Справа № 464/6707/16-к
пр.№ 1-кп/464/60/17
29.06.2017 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140070002460 від 28.07.16 року про обвинувачення :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич Львівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, до засудження не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 11.09.2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 395 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, покарання не відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України.
27.07.2016 року близько 17:30 год., засуджений ОСОБА_5 , під час відбування покарання у Львівській ВК №48 УДПтС України у Львівській області, що по вул.Хуторівка, 2 у м. Львові, знаходячись у кімнаті відпочинку кухарів, що в їдальні Львівської ВК № 48 УДПтС України у Львівській області, на ґрунті особистих неприязних відносин із засудженим ОСОБА_6 , умисно наніс останньому кулаками обох рук близько 5 ударів в область голови зліва та справа, внаслідок чого ОСОБА_6 втратив свідомість та впав на диван. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 наніс близько 10-15 ударів кулаками обох рук в голову ОСОБА_6 , який в цей час знаходився в сидячому положенні на дивані, внаслідок чого спричинив останньому перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 , винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що будь-яких ударів він ОСОБА_6 не наносив, тілесних ушкоджень йому не спричиняв. Вважає, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_7 . У нього дійсно був конфлікт зі ОСОБА_6 з приводу боргу, але конфлікт був словесним. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 оговорюють його, т.я. хотіли стати на його посаду старшого кухаря.
Перевіривши та дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності, незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового слідства доказами:
Даний висновок суду ґрунтується на слідуючих доказах :
- потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що після обіду 27.07.2016 року прийшов один з засуджених та сказав, що його кличе засуджений ОСОБА_8 . Коли він зайшов у кімнату відпочинку кухарів, там ОСОБА_8 став пред'являти претензії за борг та став його бити руками по голові, він втратив свідомість. Потім він очунявся. Після побиття його ОСОБА_9 в кімнаті також були присутні засуджені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після того він покинув приміщення їдальні. Внаслідок дій ОСОБА_9 йому були спричинені перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва. Інші особи до перелому не причасні. Він не падав та не спричиняв при падінні перелом шелепи. Перед ОСОБА_9 в нього був борг 300грн. ОСОБА_9 побив його за те, що він не віддав борг. Раніше з ОСОБА_9 були нормальні стосунки.
-свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що в липні 2016 року на території їдальні чув, що засуджений ОСОБА_12 покликав ОСОБА_13 до ОСОБА_9 . Він бачив як ОСОБА_13 прийшов до ОСОБА_9 в кімнату кухарів. Чув як що в кімнаті кухарів ОСОБА_9 та ОСОБА_13 розмовляли на підвищених тонах щодо якихось боргів. Коли зайшов в кімнату, бачив як в кімнаті кухарів ОСОБА_9 бив ОСОБА_13 руками в обличчя і по тілу. Через його матір йому погрожували з метою змінити покази.
-свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що працює в Львівській ВК № 48 фельдшером. До нього звернувся потерпілий ОСОБА_6 зі скаргою на болі в щелепі. Потерпілий сказав йому, що 27.07.2016 впав та вдарився обличчям до перил. Він записав про це у журналі травматизму та в карточці. Послав потерпілого до рентгенолога, де було встановлено перелом нижньої щелепи.
-свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що працював в Львівській ВК № 48 черговим помічником. В липні 2016року до нього звертався фельдшер з повідомленням про виявлення у ОСОБА_6 перелому щелепи. Про це була зроблена відповідна реєстрація, повідомлений прокурор та викликана слідчо-оперативна група. В зв'язку з зазначеною подією ОСОБА_9 помісти в ПКТ.Потім йому оголосили підозру.
- з протоколу слідчого експерименту від 26.08.16р. за участю експерта убачається, що потерпілий ОСОБА_6 показав де коли та як йому були спричинені тілесні ушкодження обвинуваченим.
-з протоколу слідчого експерименту від 26.08.16р. за участю експерта убачається, що свідок ОСОБА_16 показав де коли та як ОСОБА_6 бив ОСОБА_9 .
- з амбулаторної картки, медичної картки убачається, що у ОСОБА_6 при обстеженні у медчастині ЛВК № 48 тастоматологом у поліклініці 28 липня 2016 року було діагностовано передомнижньої щелепи в ділянці кута зліва.
-відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1605 від 18.08.16р. у гр. ОСОБА_6 при обстеженні у медчастині ЛВК № 48 тастоматологом у поліклініці 28 липня 2016 року було діагностовано «передомнижньої щелепи в ділянці кута зліва», який підтверджений рентгенологічно.Перелом утворився від дії тупого предмета, міг виникнути 27 липня 2016 рокута відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознацітривалого розладу здоров'я і не був небезпечним для життя в моментспричинення. Щодо визначення механізму виникнення вказаного перелому нижньоїщелепи зліва, то необхідно провести слідчий експеримент із залученнямсудово-медичного експерта. Після цього, при необхідності, слідством можебути призначена додаткова судовомедична експертиза.
- за підсумками додаткової судово- медичної експертизи №1732 від 30.08.16р. у гр. ОСОБА_6 при обстеженні у медчастині ЛВК № 48 та стоматологом у поліклініці 28 липня 2016 року було діагностовано «передом нижньої щелепи в ділянці кута зліва», який підтверджений рентгенологічно. Беручи до уваги дані матеріалів кримінального провадження, показів свідка і потерпілого, слідчих експериментів з їх участю, перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва у гр. ОСОБА_6 утворився від дії тупого предмета, міг виникнути 27 липня 2016 року внаслідок удару кулаком, як продемонстровано на фото №3, 5, 6 фототаблиці під час проведення слідчого експерименту із потерпілим, та на фото № 1 під час проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_16 , або внаслідок удару правим колінним суглобом в ділянку нижньої щелепи зліва, як вказано на фото №2 під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7
-вказані судово- медичні підсумки підтвердив у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_17 , яка пояснила, що перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва у гр. ОСОБА_6 утворився від дії тупого предмета, міг виникнути 27 липня 2016 року внаслідок удару кулаком, як продемонстровано на фото №3, 5, 6 фототаблиці під час проведення слідчого експерименту із потерпілим, та на фото № 1 під час проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_16 , або внаслідок удару правим колінним суглобом в ділянку нижньої щелепи зліва, як вказано на фото №2 під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 .
Оцінюючи дані судово- медичної експертизи №1605 від 18.08.16р.,додаткової судово- медичної експертизи №1732 від 30.08.16р., пояснення судового експерта в судовому засіданні та розглядаючи клопотання адвоката щодо визнання цих доказів недостовірними суд приходить до наступних висновків.
При проведенні судово-медичної експертизи №1605 від 18.08.16р. суд не убачає істотних порушень експертом законодавства при витребуванні амбулаторної картки, медичної картки стаціонарного хворого, ренгензнімка лицевого скелету ОСОБА_6 на електронному носії та при проведенні експертиз. Доказів істотних порушень прав людини і основоположних свобод порушень при проведенні експертиз стороною захисту суду не надано. Суд вважає, що посилання адвоката-захисника на аналогію з іншими процесуальними діями ґрунтуються на припущеннях. Тому підстав для визнання зазначених доказів недопустимими суд не знаходить.
Оцінюючи дані судово- медичної експертизи №1605 від 18.08.16р.,додаткової судово- медичної експертизи №1732 від 30.08.16р. та пояснення судового експерта суд вважає їх належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки вони узгоджуються між собою та сукупністю інших доказів.
Дані судово- медичної експертизи №1605 від 18.08.16р.,додаткової судово- медичної експертизи №1732 від 30.08.16р. та пояснення судового експерта підтверджують сам факт того що перелом нижньої щелепи в ділянці кута зліва у гр. ОСОБА_6 утворився від дії тупого предмета, міг виникнути 27 липня 2016 року внаслідок удару кулаком, як продемонстровано на фото №3, 5, 6 фототаблиці під час проведення слідчого експерименту із потерпілим, та на фото № 1 під час проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_16 , або внаслідок удару правим колінним суглобом в ділянку нижньої щелепи зліва, як вказано на фото №2 під час проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 .
Посилання обвинуваченого у своє виправдання та адвоката - у виправдання ОСОБА_9 на покази свідка ОСОБА_18 свідка ОСОБА_19 суд оцінює критично. Покази цих свідків суд не може покласти в основу виправдувального вироку.
Так, свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що за пропозицією ОСОБА_11 покликав ОСОБА_20 ( ОСОБА_13 ). Який це був день не пам'ятає. Вважає, що щелепу ОСОБА_6 зломав засуджений ОСОБА_11 , оскільки він кликав ОСОБА_13 . Проте не бачив, як ОСОБА_11 наносив тому удари, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 не пам'ятає, коли відбувалася подія, про яку розповів суду, він не був очевидцем конфліктів між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 . Висновок про побиття ОСОБА_13 засудженим ОСОБА_11 свідок робить лише тій підставі, що ОСОБА_11 кликав ОСОБА_13 до себе. На думку суду пояснення свідка ОСОБА_18 щодо можливого побиття ОСОБА_13 засудженим ОСОБА_11 є припущенням, яке нічім не підтверджується. Покази цього свідка протирічать сукупності доказів приведених вище.
