27 червня 2017 року Справа № 905/1793/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Євсікова О.О., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 (скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 10.01.2017)
у справі№ 905/1793/15 господарського суду Донецької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Фінростбанк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвестстрой"
простягнення коштів,
за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"
на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Подана Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 905/1793/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 905/1793/15 до прийняття рішення по суті справи.
Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що з 16.10.2014 Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" перебуває в процедурі ліквідації, що виключає можливість отримувати дохід від банківської діяльності. Крім того, скаржник зазначає, що на даний час триває процес ліквідації, в якому фінансування ліквідаційної процедури здійснюється за рахунок коштів отриманих від примусових заходів по поверненню дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком. Отже, майновий стан Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", який перебуває в процедурі ліквідації, виключає можливість отримувати дохід від банківської діяльності. Джерелом задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" є кошти отримані в результаті продажу майна (активів) банку та повернута заборгованість позичальників перед банком, які підлягають акумулюванню для задоволення акцептованих вимог кредиторів. У зв'язку з викладеним, як вказує скаржник, майновий стан Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" перешкоджає сплаті судового збору у розмірі, передбаченому законом України "Про судовий збір".
Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 01.09.2015, статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції та позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У даному випадку заявником касаційної скарги є Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.
Згідно зі ст. 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, сама лише обставина, пов'язана з важким фінансовим становищем, не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, враховуючи при цьому, що уповноважена особа Фонду призначається у будь-якому банку саме у зв'язку з виведенням неплатоспроможного банку з ринку.
З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і він зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 905/1793/15 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 905/1793/15.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 905/1793/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді О.О. Євсіков
С.Р. Шевчук