ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.06.2017Справа №910/5541/17
За позовом Громадської організації "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр"
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Київська міська рада
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Турчин С.О.
Представники сторін:
від позивача: Голуб С.А. (представник за договором б/н від 12.01.2017)
від відповідача: Тетерятник О.В. (довіреність № 062/02/07-143 від 10.01.2017)
від третьої особи 1: Тетерятник О.В. (довіреність № 225-КМР-1841 від 29.05.2017)
від третьої особи 2: Норенко Т.А. (довіреність № 062/15/1/03-2532 від 10.04.2017)
вільний слухач: ОСОБА_5 (НОМЕР_1 від 31.10.2012)
Громадська організація "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту комунальної власності м. Києва (відповідач) з позовом у якому просить суд:
зобов'язати Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заключити договір оренди нежитлового приміщення за оцінкою майна від 2013 року;
зобов'язати Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заключити договір оренди у тому вигляді, який був розроблений Департаментом, і підписати його датою з моменту створення договору;
зобов'язати Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) продовжити дію договору оренди на такий самий строк.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на бездіяльність відповідача щодо укладення, згідно із рішенням Київської міської ради №255/9743 від 23.10.2013, договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва площею 964,90 кв. м., що розташовані на АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження по справі № 910/5541/17, призначено розгляд справи на 27.04.2017 та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київську міську раду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 залучено до участі у справі третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" та відкладено розгляд справи на 23.05.2017.
22.05.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2017 надав суду заяву про застосування строку позовної давності.
Представник третьої особи в судовому засіданні 23.05.2017 надав пояснення по суті позовних вимог в яких зазначив станом на кінець 2013 року позивач не надавав до КП "Київжитлоспецексплуатація" ні висновку про вартість майна, ні підписаного договору оренди, що свідчить про невиконання рішення Київської міської ради №34/6250 від 22.09.2011 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/5541/17 на 15 днів та відкладено її розгляд на 08.06.2017.
07.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 відкладено розгляд справи № 910/5541/17 на 20.06.2017.
Присутній в судовому засіданні 20.06.2017 представник позивача надав суду заяву про зміну (доповнення) предмету позову, згідно із якою позивачем заявлено про спонукання до укладення договору оренди нежитлового будинку по пр. Рокосовського 2А в Оболонському районі м. Києва, Департаменту комунальної власності КМДА або іншого уповноваженого органу з Громадською організацією "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр".
У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Пунктом 3.12 Постанови Пленумe Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.
З протоколу судового засідання від 08.06.2017 вбачається, що судом в судовому засіданні 08.06.2017 суд розпочав розгляд справи № 910/5541/17 по суті.
Оскільки, в судовому засіданні 08.06.2017 було розпочато розгляд даної справи по суті, суд залишає без розгляду заяву позивача про зміну підстав позову, а подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо вимог викладених в позовній заяві.
Також представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника позивача на лікарняному та перебуванням керівника позивача за кордоном.
Розглянувши вказане вище клопотання, суд відмовив у відкладенні розгляду справи, з огляду на наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.
Неможливість бути присутнім в судовому засіданні одного із представників учасника процесу не являється такими обставинами. При цьому, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного із представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить вищенаведеними приписам процесуального законодавства.
Натомість, під час розгляду справи позивач втретє заявляє клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, суд неодноразово відкладав розгляд даної справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Отже, позивач мав достатньо часу для надання витребуваних судом документів та доказів в підтвердження обставин викладених у позові, в тому числі, оригіналу договору про передачу майна територіальної громади міста Києва. За таких обставин, суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, посилання представника позивача на необхідність відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що оригінал договору знаходиться у керівника Громадської організації "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр", який відсутній у даному судовому засіданні.
Враховуючи наведене вище суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2017 підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.06.2017 суд надав суду відзив на позов, в якому відповідач в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачу було надано проект договору для подальшого його підписання у Департаменті, однак позивач підписаного ним договору відповідачу не повернув. Також відповідачем зазначено, що Департамент не відмовляв позивачу в укладенні договору оренди, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.
Представник відповідача та третьої особи 1 проти позовних вимог заперечив.
Представник третьої особи 2 проти позовних вимог позивача заперечив.
Також в судовому засіданні 20.06.2017 здійснено заміну найменування юридичної особи відповідача з Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту комунальної власності м. Києва (ідентифікаційний код 19020407) на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 19020407), про що винесено ухвалу.
В судовому засіданні 20.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Відповідно до рішення №255/9743 від 23.10.2013 "Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва" враховуючи протокол засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03 вересня 2012 року № 128, Київська міська рада вирішила передати в оренду Громадській організації "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр" без проведення конкурсу нежитлові приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва, площею 964,90 кв. м., що розташовані на АДРЕСА_1 для розміщення громадської організації; строк, на який укладається договір оренди - 2 роки 364 дні.
Згідно із п. 2 вказаного рішення Київська міська рада доручила Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти в установленому порядку договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з пунктом 1 цього рішення.
Відповідно до п. 3 рішення Київської міської ради №255/9743 від 23.10.2013 контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Київської міської ради з питань власності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем не здійснено жодних дій по укладенню договору оренди нежитлового приміщення на виконання рішення Київської міської ради №255/9743 від 23.10.2013, що призвело до звернення позивача до суду з даним позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Оскільки, нежитлові приміщення є комунальною власністю, то відносини сторін унормовані також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та у відповідності до ч. 1 ст. 1 регулює, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Порядок укладення договору оренди встановлений у статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно із частиною 1 якої, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
У відповідності до п. 8.1. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011 (чинного на час прийняття рішення №255/9743 від 23.10.2013), передача в оренду майна без проведення конкурсу здійснюється у випадках, передбачених частиною четвертою статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Пунктами 9.1., 9.2., 9.3. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011, відповідний орендодавець із залученням, у разі необхідності, підприємства протягом 7 робочих днів з дня прийняття рішення про передачу майна в оренду готує в трьох примірниках проект договору оренди згідно з типовим договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (додаток 11 до цього Положення) та умовами, визначеними у протоколі конкурсної комісії, та надає орендарю. Орендар протягом 5 робочих днів з дати отримання від відповідного орендодавця примірників договору оренди підписує їх та повертає орендодавцю. Відповідний орендодавець протягом 5 робочих днів підписує договір та надає його орендарю.
Також, положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 34/6250 від 22.09.2011, передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється відповідно до Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. Висновок про вартість майна або акт оцінки майна використовуються для розрахунку розміру орендної плати (стартової орендної плати) та/або зазначення вартості об'єкта оренди у договорі. Висновок про вартість майна або акт оцінки майна чинні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження (п. 5.1., п. 5.2., п. 5.7.).
Згідно із висновком про вартість майна від 16.05.2013 вартість об'єкта оцінки - нежилої будівлі, загальною площею 964,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на 28.02.2013 становить 3240100,00 грн. без ПДВ та 3888120,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Як вбачається із матеріалів справи та зазначено третьою особою 2, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до КП "Київжитлоспецексплуатація" листом вих. №062/7/10-11323 від 26.11.2013, в якому просив підготувати та надати в трьох примірниках проект договору оренди, акт приймання-передачі та викопіювання з поверхового плану.
КП "Київжитлоспецексплуатація" на підставі рішення Київської міської ради №255/9743 від 23.10.2013, висновку про вартість майна від 16.05.2013 здійснено розрахунок компенсації витрат підприємства за жовтень 2013 року.
18.11.2013 позивачу під розписку було передано у трьох примірниках проект договору оренди, викопіювання з поверхового плану, акт приймання-передачі та розрахунок орендної плати.
Однак, матеріали справи не містять доказів повернення позивачем Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору оренди, підписаного Громадською організацією "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр". Доказів проведення нової оцінки вартості орендованого майна та надання такої оцінки відповідачу позивачем також не надано.
В подальшому, вказане вище рішення Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" втратило чинність згідно із рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21 квітня 2015 року.
Згідно із п. 9.1. - п. 9.3. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015, орендодавець протягом семи робочих днів з дати отримання рішення про передачу майна в оренду готує проект договору оренди згідно з Типовим договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та з урахуванням результатів конкурсу і надсилає його рекомендованим листом або вручає особисто під розписку підприємству-балансоутримувачу. Підприємство-балансоутримувач протягом трьох робочих днів з дати отримання від орендодавця проекту договору оренди підписує його та повертає орендодавцю. Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання від підприємства-балансоутримувача підписаного договору оренди підписує та надсилає його рекомендованим листом або вручає особисто під розписку орендарю. Орендар протягом п'яти робочих днів підписує всі примірники договору оренди та надсилає їх рекомендованим листом або надає особисто орендодавцю для реєстрації.
14.09.2015 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адресу позивача направлено проект договору, розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі у трьох примірниках. Докази повернення Департаменту підписаного з боку позивача зазначеного договору в матеріалах справи також відсутні.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
При цьому, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.
Виходячи із змісту вищенаведених норм законодавства, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права, інтересу; порушення, невизнання або оспорювання такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якої з зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Як підтверджено матеріалами справи, порушення, невизнання або оспорювання права позивача на укладення договору оренди з боку відповідача відсутнє.
Натомість, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено вчинення відповідачем та балансоутримувачем орендованого майна (КП "Київжитлоспецексплуатація") дій, спрямованих на укладення договору оренди на виконання рішення Київської міської ради №255/9743 від 23.10.2013.
Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження порушення або невизнання Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прав та законних інтересів позивача, стосовно яких заявлено позовні вимоги.
Відсутність факту порушення або оспорення прав позивача свідчить про необґрунтованість заявлених вимог.
Направлення позивачем під час розгляду справи, а саме 19.06.2017, на адресу відповідача та КП "Київжитлоспецексплуатація" підписаного Громадською організацією "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр" проекту договору оренди (копію підписаного проекту договору надано в судовому засіданні 20.06.2017) не спростовує встановлених вище обставин щодо відсутності порушеного права позивача.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин викладених у позові та порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог про зобов'язання Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заключити договір оренди нежитлового приміщення за оцінкою майна від 2013 року, заключити договір оренди у тому вигляді, який був розроблений Департаментом, і підписати його датою з моменту створення договору та продовжити дію договору оренди на такий самий строк.
Щодо заявленої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Водночас, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.
Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог, то позов не підлягає задоволенню саме з вказаних підстав, а тому заявлена відповідачем заява про застосування позовної давності розгляду не підлягає.
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позову Громадської організації "Грузинсько-Український культурно-мистецький центр" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов'язання вчинити дії.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір, відповідно до ст. ст. 49 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2017.
Суддя С.О. Турчин