про повернення позовної заяви
26.06.2017 Справа № 911/1764/17
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Директора ТОВ «Берні» Нікуліної Віти Вікторівни (АДРЕСА_1)
До відповідача-1 Дніпровського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10)
До відповідача-2 Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, Стрілецька, буд. 4-6)
Третя особа ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про визнання електронних торгів недійсними,
Директор ТОВ «Берні» Нікуліна Віта Вікторівна, м. Запоріжжя звернулася в господарський суд Київської області з позовною заявою до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, м. Запоріжжя (відповідача-1) та до Державного підприємства «Сетам», м. Київ (відповідача-2), третя особа ОСОБА_2, м. Запоріжжя про: визнання недійсними електронних торгів «Сетам» 13.04.2017 щодо реалізації нежитлового приміщення № 1, 2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ТОВ «Берні» та про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів «Сетам» 13.04.2017 для реалізації нежитлового приміщення № 1, 2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ТОВ «Берні».
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2017 р. справу №911/1764/17 направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2017 р., вказану справу призначено судді Мірошниченку М.В.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Згідно зі статтею 1 вказаного Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом, і включається до складу судових витрат. За статтею 2 вказаного Закону платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Так, статтею 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2017 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає - 1600,00грн.
Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними електронних торгів «Сетам» 13.04.2017 щодо реалізації нежитлового приміщення № 1, 2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ТОВ «Берні» та про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів «Сетам» 13.04.2017 для реалізації нежитлового приміщення № 1, 2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ТОВ «Берні»). Тобто розмір судового збору за даним позовом повинен становити 3200,00грн.
Однак, як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви заявником взагалі не додано доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Не надавши доказів сплати судового збору, заявник просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що наразі, на рахунки ТОВ «Берні» накладено арешт, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості вільно володіти та розпоряджатись коштами, які знаходяться на рахунку підприємства.
На підтвердження наведених доводів, заявником надано Довідку ПАТ «ПУМБ» за вих. № ZАР-07.3/596 від 17.05.2017р.
За змістом ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Наведені заявником у позовній заяві обставини, ніяким чином не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору та ніяким чином не повинно мати наслідком недоплату судового збору до державного бюджету України.
Дослідивши доводи заявника, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Заявником не наведено обставин які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для задоволення його клопотання.
Таким чином, заявником не дотримано вимоги Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі і до суду не надано доказів сплати судового збору, що згідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270 (з наступними змінами та доповненнями).
За змістом п. 19 вказаного Порядку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. N 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення Опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Таким чином, належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.
В даному випадку, вищезазначені норми заявником не дотриманні, доказів направлення на адресу відповідачів та третьої особи копії позовної заяви з додатками, до суду не надано.
Разом з тим, заявником до позовної заяви додано три копії позовної заяви з додатками для відповідачів та третьої особи.
При цьому, суд відзначає, що згідно нормам Господарського процесуального кодексу України, обов'язок направити копію позову із доданими документами, покладено саме на позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідачів та третьої особи копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
В даному випадку, позовна заява не містить ідентифікаційних кодів відповідачів, вказано лише їх поштові адреси.
Відсутність ідентифікаційних кодів відповідачів не дозволяє повною мірою ідентифікувати цих осіб, що розцінюється господарським судом як не зазначення заявником повного найменування сторін.
Згідно із пунктом 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Крім того, відповідно до ст. ст. 54 та 57 ГПК України зміст та форма позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, законодавство на підставі якого подається позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються судом у спосіб, передбачений ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України та іншими способами, передбаченими договором або законом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Згідно зі ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін.
В даному випадку, у позовній заяві третьою особою визначено: ОСОБА_2.
В порушення приписів ст.ст. 54, 27 ГПК України позовна заява не містить виклад обставин щодо необхідності залучення у справі 3-ої особи, а саме: не визначено - на стороні позивача або відповідача просить залучити заявник 3-ю особу; не обґрунтовано - яким чином рішення господарського суду може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_2 щодо однієї з сторін.
Згідно із пунктом 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
При цьому, суд звертає увагу заявника на наступне:
Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
В даному випадку, позовну заяву про визнання електронних торгів недійсними подано та підписано від імені директора ТОВ «Берні» Нікуліної В.В. При цьому, у позовній заяві позивачем визначено: директор ТОВ «Берні» Нікуліна Віта Вікторівна, а не юридична особа ТОВ «Берні».
З урахуванням наведених норм права, директор ТОВ «Берні» Нікуліна Віта Вікторівна не може бути стороною у справі в господарському процесі.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви, без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст. 54, 56, 57, п.п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву директора ТОВ «Берні» Нікуліної Віти Вікторівни, м. Запоріжжя, повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 133 аркушах.
Суддя М.В. Мірошниченко