Справа № 461/3424/16-к
30.06.2017 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, раніше неодноразово судимого: останній раз 01.04.2016 року Галицьким районним судом м.Львова за ч.1 ст.306, ч.ч.1,2 ст.307, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 3 роки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.185 КК України,
14 квітня 2016 року приблизно о 00.05 год. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні хостелу «Містер хостел», що по вул.Банківській, 5 у м.Львові, маючи умисел на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, таємно шляхом вільного доступу, за відсутності уваги сторонніх осіб, повторно викрав з ресепшину мобільні телефони, а саме: марки «Samsung Duos GT-B7722», вартістю 500 грн., у якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., мобільний телефон марки «Samsung GT-E1150i», вартістю 300 грн., у якому знаходилась сім карта мобільного оператора «МТС», вартістю 20 грн., на рахунку якої було 5 грн., мобільний телефон марки «Nokia 5530», вартістю 300 грн., у якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Лайф», вартістю 20 грн., чохол для телефону марки «Prestigio», вартістю 100 грн. та грошові кошти в сумі 500 грн., що належать ОСОБА_8 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1770 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеному в описовій частині вироку. При цьому вказав, що дійсно вночі 14 квітня 2016 року перебуваючи у приміщенні хостелу «Містер хостел» викрав з ресепшину мобільні телефони, а саме: марки «Samsung Duos GT-B7722», «Samsung GT-E1150i», «Nokia 5530», «Prestigio» та грошові кошти в сумі 500 грн. Визнав факт таємного викрадення, однак заперечує кваліфікацію його дій за ч.2 ст.185 КК України. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України. У вчиненому розкаюється. Просить суворо не карати.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив кваліфікацію своїх дій, його винуватість у інкримінованому злочині повністю доводиться зібраними по справі нижченаведеними та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні повідомив про те, що 14 квітня 2016 року у приміщенні хостелу «Містер хостел», що по вул.Банківській, 5 у м.Львові, у нього було викрадено мобільні телефони, а саме: марки «Samsung Duos GT-B7722», «Samsung GT-E1150i», «Nokia 5530», «Prestigio» та грошові кошти в сумі 500 грн., чим спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 1770 грн.
Оцінюючі покази обвинуваченого та доводи захисника стосовно невірної кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України, суд вважає такі необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними доводами.
Так, дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою «повторність».
Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати Апеляційного суду Львівської області від 12.08.2003 року вирок місцевого суду Личаківського району м.Львова від 15.05.2003 року відносно ОСОБА_6 змінено, перекваліфіковано його дії на ч.1 ст.152, ч.1 ст.153 КК України. Вважати ОСОБА_6 засудженим за ст.ст.152 ч.1, 153 ч.1, 186 ч.2, 186 ч.5 КК України на 9 років позбавлення волі.
Санкція ч.5 ст.186 КК України передбачає покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років, що згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.
Згідно ч.9 ст.89 КК України, такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 12.11.2009 року ОСОБА_6 умовно-достроково звільнено на не відбутий термін покарання 2 роки 1 місяць 8 днів.
Згідно п.1 примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на те, що злочин вчинений ОСОБА_6 14.04.2016 року і на той момент судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.186 КК України (вирок місцевого суду Личаківського району м.Львова від 15.05.2003р., ухвала колегії суддів судової палати Апеляційного суду Львівської області від 12.08.2003р.) погашена не була, його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, тобто з кваліфікуючою ознакою «повторність».
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого: раніше судимого, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скарг за місцем проживання не надходило. Також, суд при призначенні покарання враховує сімейне становище обвинуваченого, а також наявність в нього хронічного захворювання.
Обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 , слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме такий вид покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення засудженого.
Встановлено, що вироком Галицького районного суду м.Львова від 01.04.2016 року ОСОБА_6 засуджений за ч.1 ст.306, ч.ч.1,2 ст.307, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнений від відбуття покарання, на підставі ст.75 КК України. У зв'язку з наведеним, враховуючи положення ст. 71 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 3 років позбавлення волі.
Речові докази: мобільні телефони та чохол - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;
диск з відео - зберігати в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, частково приєднати ОСОБА_6 невідбуту частину покарання у виді 3 років позбавлення волі, призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 01.04.2016 року.
Остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_6 - домашній арешт - скасувати.
Початок строку відбування покарання рахувати засудженому ОСОБА_6 з моменту звернення вироку до виконання.
Речові докази: мобільні телефони та чохол - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;
диск з відео - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий по справі
суддя ОСОБА_9