Справа № 755/1946/17
"20" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву-звернення в.о. начальника Лисичанського міського відділу з питань пробації ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.02.2017 (суддя ОСОБА_4 ) ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити основне покарання у вигляді 1 року позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов"язків визначених ст. 76 того ж Кодексу у редакції Закону України від від 14.04.2009 р. N 1254-VI.
06.06.2017 у провадження суду надійшла заява заявника, яка за своєю суттю зводиться до необхідності роз'яснення вироку від 21.02.2017 в частині мотивів застосування положень ст. 76 КК України в реадкцціії Закону України від від 14.04.2009 р. N 1254-VI, з огляду на те, що, на момент його ухвалення, вказана стаття діяла у редакції Закону України від 07.09.2016 р. N 1492-VIII.
За таких обставин судом, з урахуванням норм ст. 380 КПК України, було призначено судове засідання для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, однак у останнє сторони провадженняне з'явилися, тож суд, враховуючи норми ч. 2 ст. 380 вказаного Кодексу, приходить до висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви та дослідивши заяву заявника й викладені у ній доводи приходить до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
При цьому, виходячи з передбачених ст. 380 КПК України таке роз'яснення не повинне бути обумовлене потребою усунення його формальних чи змістовних недоліків.
Сама заява повинна містити зазначення, що саме в ньому є не зрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення.
Якщо фактично порушено питання про зміну такого рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
У даному ж випадку, доводи заявника зводяться до того, що, на його думку, суд невірно застосував ст. 76 КК України, тобто заявник фактично у поза процесуальний спосіб намається піддати сумніму дане судове рішення, яке набрало статусу остаточного.
Проте, згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Сама заява не містить доводів того, що будь-який із абзаців вироку, який просить роз'яснити заявник, містить незрозумілість, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення.
За таких умов, викладені у ній доводи не грунутються на положеннях ст. 380 КПК України та є за своєю суттю сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
За таких умов, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити, оскільки у судовому засіданні обставин визначених ст. 380 КПК України, які б слугували передумою такого роз'яснення не встановлено, а доводи заявника обумовлюються потребою усунення у вироку змістовних недоліків та роз'яснення мотивів в частині застосування застосування ст. 76 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-372, 376, 380 КПК України, суд
У задоволенні заяви-звернення в.о. начальника Лисичанського міського відділу з питань пробації ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Ухвала, яка набрала законної сили в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом України, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Суддя: ОСОБА_1