Справа № 462/2828/17
30 червня 2017 року Суддя Залізничного районного суду м.Львова Кирилюк А.І., вивчивши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дїї Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, про відмову в державній реєстрації об'єктів нерухомості та зобов'язання зареєструвати право власності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
ОСОБА_1 до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Таким чином, з огляду на наведене, оскільки відповідно до змісту поданого позову, спірні правовідносини пов'язані із визнанням права власності на реконструйований об'єкт нерухомості, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відтак не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правова позиція визначення підсудності по даній справі висловлена в Постанові ВСУ у справі № 21-41а16 від 14 червня 2016 р.
Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що поданий ОСОБА_1 позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 17, 109, 158-160, 165 КАС України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя: