільки дана процесуальна дія не дасть змоги забезпечити виконання норм ст. ст. 1, 6, 7, 23 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7, 23, 38, 163-1, 221, 245, 247, 252, 256, 277, 278, 283 КУпАП, ст. 56 ПК України, суд
п о с т ан о в и в :
справу про адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1, про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення повернути до ГУ ДФС у м. Києві ДФС України для усунення вищевиявлених судом недоліків та виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає.
С у д д я : О.В. Бірса