Дата документу Справа №
Справа № 33/778/461/17 Головуючий в 1-й інстанції - Ісаков Д.О.
Єдиний унікальний № 334/1491/17 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_1
Категорія - ст. 130 ч. 1 КУпАП
29 червня 2017 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року стосовно нього,
постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: м. Вільнянськ, вул. Толбукіно, буд. № 6, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320,00 грн.
Як зазначено в постанові, 03.03.2017 року о 00 год. 17 хв. ОСОБА_2, керував автомобілем Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Тиражна, буд. 70 у м. Запоріжжя, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога в КУ ЗОНД ЗОР. Водій ОСОБА_2 відсторонений від керування автомобілем. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне порушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
В апеляційній скарзі апелянт вважає постанову районного суду незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що він невчасно отримував повістки, тому не зміг з'явитися до суду для надання пояснень; під час зупинки автомобілю йому ніхто не пропонував пройти медогляд за допомогою технічних засобів, більше того - Драгер; у переліку, затвердженому законодавством, не передбачено для застосування технічного приладу Драгер; в протоколі зазначені невідомі йому прізвища свідків, яких він бажав би запросити під час слухання справи в суді, але через розгляд справи без його участі він був позбавлений можливості заявити клопотання про їх виклик до суду; в постанові суду зовсім не зазначено про існування свідків; також в нього відсутній висновок щодо результатів медичного обстеження.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі.
Крім того, 29.06.2017 року до Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_2 подав уточнену апеляційну скаргу, в якій зазначає, що за кермом був ОСОБА_4, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши в судовому засіданні апелянта ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КУпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 270870 від 03.03.2017 року, яким зафіксовані обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і особисті пояснення ОСОБА_2 (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1035, складеному о 01 годині 35 хвилин 03 березня 2017 року (а.с. 4); поясненнями свідків (а.с. 5, 6); розпискою ОСОБА_5 (а.с. 7); рапортом інспектора УПП (а.с. 8).
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суддя суду першої інстанції згідно до вимог ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянта про те, що судом були допущені процесуальні порушення і не дотримані його права в сенсі того, що останній був позбавлений можливості особисто приймати участь при розгляді справи є необґрунтованими.
В протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено місце і час розгляду справи. Зі змістом протоколу ОСОБА_2 був ознайомлений і отримав його копію. Судом на адресу останнього направлялася повістка про виклик в суд, однак ця повістка повернулася на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
Так, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу ОСОБА_2
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 мав об'єктивну можливість особисто, або через захисника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання про бажання особисто брати участь при розгляді справи, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із доводами апелянта щодо порушення його процесуальних прав при розгляді справи судом першої інстанції.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є очевидною та підтверджується матеріалами справи.
Посилання апелянта на те, що йому не пропонували пройти огляд за допомогою технічних засобів спростовуються актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненнями свідків і рапортом поліцейського. До того ж ця обставина не спростовує факту перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_2 в уточненій апеляційній скарзі про те, що він не керував автомобілем, суд вважає необґрунтованими. Вони спростовуються матеріалами справи, в тому числі, поясненнями самого ОСОБА_2 зазначеними в протоколі, вказівками в апеляційній скарзі і в уточненій апеляційній скарзі про те, що під час зупинки автомобіля йому не пропонували пройти огляд за допомогою технічного приладу.
Висновки суду про наявність вини в діях ОСОБА_2 обґрунтовані матеріалами справи. Докази зібрані у порядку та на підставі, визначеному законом.
Стягнення суд призначив у відповідності із санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Запорізької області ОСОБА_1