Справа № 444/766/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/621/17 Доповідач: ОСОБА_2
20 червня 2017 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Кам'янка, Жовківського району Львівської області, проживаючого АДРЕСА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року,
ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року клопотання ОСОБА_6 задоволено.
ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України в порядку, передбаченому ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140000000613 від 10.12.2015 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України закрито.
Заставу у розмірі 97 440 /дев'яносто сім тисяч чотириста сорок/ грн. 00 коп., внесену заставодавцем ОСОБА_9 за ОСОБА_6 , яка внесена на депозитний рахунок суду № 37313005000789, банк ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА у Львівській області повернуто ОСОБА_9 .
Згідно з вироком ОСОБА_6 , будучи обраним на посаду сільського голови Новокам'янецької сільської ради Жовківського району, Львівської області, будучи службовою особою місцевого самоврядування, якому присвоєно 4 категорію та 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування, будучи згідно ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" головною посадовою особою територіальної громади, керівником органу місцевого самоврядування, на якого покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, основними обов'язками якої згідно ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування" є організація роботи сільської ради та її виконавчого комітету, скликання сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради, підписання рішення ради та її виконавчого комітету, будучи представником влади, усвідомлюючи можливість законного надання ОСОБА_10 земельної ділянки, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані йому повноваження сільського голови, за попередньою змовою з секретарем сільської ради ОСОБА_11 вчинив службове підроблення, за наступних обставин. Так, у відповідності до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільської ради входить вирішення питань щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад. У відповідності до зазначеної статті, маючи намір займатись садівництвом в листопаді 2015 року до сільської ради звернувся ОСОБА_12 з питанням надання йому в оренду земельної ділянки площею 2 та з складу земель Новокам'янецької сільської ради. В подальшому, 16.12.2015 згідно попередньої домовленості, ОСОБА_10 прибув у сільську раду для отримання відповідного рішення про надання в оренду земельної ділянки для ведення садівництва. В ході розмови з сільським головою ОСОБА_6 останній повідомив, що земельну ділянку в оренду на даний час надати неможливо та роз'яснив можливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства та будучи достовірно обізнаним, що 12 жовтня 2015 року на сесії Новокам'янецької сільської радою не приймалось рішення за зверненням ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з секретарем сільської ради ОСОБА_11 надав вказівку останній, виготовити відповідне рішення № 12 від 12 жовтня 2015 року, у яке внести недостовірні відомості про надання сесією ОСОБА_10 дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 2 га у власність. Виготовивши відповідне рішення, ОСОБА_11 передала його ОСОБА_6 , а останній будучи головою сільської ради, без скликання сесії, всупереч Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: п.3 ч.4 ст.42, відповідно до якої сільський, селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету, п. 11 ст.46 «Сесія ради» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради, та ч.2 ст.59, відповідно до якої рішення ради приймається на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_11 підписав його цього ж дня власноруч, як сільський голова та особисто скріпив рішення відтиском гербової печатки Новокам'янецької сільської ради, та в подальшому через ОСОБА_11 передав таке рішення ОСОБА_10 .
На ухвалу суду прокурор ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати повністю через невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвали нову, якою відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про закриття щодо нього кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям.
В обґрунтування покликається на те, що вищенаведена ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, так як ОСОБА_6 під час досудового слідства і в суді правдиво пояснив про обставини вчиненого злочину, тобто можна зробити висновок про щире розкаяння ОСОБА_6 у вчиненому злочині, але не про його активне сприяння розкриттю злочину, як це трактує суд першої інстанції. Також, судом першої інстанції не встановлено обставин, що могли б свідчити про активне сприяння розкриттю злочину з боку ОСОБА_6 і під час дослідження доказів в ході судового розгляду кримінального провадження. Крім того, судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, оскільки через неправильне тлумачення закону, що суперечить його точному змісту, безпідставно застосовано ст. 45 КК України, тобто застосовано закон, який не підлягає застосуванню.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати оскаржувану ухвали і призначити у даному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції, захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , який заперечив проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не дотримані, а висновок суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям є передчасним.
Згідно з ст. 45 КК України звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, у випадках, коли така особа після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані неї збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» особу можна звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям лише на наявності визначених у ст. 45 КК України умов та підстав.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України за відсутності усіх зазначених у цій статті ознак дійового каяття.
Також, у своєму рішенні суд першої інстанції покликався на те, що ОСОБА_6 вперше вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, після вчинення злочину щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 жодної шкоди чи збитків заподіяно не було.
Однак, згідно з трактуваннями понять “активне сприяння розкриттю злочину” та “щире розкаяння”, які передбачені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. В свою чергу, активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставинам справи.
Таким чином, наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про те, що з даного твердження можна зробити висновок про щире розкаяння ОСОБА_6 у вчиненому злочині, але не про його активне сприяння розкриттю злочину, як вбачається з ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке не може бути усунуте апеляційним судом, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.3 ст. 404 КПК України позбавлений можливості досліджувати докази у кримінальному провадженні та ухвалити у ньому рішення по суті.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України слід скасувати, та постановити нову ухвалу, якою направити матеріали кримінального провадження №12015140000000613 від 10 грудня 2015 року для продовження розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргупрокурора ОСОБА_7 - задоволити.
Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 04 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України - скасувати.
Направити матеріали кримінального провадження №12015140000000613 від 10 грудня 2015 року для продовження розгляду справи по суті.
Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4