Справа №461/1499/17
30 червня 2017 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретарів Кахнич С.П., Скаб В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської державної лісовпорядної експедиції про скасування наказу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Львівської державної лісовпорядної експедиції, в якому просить скасувати наказ в.о. начальника Львівської державної лісовпорядної експедиції №72-7ос від 28.11.2016 року про накладення на нього стягнення у виді догани.
В обґрунтування позову покликається на те, що з 2004 року працює у Львівській державній лісовпорядній експедиції на посаді провідного інженера-таксатора. Наказом в.о. начальника Львівської державної лісовпорядної експедиції №72-7ос від 28.11.2016 року до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання наказу №86-6в від 01.11.2016 року про виїзд на польові лісовпорядні роботи. Оскаржуваний наказ, на думку позивача, є незаконним, і таким, що винесений з порушенням норм трудового законодавства, оскільки ним не було вчинено жодного дисциплінарного проступку,не порушено трудової дисципліни, а його обов'язки виконувались ним в повному обсязі, тому винесений наказ підлягає скасуванню.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позові. Просить задоволити та врахувати додаткові письмові пояснення.
Представники відповідача в судовому засіданні позов заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просять відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що наказом в.о. начальника Львівської лісовпорядної експедиції №86-6в від 01.11.2016 року провідного інженера-таксатора ОСОБА_1 було переведено з камеральної групи та було доручено виїзд на польові лісовпорядні роботи у Підгаєцьке РКСЛГП «Підгайціагроліс» Тернопільської області з 07.11.2016 року /а.с.11/.
Згідно наказу в.о. начальника Львівської лісовпорядної експедиції №72-7ос від 28.11.2016 року на провідного інженера-таксатора ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання наказу №86-6в від 01.11.2016 про виїзд на польові лісовпорядні роботи /а.с.39/, з підстав невиїзду позивача на вказані роботи.
Крім того, підставою винесення даного наказу стала доповідна записка начальника 3-ої л/в партії ОСОБА_2 про те, що станом на 16.11.2016 року провідний інженер-таксатор ОСОБА_1 не приступив до виконання польових робіт /а.с.41/.
Як вбачається з розпорядження в.о. начальника Львівської лісовпорядної експедиції №5/17 від 18.11.2016 року, ОСОБА_1 було зазначено термін до 23.11.2016 року щодо дачі письмових пояснень з даного приводу /а.с.57/.
Згідно з посадовою інструкцією інженера-таксатора Львівської лісовпорядної експедиції до кола посадових обов'язків позивача входять лісовпорядні та камеральні роботи /а.с.26/.
З долучених позивачем на адресу роботодавця заяв, вбачається, що останній звертає увагу щодо незабезпечення його роботою, згідно його посадових обов'язків та просить здійснити йому виплату за простій /а.63-68/.
Відповідно до ст.43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до положень ст.30 КЗпП України, працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятків, передбачених законодавством.
У відповідності до ч.1, 3 ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
Зі змісту договору №140-16 від 12.10.2016 року вбачається, що Львівською державною лісовпорядною експедицією було взято на себе зобов'язання на виконання польових та камеральних робіт лісовпорядкування лісів /а.с.27-28/.
Згідно протоколу першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування Підгаєцького РКСЛГП «Підгайціагроліс» Тернопільської області від 25.10.2016 року, вбачається те питання забезпечення працівників лісовпорядної партії необхідними та належними умовами праці було обумовлено /а.с.29-32/.
Як видно з довідки №250/01-04 від 22.05.2017 року, виданої Львівською державною лісовпорядною експедицією, в 2016 році експедиція виконувала польові лісовпорядні роботи в у Підгаєцькому РКСЛГП «Підгайціагроліс». Фактичний виїзд на польові лісовпорядні роботи відбувся 01.11.2016 року, повернення 30.11.2016 року /а.с.62/.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачем, завчасно не було подано до Львівської лісовпорядної експедиції будь-яких заяв з приводу неможливості виїхати на вказані роботи. Крім того, в подальшому також, не надано жодних пояснень з приводу його невиходу на роботу у визначений наказом час для виїзду на польові лісовпорядні роботи, адже обумовлені договором роботи відбулися, а фактів будь-яких порушень умов догорову щодо забезпечення працівників лісовпорядної партії необхідними та належними умовами праці не встановлено.
Суд відхиляє посилання позивача на факт його неодноразових звернень до роботодавця з приводу забезпечення його належними умовами праці, оскільки такі спростовуються вищенаведеними доказами по справі, та не підтверджені позивачем належними засобами доказування в ході розгляду справи, відтак такі доводи позивача, не беруться судом до уваги.
Крім того, долученими позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог документами, які були досліджені в судовому засіданні, жодним чином не підтверджується факт чи ймовірність настання такої небезпечної ситуації, а також не підкріплено жодними доказами по справі факт умисного посягання відповідача на загальні умови праці, що пов'язані зі створенням небезпеки для життя і здоров'я позивача, адже в матеріалах справи відсутні будь-які документи з даного приводу.
Таким чином, доводи позивача на незаконність винесеного наказу про накладення нього дисциплінарного стягнення не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, натомість вищенаведені докази та мотиви свідчать про факт порушення позивачем трудових обов'язків, а саме невиконання наказу керівника та відсутність з цього приводу будь-яких пояснень, тож суд приходить до переконання про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3-11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Стрельбицький В.В.