Справа № 461/1268/17
Провадження № 1-кс/461/1152/17
29.06.2017 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та скасування постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від 27.01.2017 р. у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р., зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого прокуратури Львівської області ОСОБА_5 про відмову у визнанні його потерпілим від 27.01.2017 р. у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р.. Зобов'язати старшого слідчого прокуратури Львівської області ОСОБА_5 , який здійснює розслідування у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р., вжити процесуальних дій відповідно до вимог КПК України щодо залучення ОСОБА_3 до кримінального провадження №42016140000000207 від 13.10.2016 р., як потерпілого та видати пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що 24.01.2017 року він звернувся із заявою до прокуратури Львівської області про залучення ОСОБА_3 у вищевказаному кримінальному провадженні як потерпілого. Зазначає, що 11.02.2017 року ОСОБА_3 отримав постанову про відмову у визнанні його потерпілим. Вважає, що таке рішення слідчого є необґрунтованим та безпідставним. Просить скаргу задовольнити.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить розгляд скарги проводити у його відсутності. Скаргу підтримує в повному обсязі. Наголосив, що у матеріалах справи знаходиться висновок судово-медичної експертизи щодо нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції, що вказує на заподіянні йому не лише моральної, але й фізичної шкоди. Відтак, вважає, що повинен мати статус потерпілого.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, наслідки неявки; однак їхня неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до вимог ст. 306 КПК України.
Розглянувши доводи скарги, приходжу до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Нормою ч.1 ст.304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою ст.303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Львівської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125, ч.2 ст.365 КК України, за фактом можливих неправомірних дій працівників Залізничного ВП НП ГУ у Львівській області, які виразились в спричинені тілесних ушкоджень ОСОБА_3 06.09.2016 р. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Львова, під час оголошення останньому повідомлення завершення досудового розслідування.
24.01.2017 р. ОСОБА_3 було подано у прокуратури Львівської області письмове клопотання про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р..
Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_6 від 27.01.2017 р. в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р. - відмовлено.
Як вбачається із змісту вказаної постанови, досудовим розслідуванням кримінального провадження №42016140000000207 від 13.10.2016 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.365 КК України на даний час не здобуто будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди при обставинах, що є предметом дослідження. Сам ОСОБА_3 конкретних даних про розмір та характер шкоди у своєму клопотанні не наводить та будь-яких підтверджуючих документів щодо заподіяння шкоди не надає.
Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги те, що вищевказані вимоги вже були предметом розгляду у справі № 461/1252/17 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого прокуратури Львівської області ОСОБА_5 та скасування постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від 27.01.2017 р. у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р., зобов'язання до вчинення дій, отримали свою правову оцінку і доводи скаржника були визнані безпідставними.
Будь-яких нових доводів у скарзі від 18.02.2017р. ОСОБА_3 не наводить.
Згідно статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 22, 55, 303, 304, 306, 307, 318-380 КПК України, слідчий суддя, -
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та скасування постанови про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від 27.01.2017 р. у кримінальному провадженні №42016140000000207 від 13.10.2016 р., зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .