від "29" травня 2007 р. по справі № 6/52-75
Перший заступник голови господарського суду , суддя Пахолюк В.А., розглянувши справу
За позовом Ковельського госпрозрахункового ринку, м.Ковель
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава», м.Ковель
Третя особа: Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», м. Луцьк
Про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25.07.2001р. та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна
Представники:
Від позивача: Данилік Ф.Я. - №160 від 10.05.2007р.
Від відповідача : не прибув
Від третьої особи : не прибув
Суть спору:
Позивач - Ковельський госпрозрахунковий ринок просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 25.07.2001р. та визнати право власності на нерухоме майно - будівлю, що розташована по за адресою оз.Пісочне 7/1 Старовижівського району Волинської області.
В судове засідання позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, що не суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу будівлі від 25.07.2001р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Любава» та Ковельським госпрозрахунковим ринком; визнати право власності за Ковельським госпрозрахунковим ринком на будівлю площею 77,5 кв.м. за адресою берег озера Пісочне 7/1 Старовижівського району Волинської області.
В підтвердження позовних вимог посилається на те, що правомірно набув право власності на спірну будівлю згідно договору купівлі-продажу від 25.07.2001р., однак згідно рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 22.05.2006р. КП ВОБТІ відмовило у державній реєстрації права власності на дане майно, посилаючись на невідповідність правовстановлюючого документа, а саме договору купівлі-продажу вимогам чинного законодавства, зокрема ст.657 Цивільного кодексу України, оскільки договір нотаріально не посвідчений та на те, що не проводилась первинна реєстрація права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позову позивач подав : договір купівлі-продажу від 25.07.2001р, копію договору оренди земельної ділянки від 27.05.2002р., довідку- реєстр платіжних документів про здійснену оплату вартості будівлі за договором купівлі-продажу, копію технічного паспорта на спірний об'єкт нерухомого майна.
Відповідач - письмових пояснень по суті заявленого позову на вимогу ухвал суду від 27.04.2007р.,14.05.2007р. не подав, позову не оспорив, в судове засідання на вимогу ухвали суду не прибув, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Третя особа - Волинське БТІ відзиву на адресу суду не направило, в судове засідання представника не направило.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши представника позивача, судом встановлено слідуюче:
25 липня 2001 року між продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Любава» (Продавець) та Ковельським госпрозрахунковим ринком (Покупець) укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - будівлі, яка знаходиться в зоні відпочинку на березі озера Пісочне 7/1 Старовижівського району Волинської області, загальною площею 77,5 кв.м.
Продаж нерухомого майна за умовами договору ( п.2.1 договору) здійснено за 21 175 грн., які Покупцем оплачені в повному розмірі, що стверджується довідкою - реєстром платіжних доручень № 57 від 24.05.2007р.
Право власності на придбане нежитлове приміщення згідно п.1.2. договору переходить до Покупця з моменту підписання договору купівлі-продажу .
Судом встановлено, що Покупець зобов'язання по оплаті виконав в повному об'ємі, та відповідно до умов договору відбулась прийом - передача об'єкта , що стверджується довідкою № 97 від 25.04.2007р. про знаходження придбаної будівлі на балансі ринку.
Земельна ділянка на якій знаходиться будівля передана Ковельському госпрозрахунковому ринку в користування на підставі договору оренди 27.05.2002р. до 27.05.2027 року ( а.с.9).
Як вбачається із поданих суду документів Договір зі сторони продавця та покупця підписано уповноваженими особами .
Разом з тим, відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину згідно зі статтею 203 цього кодексу є такими : зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається із матеріалів справи, продавець - ТзОВ «Любава» і покупець -Ковельський госпрозрахунковий ринок. в момент укладення договору купівлі-продажу мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вільне волевиявлення , і правочин направлений на настання правових наслідків, обумовлених ним.
Матеріалами справи підтверджено, що повне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу відбулося, також підтверджено, що сторони за угодою досягли згоди щодо всіх істотних умов які визначені Законом для даного виду договорів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог позивача в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу будівлі від 25.07.2001р., що розташоване в зоні відпочинку на березі озера Пісочне 7/1 Старовижівського району Волинської області, загальною площею 77,5 кв.м.
Водночас, згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи те, що право власності покупця об'єкту нерухомості документально підтверджено, як визначено ст. 658 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу майна укладений з дотриманням вимог щодо зазначення в ньому істотних умов та те, що зобов'язання по даному договору виконано, позов в частині визнання права власності на будівлю, що розташована в зоні відпочинку на березі озера Пісочне 7/1 Старовижівського району Волинської області, загальною площею 77,5 кв.м. за Ковельським госпрозрахунковим ринком підлягає до задоволення.
Оплата судових витрат, які складаються із державного мита з майнової вимоги в сумі 211,75 грн. та немайнової вимоги в сумі 85 грн. та 118 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу оплачені позивачем до розгляду справи в суді.
Водночас, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивач не наполягає на їх поверненні.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 220, 328, 599, 655,658 Цивільного кодексу України, ст.ст.44,49,82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - будівлі від 25.07.2001 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Любава» та Ковельським госпрозрахунковим ринком.
3. Визнати право власності на нерухоме майно - будівлю площею 77,5 кв.м. за адресою берег озера Пісочне 7/1 Старовижівського району Волинської області
за Ковельським госпрозрахунковим ринком ( 45000,м.Ковель, вул.Брестська,2, код 01557420).
Суддя