справа № 462/1364/17
29 червня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова в складі
головуючого судді Боровкова Д.О.
при секретарі Журавльовій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у м. Львові, Інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Львові ОСОБА_2 (третя особа: Головне управління Казначейської служби України у Львівській області) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття адміністративної справи, повернення суми штрафу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, який змінював та уточнював /а.с.23/ та в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 353132 від 09.10.2016 року, провадження по справі закрити, стягнути з бюджетних асигнувань УПП у м. Львові ДПП на його користь суму штрафу в розмірі 425 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 09.10.2016 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.11.13 Правил дорожнього руху, а саме за рух по тротуару, про що було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення АР № 353132 від 09.10.2016 року, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 22.03.2017 року він дізнався від свого знайомого ОСОБА_3, який був також оштрафований поліцейським ОСОБА_2 за аналогічне правопорушення в один день з ним, про те, що сума штрафу, яку на нього наклав поліцейський ОСОБА_2 Р,С. є майже вдвічі більшою від суми штрафу, передбаченої законом, і тому оскаржувана постанова є незаконною. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності /а.с.38/.
Відповідачі, їх представники, і представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, проте згідно ст. 128 КАС України, суд вважає, що справу слід слухати у її відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 353132 від 09.10.2016 року, винесеною інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Львові ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 гр. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за те, що як зазначено у оскаржуваній постанові ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Fiat Doblo, 09.10.2016 року о 09 год. 40 хв. У м, Львові здійснив рух по тротуару, чим порушив п.п.11.13 ПДР України /а.с.4/.
Щодо підстав застосування адміністративного стягнення та розміру застосованого до позивача штрафу суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
З аналізу положень частин 1 та 2 статті 122КпАП України слідує, що адміністративна відповідальність за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами, яке 09.10.2016 року вчинив позивач, передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 255 грн.
Проте інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 виніс оскаржувану постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами за ч. 2 ст. 122 КпАП України та наклав на позивача штраф в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 425 грн., тоді як позивач допустив адміністративне правопорушення відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 122 КпАП України і тягне за собою накладення штрафу в розмірі 255 грн.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, врахувавши, що оскаржуваною постановою інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 притягнув позивача до адміністративної відповідальності за невірною частиною статті 122 КпАП України та наклав штраф у невірному розмірі, вважає, що така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Також, підлягає до задоволення вимога про стягнення з бюджетних асигнувань УПП у м. Львові ДПП на користь позивача суми штрафу в розмірі 425 грн., оскільки позивач сплатив зазначений штраф, що підтверджується банківською квитанцією від 19.10.2016 року /а.с.3/, проте вказана сума майже вдвічі перевищує розмір штрафу, який б мав сплатити позивач, і тому, зазначені кошти підлягають поверненню.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо закриття провадження у адміністративній справі за відсутністю події і складу правопорушення, тобто на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, оскільки таке питання вирішується за правилами, встановленими КпАП України та, відповідно до ст. 105 КАС України не відноситься до компетенції суду загальної юрисдикції під час розгляду ним адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 12,14,18,159,160,161,163,170,171-2 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР № 353132 від 09.10.2016 року, винесену відносно ОСОБА_1 інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Львові ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 суму сплаченого штрафу в розмірі 425 гривень 00 коп.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Оригінал постанови.