З пояснень свідка ОСОБА_19 в суді витікає, що він бачив в кімнаті кухарів як ОСОБА_6 тримався руками за обличчя, а ОСОБА_11 знаходився рядом. Коли це відбувалося, він не пам'ятає. Який це був день не пам'ятає. Проте не бачив, як ОСОБА_11 наносив удари, спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 . Суд також не може вважати такими, що виправдовують ОСОБА_9 , оскільки він не пам'ятає, коли відбувалися подія, про яку розповів суду, він не був очевидцем конфліктів між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , не бачив щоб ОСОБА_11 бив ОСОБА_13 . Лише бачив, що ОСОБА_13 тримався руками за обличчя, а ОСОБА_11 знаходився рядом. На думку суду пояснення свідка ОСОБА_19 щодо побиття ОСОБА_13 засудженим ОСОБА_11 теж є припущенням, яке нічім не підтверджується. Покази цього свідка також протирічать сукупності доказів приведених вище.
Покази потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 суд визнає достовірними оскільки вони не суперечать один одному та сукупності інших доказів.
Судом не встановлено обставин, які б давали підстави потерпілому ОСОБА_6 та свідку ОСОБА_7 оговорювати підсудного. Пояснення ОСОБА_5 проте, підставою для його оббріхування з боку цих осіб є намагання зайняти його посаду старшого кухаря суд оцінює критично, оскільки і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були вивезені з Львівської ВК №48 УДГІтС України у Львівській області для відбування покарання в інші заклади.,
Аналізуючи показання підсудного щодо заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд приходить до висновку, що такі є неправдивими. та не відповідають зібраним об'єктивним доказам по справі. Невизнання ОСОБА_5 своєї вини, є голослівним, жодними належними і допустимими доказами у розумінні ст.84 КПК України не підтвердженим та таке, що спростовується вищенаведеними даними та встановленими у суді обставинами. На думку суду пояснення ОСОБА_5 , котрі дани ним як на досудовому слідстві, так і у суді, спрямовані на всіляке намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Визначаючи форму вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України, під час розгляду справи, суд виходить з наступних, встановлених обставин, зокрема: відповідно до обстановки, яка передувала вчиненню злочину, ОСОБА_6 заборгував ОСОБА_5 приблизно 300грн., борг не віддавав; 27.07.2016 року близько 17:30 год. засуджений ОСОБА_9 , незадоволений прострочкою, викликав до кімнаті відпочинку кухарів засудженого ОСОБА_13 , де в них відбулася розмова про заборгованість, що підтверджується як поясненнями потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_7 та визнається самим обвинуваченим ОСОБА_9 ; обставини побиття ОСОБА_9 потерпілого підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_6 ; обставини спричинення останньому перелому нижньої щелепи в ділянці кута зліва, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_6 , основним та додатковим висновками судово-медичної експертизи. Після вчинення правопорушення ОСОБА_5 було поміщено в ПКТ. Всі ці обставини мали місце в одному і тому ж місці, в той же час, в невеличкий проміжок часу. Із сукупності зазначених ознак та неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, випливає, що винуватість ОСОБА_5 , який притягається до кримінальної відповідальності, щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КК України, доведено «поза розумним сумнівом».
Дії підсудного ОСОБА_5 суд кваліфікує ч.1ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, вчинення обвинуваченим злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, негативно характеризується.
Суд враховує як обставини, що обтяжують покарання , так і обставини, що пом'якшують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, для підсудного ОСОБА_21 , суд не знаходить.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи зазначені обставини, особу підсудного, суд вважає за необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_5 покарання, передбаченеч.1ст.122 КК України, пов'язане з позбавленням волі на певний строк.
На підставі ст.71 КК України, з врахуванням правил ст.72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.09.15р. у виді позбавлення волі строком п'ять місяців та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Враховуючи особу підсудного ОСОБА_5 , підстав для застосування щодо нього ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.
У кримінальному провадженні витрат на залучення експерта немає, цивільного позову не заявлено.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні підсудного необхідно залишити тримання під вартою.
Керуючи ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, с у д , -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.71 КК України, з врахуванням правил ст.72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 частковоприєднати невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.09.15р. у виді позбавлення волі строком п'ять місяців та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки п'ять місяців.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишити у виді тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, надіслати потерпілому, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1