ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.06.2017Справа № 910/8459/16
За скаргоюМіністерства оборони України
на діїСолом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві
у справі№ 910/8459/16
за позовомВійськового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
доКонцерну «Техвоєнсервіс»
простягнення 784 670,95 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
прокурор: Толстореброва О.О.;
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
РВДВС: не з'явився.
Військовий прокурор Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення 784 670,95 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2016 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь Міністерства оборони України штраф у розмірі 492 177 (чотириста дев'яносто дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 00 коп. та пеню у розмірі 292 493 (двісті дев'яносто дві тисячі чотириста дев'яносто три) грн. 95 коп.; стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь військової прокуратури Центрального регіону України судовий збір у розмірі 11 770 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 07 коп.
02.08.2016 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
10.05.2017 Міністерство оборони України звернулось до господарського суду міста Києва із скаргою на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/8459/16 від 02.08.2016 про стягнення з боржника 492 177,00 грн. штрафу, 292 493,05 грн. пені; зобов'язати Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві вчинити виконавчі дії з примусового стягнення з боржника на користь стягувача наказу господарського суду міста Києва № 910/8459/16 від 02.08.2016 про стягнення 492 177,00 грн. штрафу, 292 493,05 пені.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.05.2017 розгляд скарги призначено на 31.05.2017, зобов'язано Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві надати суду письмові пояснення щодо скарги, оригінал (для огляду) та копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 52818237 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 у справі № 910/8459/16, а також зобов'язано учасників судового процесу надати суду письмові пояснення стосовно скарги Міністерства оборони України.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 31.05.2017 та 14.06.2017 розгляд скарги відкладався на 14.06.2017 та 26.06.2017 відповідно.
Присутня в судове засіданні прокурор, надала пояснення по суті скарги, підтримала її та просила задовольнити.
Представники сторін та Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду скарги були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.05.2017 не виконані, виконавче провадження ВП № 52818237 та письмові пояснення учасниками судового процесу до суду не подані.
Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 52818237 від 07.11.2016 державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 № 910/8459/16.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Частинами 1 та 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний накласти арешт на рахунки боржника у разі їх виявлення або якщо про наявність таких рахунків зазначено в заяві стягувача.
Згідно з ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Виходячи із приписів наведених норм, в межах ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом розглядаються скарги учасників виконавчого провадження, що пов'язані з діями/бездіяльністю безпосередньо державного виконавця та/або їх наслідками.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Згідно із приписами вказаної норми, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В мотивувальній частині поданої скарги скаржник зазначає, що державним виконавцем в порушення статей 13, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження» не проведено дій з примусового стягнення боргу з боржника, арешт на рахунки боржника не накладено, грошові кошти на користь стягувача не перераховані.
Однак, ані скаржником, ані прокурором не надано суду жодного доказу того, що в межах виконавчого провадження ВП № 52818237 державним виконавцем було виявлено рахунки боржника або зазначено про них в заяві стягувачем.
Також, суду не наведено обставин та не надано доказів того, що державний виконавець мав виконати, але не виконав конкретні дії щодо примусового виконання.
З інформаційного ресурсу Міністерства юстиції України «Автоматизована система виконавчого провадження» (http://asvpweb.nais.gov.ua) вбачається, що 07.11.2016 державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Даною постановою виконавче провадження № 52818237 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/8459/16 від 02.08.2016 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 52352674, яке веде Солом'янський районний відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Скаржником не доведено суду, що з моменту відкриття виконавчого провадження він звертався до державного виконавця з відповідними клопотаннями та заявами, в тому числі, щодо накладення арешту на майно та кошти боржника.
Таким чином, судом встановлено, що скаржником в порушення вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено факту бездіяльності державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/8459/16 від 02.08.2016, а скарга є такою, що подана передчасно.
Отже, підстави для визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/8459/16 від 02.08.2016 у суду відсутні, а тому в задоволенні скарги в необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні скарги Міністерства оборони України на дії Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відмовити.
Суддя В.П. Босий