Справа №461/1093/17
/заочне/
27 червня 2017 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Котельви К.О.,
при секретарі Остапчук М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача курсову різницю у розмірі 38 627,25 гривень.
В обґрунтування внесеного позову покликається на те, в серпні 2010 року надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000 євро в якості позики. На доказ цього, останнім була складена розписка про прийняття 10000 євро. 27.07.2012 року позивач направив відповідачу лист-вимогу сплати боргу у семиденний строк, однак дана вимога залишилася без належного реагування. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02.11.2015 року з ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти в сумі 254 586,26 грн. Дана сума була еквівалентна 10000 євро. Однак станом на 21.01.2017 року, ОСОБА_2 не виконує рішення суду, хоча виконавчий лист скерований до виконання. На даний момент ціна євро до гривні зросла і дані кошти, фактично, частково знецінилися. Відповідно до інформації, яка була взята з сайту Національного банку України, станом на 21.01.2017 року ціна 10000 євро дорівнює 293 213,51 гривень. Отже, ОСОБА_1 поніс збитки від курсової різниці у розмірі 38 627,25 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, суд ухвалив слухати справу у його відсутності з винесенням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.
На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в серпні 2010 року ОСОБА_1 надав у позиву відповідачеві кошти в сумі 10 000 євро, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 про отримання ним від ОСОБА_1 коштів на вищевказану суму /а.с.4/.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року у справі № 461/7783/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти в сумі 254586, 26 грн. /а.с.7,8/.
З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2016 р. Галицьким районним судом видано виконавчий лист з примусового виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 р. у справі № 461/7783/15-ц /а.с.5/, однак відповідач не виконує рішення суду.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до ч.1ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст.599-601,604-609 ЦК України. Зокрема, згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Ухвалення судом рішення про стягнення боргу, який не повернуто, не припиняє зобов'язальних відносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним зобов'язання та не позбавляє позичальника прав вимагати покладення на останнього відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, зокрема, стягнення процентів за користування коштами до їх повернення з часу поза межами періоду, за який вони стягнуті рішенням у іншій справі.
Частиною 2 ст.533 ЦК України встановлено, що офіційний курс валюти визначається на день платежу.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено матеріалами справи, згідно Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 листопада 2015 року з ОСОБА_2 стягнуто 254 586, 26 грн., що еквівалентно 10 000 євро.
Станом на 21.01.2017 року по курсу євро Нацбанку України з розрахунку 29,27 грн. за 1 євро 10 000 євро становило 292 700,00 грн. А тому курсова різниця становить 38 113,74 грн.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання збитків від курсових різниць, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до ст. 526, 599 ЦК України. Стягнення з відповідача курсової різниці заборгованості пов'язане із неправомірними діями ОСОБА_2 щодо невиконання судового рішення, у зв'язку із чим позивачеві завдано збитки, пов'язані із здорожчанням валюти. Відповідач в судове засідання не з'явився та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов слід задовольнити частково.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню також сплачена сума судового збору у розмірі 640, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 319, 392,393 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, р/р 29244825509100 в ПриватБанк, МФО 305299, ЄДРПУО 14360570, для поповнення на карту №5218572211086041) кошти у розмірі 38 113 (тридцять вісім тисяч сто тринадцять) гривень 74 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Котельва К.О.